Ухвала суду № 55566395, 04.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/22977/14-ц Головуючий у 1 інстанції -Парамонов М.Л.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/2362/2016 Доповідач - Ратнікова В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-обчислюваний центр «Рада» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» 5545 грн. 39 коп., судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп., а всього - 5788 (п»ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 99 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене судом з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставини, що мають значення для справи, а викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи. Зазначає, що описова та мотивувальна частина рішення суду не відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України. В порушенні вимог ст. 60 ЦПК України ТОВ « Рада-2» не надало суду належних та допустимих доказів надання саме ним житлово-комунальних послуг відповідачу. В рішенні суду відсутні відомості про те, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини. Не враховано судом при ухваленні рішення і його доводів про те, що позивач нарахував йому борг по оплаті житлово-комунальних послуг, не маючи законно встановлених тарифів для населення, так як долучене до справи розпорядження КМДА № 933 не є чинним, оскільки не містить жодного підпису. Не враховано судом при ухваленні рішення і те, що ТОВ « Рада 2» не виставляла рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг відповідачу, рахунки виставлялись іншою юридичною особою ТОВ « ІОЦ Рада», яке суд залучив до участі в розгляді справи в якості третьої особи.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» Коршун Олександр Анатолійович вважав доводи апеляційної скарги безпідставними, зазначив, що рішення суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального права та просив залишити його без змін.

Представник третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-обчислюваний центр «Рада» в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся в установленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи в його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 21.05.2004 року відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, яка складається з чотирьох кімнат, жилою площею 68,10 кв. м, загальною площею 123,80 кв. м .

Житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує будинок АДРЕСА_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю « Рада-2».

З копії договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 09 червня 2004 року вбачається, що між ТОВ « Рада 2» та ОСОБА_2 існували договірні відносини щодо забезпечення обслуговування та поточного ремонту житлового будинку, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкової території для створення мешканцям будинку належних умов проживання.

Після прийняття Закону України « Про житлово-комунальні послуги» з 01 січня 2006 року, укладений між сторонами договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 09 червня 2004 року, втратив чинність і постачальники послуг повинні були укласти зі споживачами нові договори про надання житлово-комунальних послуг. Проте, такий договір між сторонами по даній справі після 01 січня 2006 року укладений не був.

Відповідач ОСОБА_2є власником квартири АДРЕСА_1 та, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є споживачем житлово-комунальних послуг. Будучи споживачем житлово-комунальних послуг, на протязі тривалого періоду часу не виконував покладені на нього обов'язки по сплаті вартості отриманих ним житлово-комунальних послуг в повному обсязі та у встановлений строк, у зв'язку з чим у нього станом на 16 квітня 2015 року ( за період з 01.04.2014 року по 01.03.2015 року) утворився борг в розмірі 4 678,31 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, стягуючи з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» 5545 грн. 39 коп., судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп., а всього - 5788 (п»ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 99 коп., суд першої інстанції посилався на те, що відповідач є власником та проживає в квартирі АДРЕСА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг. Позивачем, як житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує вказаний будинок, надавались житлово-комунальні послуги відповідачу, відповідач вказані послуги отримував, проте зобов'язань по оплаті вказаних послуг не виконував, що призвело до виникнення заборгованості. Доказів того, що послуги позивачем надавались не в повному обсязі, чи неналежної якості, відповідач суду не надав. З урахуванням вказаних обставин справи та наданих доказів з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті наданих житлово-комунальних послуг за період з 01.04.2014 року по 01.03.2015 року в розмірі 4 678,31 грн. На підставі вимог ст.. 625 ЦК України з відповідача на користь позивач підлягають стягненню також інфляційні втрати в розмірі 797,51 грн. та 3 % річних в розмірі 69,57 грн.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів на в повній мірі відповідає вимогам закону з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дає визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Діючи відповідно до Статуту та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ТОВ « Рада 2» на підставі укладених з виробниками та виконавцями житлово-комунальних послуг договорів виступило замовником житлово-комунальних послуг для будинку АДРЕСА_1, в якому проживає відповідач ОСОБА_2

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі житлово-комунальних послуг зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року затверджено Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій. Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються житлово-експлуатаційними організаціями комунальної форми власності, житлово-будівельними кооперативами, об»єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, іншими балансоутримувачами жилих будинків, уповноваженими ними особами або управителями жилих будинків по кожному будинку окремо встановлені розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради від 10.11.2010 року № 933.

В добровільному порядку заборгованість за житлово-комунальні послуги відповідач ОСОБА_2 не сплачує, а тому, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Рада 2» заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка відповідно до дослідженого судом розрахунку заборгованості відповідача по оплаті житлово-комунальних послуг станом на 16.04.2015 року становить 4 673,31 грн.

Згідно вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки з досліджених в судовому засіданні доказі достовірно встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов»язання по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, то суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі- 797,51 грн. та 3% річних в розмірі 69,57 грн. станом на 01.03.2015 року.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 про те, що, в порушенні вимог ст. 60 ЦПК України, ТОВ « Рада-2» не надало суду належних та допустимих доказів надання саме ним житлово-комунальних послуг відповідачу не ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи та досліджених в судовому засіданні доказах, оскільки з розпорядження Харківської районної державної адміністрації м.Києва № 674 від 30.09.1999 року про затвердження актів державної приймальної комісії та затвердженого переліку житлових будинків, введених в експлуатацію в вересні 1999 року , копії установчого договору про створення ТОВ « Рада-2», статуту ТОВ « Рада-2» вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 переданий замовником експлуатаційній організації ТОВ « Рада», правонаступником якого в частині договірних відносин стосовно обслуговування будинків: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 є ТОВ « Рада-2». Вказані докази свідчать про те, що ТОВ « Рада-2» є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує будинок АДРЕСА_1.

Доводи апеляційної скарги про те, що в рішенні суду відсутні відомості щодо відсутності між позивачем та відповідачем договірних відносин, правильність висновків суду про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті отриманих ним житлово-комунальних послуг не спростовують, оскільки відсутність між сторонами договірних відносин не звільняє відповідача, як споживача послуг, від обов»язку оплатити отримані ним послуги.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано його доводів щодо того, що позивач нарахував йому борг по оплаті житлово-комунальних послуг, не маючи законно встановлених тарифів для населення, так як долучене до справи розпорядження КМДА № 933 не є чинним, оскільки не містить жодного підпису, оскільки таке розпорядження КМДА було прийняте та обов»язкове до виконання житлово-експлуатаційними організаціями комунальної форми власності, житлово-будівельними кооперативами, об»єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, іншими балансоутримувачами жилих будинків, уповноваженими ними особами або управителями жилих будинків, а в справі знаходиться його копія.

Не спростовують висновків суду і доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні рішення про задоволення позову, судом невраховано, що ТОВ « Рада- 2» не виставляла рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг відповідачу, рахунки виставлялись іншою юридичною особою ТОВ « ІОЦ Рада», яке суд залучив до участі в розгляді справи в якості третьої особи, так як Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-обчислюваний центр «Рада» є учасником товариства з Обмеженою відповідальністю « Рада-2».

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: