Рішення № 55568, 17.07.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2006 р.

Справа № 9-26/264-05-7451

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблагротехсервіс”, м. Вінниця

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Октябрський”

про стягнення боргу по договору про надання послуг 14 167,00 грн.

Суддя Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Трофимов А.В. дов. № 2-А від 01.07.2006 р.

СУТЬ СПОРУ: 01.08.2005 р. ВАТ „Вінницяоблагротехсервіс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ВАТ „Октябрський” про стягнення боргу по договору про надання послуг на суму14 167,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2005р. по справі №26/264-05-7451 у задоволенні позову ВАТ “Вінницяоблагротехсервіс” до ВАТ „Октябрський” про стягнення 14167,00 грн. –відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. апеляційну скаргу ВАТ “Вінницяоблагротехсервіс” задоволено частково, рішення господарського суду від 21.11.2005р. скасовано. Позов задоволено частково в сумі 14074,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2006р. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. та рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2005р. у справі №26/264-05-7451 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2006р., на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області Продаєвича В.О., справу №26/264-04-7451 прийнято до свого провадження суддею Баклановою Н.В., присвоєно справі №9-26/264-04-7451.

При новому розгляді справи позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.07.2006 р. по 17.07.2006 р. в порядку ст.77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2003р. між ВАТ “Вінницяоблагротехсервіс” /постачальник/ та ВАТ “Октябрьский” /споживач/ було укладено договір № 3, відповідно до якого постачальник надає споживачу послуги пов’язані з спільним використанням загальних об’єктів, які розташовані смт.Затока Білгород-Дністровський район, у відповідності з переліком та розрахунком вартості, який є невід’ємною частиною даного договору.

Крім того, відповідно до п.2 договору, позивач додатково забезпечує відповідача постачанням технічної води для потреб корпусів та вивіз стоків з корпусів, згідно показника лічильника води та обслуговування зовнішньої каналізації на об’єкті по ціні 20 грн./куб.м.

01.08.2005р. ВАТ „Вінницяоблагротехсервіс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ВАТ „Октябрський” про стягнення боргу по цьому договору про надання послуг на суму14 167,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідачу були виставлені рахунки до оплати та акти виконаних робіт, а саме: № 0.1246 від 12.08.2003р. на суму 10000 грн., який оплачений відповідачем повністю, та рахунок №0.1245 від 29.08.2003р. на суму 14167 грн., який ВАТ „Октябрський” в порушення взятих на себе зобов’язань не підписало та оплати не здійснило, мотивуючи свою відмову непогодженням з умовами договору.

Представник позивача зазначив, що база відпочинку „Реґіна” знаходилась у сумісній експлуатації. Утримання, обслуговування, охорона, поточний ремонт проводились на протязі всього року. Розмежувати використання місць загального користування було неможливо, тому був укладений договір №3. За отриману воду, п.10 Переліку, відповідач повинен сплатити окремо 2500 грн. за 125 куб.м води згідно акту. Фактичні витрати за вивіз сміття, воду та каналізацію для відповідача складають 149 грн. та 1498 грн., тобто менше, ніж вказано в п.п.6,7 Переліку. При підписанні договору, обговорювали кожний пункт переліку до його укладання. Змінити умови договору відповідач не пропонував.

У позовній заяві позивач просить стягнути з ВАТ „Октябрський” на користь позивача суму боргу в розмірі 14167 грн., а також витрати по оплаті держмита та ІТЗ судового процесу.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де заперечує проти позовних вимог позивача та просить в задоволенні цих вимог відмовити, оскільки вважає, що позивачем не доведено у встановленому законом порядку надання послуг, передбачених договором від 26.05.2003 р.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки правовідносини, що виникли між сторонами на підставі дії договору від 26.05.2003р., суд застосовує відповідні положення Цивільного кодексу України, що діяв на момент укладення спірної угоди.

Згідно приписів ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.п.2.5 Договору суд дійшов до висновку, що послуги, які оказував позивач, можливо розподілити на два види: ті, сплата яких передбачена Переліком та договором, та ті, за які сплата учиняється після їх фактичного надання, такі, як постачання технічної води , вивіз стоків з корпусів, плата за воду.

