Рішення № 5556791, 30.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/25230.09.09 За первісним

позовом Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі

1)Київської міської ради;

2)Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-АСМА»

про стягнення 22494,80 грн.

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-АСМА»

до 1) Київської міської ради;

2) Комунального підприємства «Київський метрополітен»

третя особа Київська транспортна прокуратура

про визнання недійсним договору

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

за первісним позовом:

від прокуратури: не з»явились;

від позивача:1) не з»явились;

2) Загоровська Н.В. - предст. за довір.;

від відповідача: Артеменко С.Ф. директор.

за зустрічним позовом:

від позивача: Артеменко С.Ф. директор.;

від відповідача: 1) не з»явились;

2) Загоровська Н.В. предст. за довір.;

від 3-ї особи: не з»явились.

Рішення прийнято 30.09.2009р. у звязку з тим, що у судовому засіданні 12.08.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 07.09.2009р., та з 07.09.2009р. до 30.09.2009р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Київської міської ради; 2) Комунального підприємства «Київський метрополітен»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-АСТМА»про стягнення з відповідача на користь позивача-2 заборгованості по орендній платі за Договором оренди №198 УПР(ДВ)/05 від 27.12.2005 у розмірі 11247,40 грн. та 11247,40 грн. неустойки та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 порушено провадження у справі №35/252, розгляд справи призначено на 10.06.2009.

Разом з позовними вимогами про стягнення з відповідача неустойки прокуратурою заявлено клопотання в порядку ст.66, 67 ГПК України про накладення арешту на рахунки відповідача в розмірі суми, що стягується.

Представник прокуратури підтримав дане клопотання в судовому засіданні.

За результатами розгляду даного клопотання суд відхилив остання як безпідставне та необґрунтоване, оскільки прокурора турою не було надано суду належних доказів в обґрунтування підстав заявленого клопотання.

В судовому засіданні представник позивача 2 надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/252.

Позивач-1 та відповідач в судове засідання не з»явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про поважність причин нез»явлення суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2009 №35/252 розгляд справи відкладений на 01.07.2009.

В судовому засіданні 01.07.2009 сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача-2 надав суду додаткові документи.

В судовому засіданні відповідач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду вказаних клопотань, суд задовольнив останні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2009 №35/252, на підставі ч.4 ст.69 ГПК України продовжений строк вирішення спору, розгляд справи відкладений до 15.07.2009.

В судовому засіданні 15.07.2009, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 29.07.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 №35/252 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-АСТМА»до Київської міської ради та Комунального підприємства «Київський метрополітен», третя особа: Київська транспортна прокуратура про визнання договору оренди недійсним, разом з первісним позовом. Розгляд справи призначений на 29.07.2009.

В судовому засіданні 20.07.2009 відповідач надав суду документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/252 від 12.05.2009.

В судовому засіданні 29.07.2009 представник позивача-2 подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2009 №35/252 розгляд справи відкладений до 12.08.2009.

05.08.2009 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача-2 за первісним позовом подав суду письмові заперечення на зустрічний позов з додатками.

В судовому засіданні 12.08.2009 представник прокуратури підтримав первісний позов та просив суд задовольнити останній, заперечував проти зустрічного позову та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю.

Представник позивача-1 за первісним позовом в судове засідання не з»явився, заяв, клопотань суду не подав.

Представник позивача-2 за первісним позовом підтримав первісний позов та просив суд задовольнити останній, проти зустрічного позову заперечував.

Відповідач проти первісного позову заперечував, та просив суд відмовити в його задоволенні, підтримав зустрічний позов.

В судовому засіданні, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 07.09.2009.

В судовому засіданні 07.09.2009 відповідачем наданий відзив на первісний позов з додатком.

В судовому засіданні 07.09.2009, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 30.09.2009 для дослідження доказів та виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2005 року між Комунальним підприємством «Київський метрополітен»(далі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орендар»(далі Орендар), на підставі було укладено Договір оренди №198-Упр.(ДВ)/05 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1), Орендодавеь передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене рухоме майно об»єкт оренди, інвентаризаційний номер 0004527 для здійснення підприємницької діяльності, відповідно до вимог розпорядження КМД від 04.07.2005 №1144. Цільове призначення реалізація квітів.

Відповідно до п.2.1 Договору об»єктом оренди є кіоск «Квіти»И3296 (біля станції метро «Хрещатик»).

Об»єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен»(п.2.4 Договору).

Згідно п.3.1 Договору сторони погодили, що за користування об»єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розмір якої встановлено за погодженням сторін, відповідно до п.9 Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної лати, затвердженої рішенням Київради №366/1342 від 05.07.2001.

Місячна орендна плата на дату підписання цього Договору становить 1518,00 грн.

Відповідно до п.3.2 Договору додатково до орендної пати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

Згідно п.3.3 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Розмір орендної плати може бути змінено у разі зміни Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п.3.4 Договору).

Згідно п.3.6 Договору орендна плата сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності, щомісячно не пізніше 05 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця, а при укладанні договору після 05 числа протягом 10 банківських днів після його укладання.

Відповідно до п.9.1 Договору, цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.03.2006.

Відповідно до Акту прийому-передачі майна в оренду від 25.01.2005 нежитлове приміщення було передане відповідачу за первісним позовом.

31.03.2006 сторонами Договору було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої був продовжений термін дії договору до 30.04.2006.

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 04.04.2006, сторонами Договору був продовжений строк дії договору до 31.05.2006.

Відповідно до Додаткової угоди №3 від 31.05.2006 сторонами Договору був продовжений термін дії договору до 30.06.2006.

Згідно до Додаткової угоди №4 від 30.06.2006 сторонами Договору був продовжений термін дії Договору до 31.07.2006.

Відповідно до Додаткової угоди №5 від 01.08.2006 сторонами Договору був продовжений термін дії Договору до 31.08.2006.

Додатковою угодою №6 від 01.09.2006 сторонами Договору був продовжений термін дії Договору до 30.09.2006.

Додатковою угодою №7 від 02.10.2006 сторонами Договору був продовжений термін дії Договору до 31.10.2006.

Додатковою угодою №8 від 31.10.2009 сторонами Договору був продовжений термін дії Договору до 30.11.2006.

Додатковою угодою №9 від 01.12.2006 сторонами Договору був продовжений термін дії Договору до31.12.2006.

Відповідно до п.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Комунальним підприємством «Київський метрополітен»листом №14-НЗК від 22.01.2007 попередив відповідача про те, що строк дії Договору закінчився 31.12.2006 і договір продовжуватись не буде, а тому позивач-2 за первісним позовом просив відповідача в строк до 01.02.2007 добровільно звільнити орендоване майно та повернути його по акту прийому-передачі.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що у разі закінчення дії договору або при його розірванні Орендар зобов»язаний за актом приймання-передачі повернути об»єкт оренди Орендодавцю у стані. В якому перебував об»єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених Орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об»єкту оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об»єкта оренди на ату повернення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокуратура (за первісним позовом) зазначає про те, що відповідач (за первісним позовом) порушив умови договору, орендоване майно не було своєчасно повернуто по акту прийому-передачі, як це передбачено п.7.4 Договору і відповідач продовжував фактично використовувати майно.

07.02.2008 року було демонтовано кіоск «Квіти»біля станції метро «Хрещатик».

За період з серпня 2007 по лютий 2008 у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість за фактичне користування майно в розмірі 11247,40 грн.

Обгрунтовуючи підставу для представництва інтересів держави в особі позивачів прокуратура посилалась на наступне.

Відповідно до п.5.2 Статуту КП «Київський метрополітен»майно комунальної власності підприємства «Київський метрополітен»є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідної територіальної громади.

