Ухвала суду № 55566376, 03.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№22-ц/796/2456/16 Головуючий у 1 інстанції - Сіромашенко Н.В.

Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Побірченко Т.І., Барановської Л.В.

при секретарі - Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року про зупинення провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження», про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання поруки припиненою,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження», про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання поруки припиненою.

В ході розгляду указаної справи, представником ОСОБА_1 заявлено клопотання про зупинення провадження до надання Конституційним Судом України офіційного тлумачення другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України у справі за конституційним зверненням ПАТ «УкрСиббанк».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 зазначене клопотання задоволено, а провадження у справі зупинено.

В поданій апеляційній скарзі АТ «Укрексімбанк» просить оскаржувану ухвалу скасувати, як ухвалену з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржник послався на те, що між двома згаданими судовими справами відсутній тісний матеріальний зв'язок, а тому їх розгляд окремо одна від одної є можливим.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., пояснення осіб, що з'явились до суду, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Зупиняючи провадження в даній справі, суд виходив з того, що рішення КСУ щодо офіційного тлумачення другого речення ч. 4 ст 559 ЦК України може вплинути на вирішення даного спору.

Проте, колегія суддів з таким висновком погодитися не може.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Таким чином, єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.

Пунктом 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПКпідстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Між тим, жодних обставин, які безпосередньо стосуються справи за даним позовом, Конституційним Судом України у вказаному провадженні не вирішується. Жодна із сторін даного спору не є особою, яка звернулася до КСУ із відповідним зверненням.

Ймовірність надання КСУ офіційного тлумачення положень ч. 4 ст. 559 ЦК України не характеризує розгляд даної справи до прийняття судом конституційної юрисдикції відповідного рішення, як неможливий, та не є перешкодою для судів загальної юрисдикції у здійсненні правозастосовної діяльності.

Так, суд першої інстанції вправі застосувати ч. 4 ст. 559 ЦК України(та будь-яку іншу правову норму, яка підлягає застосуванню) при ухваленні рішення у справі, керуючись власним переконанням та розумінням положень указаної статті.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

За правилами ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Керуючись ст.ст.307, 311 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити.

Скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: