Вирок № 5556923, 04.02.2008, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №1-126 2008 рік

ВИРОК

ІМ ЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2008 року. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Ясельського A.M.,

при секретарі - Осадченко М.М.,

з участю прокурора - Амельченко В.В.,

адвоката - ОСОБА_9.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по

обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, не одруженого, не працює, що проживає в АДРЕСА_1, не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ст.ст. 185 ч. 3, 198, 384 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИ В:

ОСОБА_1., 27.10.2006 року, приблизно 23 годині, знаходячись по АДРЕСА_2, побачив через відкриту праву створку вікна кухонного приміщення квартири № 1 жіночу сумочку, яка знаходилась на пральній дошці біля вікна, і вирішив проникнути до квартири та таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний намір, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_1., впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вікна вищевказаної квартири, правою ногою ставши на парапет вікна, а лівою рукою тримаючись за раму вікна, правою рукою через вікно витяг жіночу сумочку чорного кольору з речами, тим самим проник в квартиру через вікно та таємно викрав чуже майно, яке належало громадянці ОСОБА_2., а саме сумочку вартістю 500 гривень, в якій знаходився гаманець вартістю 250 гривень, грошові кошти в сумі 1375 гривень, грошові кошти в сумі 30 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ від 27.10.2006 року (100 доларів США - 505 грн.), тобто 151 гривня 50 копійок, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, виданий 12.03.199 року Залізничним РУ ГУМВС України в м. Києві, який матеріальних цінностей не становить; технічний паспорт № НОМЕР_2 на автомобіль "Пежо 206" на ім'я ОСОБА_3, який матеріальних цінностей не становить; талон до посвідчення водія НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4, який матеріальних цінностей не становить; страховий поліс № НОМЕР_4, який матеріальних цінностей не становить; дві зарплатні картки, які матеріальних цінностей не становлять, водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_4, яке матеріальної цінності не становить; чеки та накладні листи, які матеріальної цінності не становлять. Після чого ОСОБА_1. з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та викраденим розпорядився за власним розсудом. В результаті злочинних дій ОСОБА_1. потерпілій ОСОБА_2. було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 2276 гривень 50 копійок.

Крім того, ОСОБА_1. 01.01.2007 року, в вечірній час знаходився в квартирі № АДРЕСА_3, по місцю мешкання своєї знайомої ОСОБА_5 В цей час до вказаної квартири прибула громадянкака ОСОБА_5, з якою був її знайомий ОСОБА_7., наочно знайомий хлопець, якого всі називали на ім'я ОСОБА_10 і раніше не знайома жінка, як пізніше йому стало відомо, прізвище останньої ОСОБА_6. При цьому останні

повідомили йому, що з громадянкою ОСОБА_6. вони познайомились в кафе, де остання стала себе погано почувати, і вони вирішили привезти останню по місцю мешкання ОСОБА_5., щоб надати допомогу. Знаходячись в квартирі ОСОБА_5, громадянкака ОСОБА_6. назвала своє місце проживання в м. Києві, після чого ОСОБА_5, ОСОБА_7., ОСОБА_1. і невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_10 разом з громадянкою ОСОБА_6. на автомобілі-таксі прибули до будинку № АДРЕСА_4 і приблизно в 00 годин 30 хвилин 02.01.2007 року прослідували до квартири № 12, по місцю проживання громадянки ОСОБА_6. Коли вхідні двері вказаної квартири відкрив громадянин ОСОБА_8., то вищевказані особи повідомили йому про те, що громадянку ОСОБА_6., яка знаходилась в нетверезому стані, вони забрали з кафе, щоб допомогти їй дістатися додому і привезли її на такС.І. За проїзд в таксі вони попросили в громадянку ОСОБА_8. повернути їм гроші в сумі 200 гривень, а також пригостити їх кавою. На дану пропозицію гр-н ОСОБА_8 погодився і запросив ОСОБА_1., ОСОБА_7., ОСОБА_5 і невстановлену слідством особу на ім'я ОСОБА_10 в кухню своєї квартири.

Знаходячись в приміщенні кухні, ОСОБА_7. декілька раз виходив з приміщення кухні квартири, а коли повернувся після того, як в черговий раз вийшов з кухні, то запропонував усім швидко залишити квартиру. Після цього ОСОБА_1., ОСОБА_7. та невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_10 вийшли з квартири на вулицю, де зупинили автомобіль таксі, в якому направились в Солом'янський район м. Києва.

Знаходячись у вказаному автомобілі, ОСОБА_7. повідомив ОСОБА_1. про те, що викрав мобільний телефон «Нокіа».

Після цього, ОСОБА_7. передав мобільний телефон «Нокіа» ОСОБА_1., який достовірно знав про те, що мобільний телефон останній викрав та запропонував йому продати викрадений нам мобільний телефон.

Будучи обізнаним про те, що телефон, який передав для продажу йому ОСОБА_7., являється викраденим, ОСОБА_1. на дану пропозицію погодився.

Тоді ОСОБА_1. з метою виконання злочинного умислу, зберігав при собі викрадений ОСОБА_7. мобільний телефон «Нокіа», який 02.01.2007 року приблизно в 14 годин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_1. збув своєму знайомому громадянину ОСОБА_11. за 900 гривень.

Крім того, ОСОБА_1., 08.10.2007 року, під час судового засідання, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, в ході допиту в якості свідка по кримінальній справі № 08-11494, по обвинуваченню ОСОБА_7. по ст. 185 ч. 4, 309 ч. 1 КК України, умисно дав завідомо неправдиві показання щодо скоєння ним крадіжки із кв. АДРЕСА_4.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою винність в інкримінованих йому злочинах, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 198, 384 ч.1 КК України визнав повністю та підтвердив суду обставини скоєння злочинів, що описані вище.

Оскільки підсудний ОСОБА_1. свою винність в скоєному визнав повністю та не оспорює фактичні обставини справи, то суд, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показами підсудного.

Таким чином, оцінюючи в сукупності здобуті в судовому засіданні докази, суд знаходить винність підсудного ОСОБА_1. доведеною повністю в тому, що він таємно викрав чуже майно з проникненням у житло; заздалегідь не обіцяно зберігав і збув майно, завідомо одержаного злочинним шляхом, а також, будучи допитаний в якості свідка, суду дав завідомо неправдиві показання.

Дії підсудного ОСОБА_1. за ст.ст. 185 ч.3, 198, 384 ч.1 КК України кваліфіковані правильно.

Обставина, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1., є щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1., судом не встановлено.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_1. суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, що характеризується посередньо, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і рахує, що ОСОБА_1. потрібно обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2. підлягає задоволенню, оскільки злочинними діями підсудного їй завдано матеріальної шкоди на суму 2276 гривень 50 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 198, 384 ч.1КК України і призначити покарання:

· за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

· за ст. 198 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;

· за ст. 384 ч. 1 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Згідно ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 02.09.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 423 (чотириста двадцять три) гривні 68 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві( р/р № 35221100105031 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285), а також вартість проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 353 (триста п'ятдесят три) гривні 07 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві( р/р № 35226002000466 в ГУДКУ у Київській області, МФО: 821018, код: 25575285).

Речові докази по справі - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2., технічний паспорт № НОМЕР_2 на автомобіль "Пежо 206" на ім'я ОСОБА_3., талон до посвідчення водія НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4, страховий поліс 3043730/05 АК, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 - залишити потерпілій ОСОБА_2, а мобільний телефон "Нокіа - 6280» - залишити власнику ОСОБА_8.

Цивільний позов задовольнити , стягнуши з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 2276 гривень 50 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.