Саме Київська міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.43 Рішення Київської міської ради від 17.01.2008 №4/4475 «Про бюджет м. Києва на 2008 рік»= 30 відсотків надходжень за оренду від нерухомого і іншого індивідуально визначеного майна, що належить територіальній громаді м. Києва (за виключенням витрат на експлуатацію цього майна), зараховується до загального фонду бюджету м. Києва.

Згідно п.38 Рішення Київської міської ради від 06.03.2009 №124/117 «Про бюджет м. Києва на 2009 рік»- 50 відсотків находжень за оренду від нерухомого і іншого індивідуально визначеного майна, що належить територіальній громаді м. Києва (за виключенням витрат на експлуатацію цього майна), зараховується до загального фонду бюджету м. Києва.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Отже, на думку заявника, несплата орендної плати Орендарем Орендодавцю призвело до того, що КП «Київський метрополітен»має заборгованість перед бюджетом м. Києва, і такі дії відповідача нанесли матеріальних збитків державі.

У відповідності з п.2 ст.121 Конституції України представництво громадян або держави у суді покладено на органи прокуратури, які самостійно визначають, в чому порушені інтереси держави.

Згідно ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»та ст.29 Господарського-процесуального кодексу України прокурор самостійно визначає підстави представництва інтересів держави в суді. Отже, право визначати наявність чи відсутність підстав для представництва інтересів держави належить виключно прокурору.

Відповідно до п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999, інтереси держави закріплюються як норма Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших часників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб»єктів права власності та господарювання тощо.

Пунктом 4 вищевизначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому визначається порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність захисту та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Отже, на думку прокуратури в даному випадку підставою для представництва інтересів держави в особі КП «Київський метрополітен» є те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх збов»язань у позивача виникла дебіторська заборгованість перед місцевим бюджетом і позивачі позбавлені права користування і володіння своїх майном. В результаті цих дій порушуються інтереси держави в частині оренди комунального майна.

Позивачі підтримали позовні вимоги прокуратури в повному обсязі та просять суд позов задовольнити.

Відповідач за первісним позовом заперечував проти позову посилаючись на те, що при укладенні спірного договору позивач-2 ввів в оману відповідача, а тому спірний договір повинен бути визнаний недійсним.

В обґрунтування поданого зустрічного позову позивач за зустрічним позовом посилається на те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.6.1998 №464-Р, Комунальне підприємство «Київський метрополітен»було передано у власність територіальної громади міста Києва.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.1998 №2155 «Про зарахування майна державного підприємства у комунальну власність територіальної громади м. Києва», Комунальне підприємство «Київський метрополітен»належить до комунальної власності територіальної громади і підпорядковано виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

25.12.2005 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-АСТМА»був укладений договір оренди №198-Упр (ДВ)/05 індивідуально визначеного рухомого майна, інвентарний номер 0004527, а саме кіоску.

Відповідно це майно закріплено власником за Комунальним підприємством «Київський метрополітен»на праві господарського відання.

Як вбачається із тексту Договору, він був укладений 27.12.2005 і діяв до 31.03.2006. додатковими угодами, строк дії Договору був продовжений до 31.12.2006

Згідно Протоколу №4 робочої групи Київської міської державної адміністрації щодо розподілу торговельних місць від 05.09.2005 ТОВ «Альфа-Астма»було розподілено торговельне місце біля стм. «Хрещатик».

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1144 від 04.07.2005 №2323 від 15.12.2005 та №2378 від 22.12.2005 був передбачений обов»язок відповідача-2 щодо отримання усіх дозволів та погоджень необхідних для встановлення та законного функціонування торговельних місць, в тому числі і кіоску, який КП «Київський метрополітен»встановив біля ст. метро «Хрещатик»та передав ТОВ «Альфа-Астма»в оренду згідно вищевказаного договору оренди.

