Ухвала суду № 55570630, 02.02.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 151/1021/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Задорожний В.П.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

02 лютого 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

Позивача: ОСОБА_2

Представника відповідача: Гарник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 18 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 ( далі - Позивач) звернувся до Чечельницького районного суду Вінницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ( далі - Відповідач) про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 18.12.2015 позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач підтримав наведені доводи в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_2 є пенсіонером і знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області (пенсійне посвідчення НОМЕР_1 від 25.10.2012), особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (посвідчення серії НОМЕР_2) категорії 1 та інвалідом 2-ї групи відповідно до довідки Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії від 12.04 2001.

В період з 02.05.1986 по 06.05.1986 Позивач був відряджений для перевезення худоби з Чорнобиля, що підтверджується наказом та посвідченням про відрядження з відповідними відмітками та звіркою з шляховими листами виданими з 02.05.1986 по 06.05.1986, довідкою виданою Чечельницьким районним підприємством "Агромаш" за №202 від 26.12.2011 про роботу в зоні відчуження в вказаний період на посаді водія з чотири дні і виплату заробітної плати в сумі 247 крб. 64 коп. (довідка посвідчена підписами керівника та головного бухгалтера, і скріплена печаткою).

30.11.2015 Позивач звернувся до Відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням отриманої заробітної плати в період відрядження та роботи в зоні радіоактивного забруднення відповідно до Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням управлінні Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області Позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, про що повідомлено в листі від 30.11.2015 № 3355/06-44/02. Відмова була обґрунтована тим, що провести перерахунок пенсії із заробітної плати за роботі в зоні відчуження згідно довідки виданої ВАТ РП "Агромаш" не можливо, оскільки не були надані первинні документи розрахунку заробітної платив зоні відчуження.

З даною відмовою відповідача, позивач не погоджується та звертається до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача є обґрунтованими, в зв'язку з чим, останній має право на отримання пенсії з урахуванням довідки ВАТ "Чечельницьке РП "Агромаш".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно ч. 3 ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Згідно ст. 15 вказаного Закону, довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З огляду на вищезазначені норми Закону, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Колегія суддів зазначає, що учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи, згідно ст. 65 Закону, за поданням районних державних адміністрацій Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС України, Радою Міністрів АРК, державними адміністраціями областей, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Зазначені посвідчення є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами.

Відповідно ст. 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а в ст. 10 цього Закону вказано, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 р. на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язано з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою МСЕК.

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до п. 2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Згідно п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Звертаючись 30.11.2015 з заявою про перерахунок пенсії до Управління Позивач представив довідку видану Чечельницьким районним підприємством "Агромаш" за № 202 від 26.12.2011 про роботу в зоні відчуження в період з 02.05.1986 по 06.05.1986 на посаді водія за чотири дні і йому була виплачена заробітна плата в сумі 247 крб. 64 коп. Дана довідка посвідчена підписами керівника і головного бухгалтера і скріплена печаткою.

Відмовляючи в здійсненні перерахунку пенсії відповідач посилається на те, що в матеріалах пенсійної справи знаходиться аналогічна довідка від 01.06.1986 в якій вказано, що позивачу нарахована заробітна плата за час роботи в зоні відчуження в період з 03.05.1986 по 06.05.1986 року за 3 дні в розмірі 183 крб. 26 коп.

Свідок ОСОБА_4, головний бухгалтер ВАТ "Чечельницьке "Агромаш"(попередньо ознайомлений про кримінальну відповідальність за відомо неправдиві показання, і відмову від надання показань ст..384, 385 КК України), який підписував довідки пояснив, що різниця в довідках сталася внаслідок того, що при видачі першої довідки для пенсійного фонду спочатку була видана довідка за роботу чотири дні, але по вказівці працівників пенсійного фонду вона була перероблена оскільки посилались, що виїзд і приїзд не включаються як день. Остання довідка була видана на підставі відомості про нарахування заробітної плати. Відомість про нарахування працівникам які працювали в зоні відчуження робилася окремо і зберігалась також окремо, оскільки це було специфічне нарахування, яке ніколи не застосовувалось. З метою збереження даної відомості вона була вклеєна пізніше, коли сформовані журнали, тому на ній немає нумерації. Первинні (шляхові листи), документи, на підставі яких здійснювались розрахунки на підприємстві не збереглися, тим більше строк їх збереження три роки.

Факт перебування Позивача в відряджені в зоні відчуження підтверджується наказом №20 від 02.05.1986, яким Позивач разом з іншими водіями відкомандирований в Чорнобиль для перевезення худоби з 02.05.1986 на 4 дні, командировочним посвідченням № 87 , яке видане на підставі вищевказаного наказу, видане строком на п'ять днів на вивіз худоби в м.Чорнобиль із якого вбачається, що Позивач вибув з Чечельника 02.05.1986, прибув в Чорнобиль 03.05.1986, вибув з Чорнобиля 05.05.1986 і прибув в Чечельник 06.05.1986. На даному посвідченні, яке зберігається в архіві є напис, про звірку його з шляховими листами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що надані Позивачем документи об'єктивно підтверджують, що в період з 02.05.1986 по 06.05.1986 Позивач був відряджений на виконання робіт у зону відчуження, а тому має право на перерахунок пенсії з урахуванням отриманої заробітної плати в період відрядження та роботи в зоні радіоактивного забруднення відповідно до Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210, з урахуванням довідки № 42 від 11.06.2012 про роботу в зоні відчуження протягом 4 днів за які отримана заробітна плата 241 крб. 30 коп., оскільки вона підтверджена вище перерахованими доказами.

Однак, апеляційний суд не погоджується з посиланнями суду першої інстанції в мотивувальній частині на довідку №10, проте зазначене не впливає на обґрунтування висновку суду про надання позивачу права на перерахунок пенсії.

А так як, відповідно до ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань та оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 18 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 08 лютого 2016 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Білоус О.В.