Суду надані відповідні докази, що фактичні витрати на воду та каналізацію (п.6 Переліку) складають 5418,00грн., доля Відповідача-1498 грн. Вивіз сміття - 538 грн.(п.7 Переліку), доля Відповідача-149 грн. Витрати на воду (п.10 Переліку) склали 2500 грн. згідно акту (а.с.37).

Загальна вартість послуг визначена у сумі 24 167 грн.

В Постанові Вищого господарського суду України від 27.04.2006р. зазначено, що під час розгляду справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач частково оплатив вартість наданих послуг в сумі 10000,00 грн., в той же час, не встановили за який об’єм виконаних робіт здійснено дану оплату.

Господарський суд Одеською області при новому розгляді справи зобов’язав сторони надати відповідні докази на виконання вимог Постанови ВГСУ, але крім документів, що вже містились в матеріалах справи сторони додатково не змогли надати інформацію за який саме об’єм виконаних робіт була здійснена оплата в сумі 10000,00 грн.

Суд звертає увагу сторін, що в двох актах здачі-прийняття робіт, наданих до матеріалів справи № 0.1245 та № 0.1246, зазначено, що були проведені такі роботи: оренда приміщення та інші послуги. Таким чином, вимоги Постанови ВГСУ виконати не можливо, оскільки сторони не можуть надати відповідні докази або надати пояснення з цього приводу.

Суд звертає також увагу , що до моменту звернення позивача з позовом, відповідач не звертався до суду з позовом до позивача про зміну умов договору або його розірвання, що свідчить про те, що його влаштовували умови договору №3 та Перелік робіт та їх вартість, який є невід’ємною частиною вказаного договору.

Крім того, 14.11.2005р. відповідач надав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому просить визнати недійсним у частині стягнення плати за землю договір про надання послуг №3 від 26.05.03р. (Додаткова угода від 26.05.03р. п.10), у зв’язку з тим, що ця частина суперечить законодавству, інших пороків зазначеного договору відповідач не зазначає.

Відповідачем сплачено добровільно 10000,00 грн., згідно Акту № 0.1246 від 12.08.2003р.

Цей факт та вищевикладене суд розцінює як визнання обсягу робіт та їх вартості.

На виконання вимог ухвали господарського суду від 30.08.2005 р. позивачем надано розрахунок суми боргу, де вказана плата за пісок (а.с.31 п.10) у сумі 348 грн. З цим не можливо погодитися тому, що така послуга не передбачена Переліком, що є додатком до договору.

Суд погоджується з позицією відповідача щодо неправомірності включення до переліку послуг, що надаються плати за землю, в зв’язку з тим, що плату за землю відповідач здійснював самостійно згідно рахунків Білгород-Дністровської райдержадміністрації, що підтверджується банківськими виписками від 29.05.2003 р., 14.11.2003 р., 16.09.2003 р.

Згідно розрахунку наданому позивачем загальна сума заборгованості становить 11805,83 грн., плюс ПДВ –20 % - 2361,17 грн., всього з ПДВ –14167, 00 грн.

Як вже зазначав суд стягненню не підлягають суми за пісок –348 грн. та плата за землю –2047 грн., таким чином задоволенню підлягає сума 11772 грн.

Оскільки спір виник між сторонами під час дії Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що набрали чинності з 01.01.2004 р., при задоволенні позову суд виходить з вимог діючого законодавства.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання зобов’язані виконувати господарські зобов’язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 11772,00 грн.

Відповідач не надав суду належних доказів щодо виконання умов договору, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача,

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Октябрський” (Одеська область Білгород-Дністровський район с. Олексіївка, код 00413179, р/р 26008301510824 в Б-Дністровському „Промбанку” МФО 328458) на користь Відкритого акціонерного товариства по матеріально-технічному та сервісному забезпеченню „Вінницяоблагротехсервіс” (21000 м. Вінниця вул. К.Маркса, 38, код 00914591, р/р 26007279405001 в ВФ КБ „Приватбанк” МФО 302689) заборгованість в сумі 11772 /одинадцять тисяч сімсот сімдесят дві/ грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 117 /сто сімнадцять/ грн. 72 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять / грн. 00 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бакланова Н.В.