Натомість, на думку позивача за зустрічним позовом, відповідач-2 не виконав вимог зазначених вище розпоряджень КМДА, не узгодив проектно-дозвільної документації на торговельне місце біля ст.м. «Хрещатик», а відтак незаконно встановив кіоск біля станції метро «Хрещатик».

Відповідач-2 не повідомив позивача за зустрічним позовом про те, що ним всупереч розпоряджень власника не узгоджена проектно-дозвільна документація на кіоск біля станції метро «Хрещатик», та уклав зі мною договір оренди цього кіоску.

Посилаючись на ст.230 Цивільного кодексу України позивач за зустрічним позовом вважає, що при укладання даного договору відповідач-2 ввів позивача в оману.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги первісного позову є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову повинно бути відмовлено з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.ст.2-3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.

Відповідно до п.2 ст.26, п.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов»язаний повернути об»єкт оренди на умовах зазначених в договорі оренди.

Пунктом 2 ст.291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у азі припинення договору найму наймач зобов»язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п.3.5 Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. При поверненні об»єкта оренди Орендодавцеві днем слати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі, тобто умовами Договору передбачена плата за фактичне використання майна Орендаря при закінченні строку дії Договору.

Як вбачається з матеріалів справи 07.02.2008 КП «Печерськблагоустрій»було демонтовано вищевказаний кіоск «Квіти»біля станції метро «Хрещатик».

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу УКраїни разі припинення договору найму наймач зобов»язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або, у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов»язку щод повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Матеріалами справи підтверджується належне повідомлення позивачем-2 відповідача за первісним позовом про закінчення строку дії договору та пропозицією звільнити майно шляхом передачі по акту приймання-передачі.

Матеріалами справи також підтверджується користування відповідачем майном за період 2007-лютого 2008 року. Сума неустойки складає 22494,80 грн.

Відповідно до ст.230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосовувала обман, зобов»язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду. Що завдані у зв»язку з вчиненням цього правочину.

Правочин, що здійснений під впливом обману, є оспорюваним. Він визнається судом недійсним за позовом учасника правочину, який (позов) повинен бути заявлений в межах строку позовної давності, який встановлений тривалістю п»ять років (ч.3 ст.258 Цивільного кодексу України).

Підставою для визнання правочину недійсним відповідно до ст.230 Цивільного кодекс України є введення однією стороною іншої сторони правочину в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Ці обставини визначені в ч.1 ст.229 Цивільного кодексу України. Обман може полягати в тому, що сторона неправдиво заперечує наявність обставин, що можуть бути перешкодою для вчинення правочину, або в тому, що вона замовчує їх існування. Суб»єктивною ознакою дій сторони, що ввела іншу сторону в оману, є умисел на введення в оману.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем (за зустрічним позовом) не були надані суду належні та допустимі докази на підтвердження обставин, викладених в зустрічному позові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги первісного позову про стягнення з відповідача (за первісним позовом) неустойки у розмірі 11247,40 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за первісним позовом покладаються на відповідача.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги зустрічного позову є необґрунтованими, недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за зустрічним позовом покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Асма»(01030, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 10, фактична адреса: 03110, м. Київ, вул.. Олексіївська, 4/5, р/р №26007650004201 в Київській філії АКБ «Київ», МФО 320810, код ЄДРПОУ ідентифікаційний код 22928091) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03055, м. Київ, пр-т. Перемоги, 35, р/р №2600000990432 у ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 03328913) 11247,40 грн. (одинадцять тисяч двісті сорок сім гривень 40 коп.) неустойки за користування майном, а у випадку відсутності коштів з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Асма»(01030, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 10, фактична адреса: 03110, м. Київ, вул.. Олексіївська, 4/5, р/р №26007650004201 в Київській філії АКБ «Київ», МФО 320810, код ЄДРПОУ ідентифікаційний код 22928091) в доход Державного бюджету України 112,47 грн. (сто дванадцять гривень 47 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя М.Є. Літвінова