КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/2611/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
У Х В А Л А
Іменем України
02 лютого 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів за участю секретаря представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Приходько К.М. Тімохіної Ю.В. Дмитренка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Колективного підприємства «Споруда» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва до Колективного підприємства «Споруда» про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2015 року УПФУ в Оболонському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Колективного підприємства «Споруда» в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню коштів на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в розмірі 74 309,45 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з Колективного підприємства «Споруда» на користь УПФУ в Оболонському районі м. Києва суму заборгованості по відшкодуванню коштів на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в розмірі 74 309,45 грн.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Колективне підприємство «Споруда» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 05503310) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва як платник страхових внесків.
Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсії за період з 01.07.2014 по 31.12.2014.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є платником страхових внесків, а відповідно до норм чинного законодавства сплачувати відповідні внески та витрати на виплату та доставку основної пенсії є його обов'язком.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Порядок компенсації витрат на виплату і доставку пільгових пенсій Пенсійному Фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п.п. «б»-«з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.12.2013 року у справі №21-453а13.
Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2.
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).
Згідно п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Фонду щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції).
Згідно п. 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до п. 8.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень, розрахунки отримані відповідачем та останнім не оскаржувалися.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що доказів сплати суми відшкодування відповідачем надано не було, а факт підтвердження необхідності сплати коштів згідно розрахунків Управління підтверджується сплатою КП «Споруда» згідно платіжного доручення від 27.05.2015 № 80 відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 2 573,68 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги пенсійного органу про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є обґрунтованими.
Щодо заперечень відповідача про необґрунтованість та безпідставність включення позивачем до розрахунків, що отримані відповідачем працівників: ОСОБА_9 та ОСОБА_8, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з уточнюючої довідки № 015 від 22.01.2015, виданої КП «Споруда», ОСОБА_8 працював на посаді виконроба та має право на призначення пенсії на пільгових умовах, що передбачені за списком № 2.
При цьому, відповідачем не заперечувалась невідповідність чи недійсність вищезазначеної довідки.
Щодо громадянина ОСОБА_9, слід зазначити наступне.
Стаж роботи ОСОБА_9 на підприємстві КП «Споруда», що врахований при обчисленні плати становить 7 років 4 місяці 8 днів, частка плати підприємства обов'язкова до сплати становить 79,96%. Пенсія на пільгових умовах призначена відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 22.07.2013.
Згідно уточнюючої довідки від 29.03.2013 № 05 виданої підприємством на ім'я гр. ОСОБА_9 вказана особа виконувала роботи по дуговій зварці вузлів і конструкцій із різного металу період 7 років 4 місяці 8 днів.
Зазначений вид пенсії призначений згідно рішення Деснянського районного суду від 09.04.2014 по справі № 754/3595/14-а, яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва призначити ОСОБА_9. пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, з урахуванням періоду його роботи з 25.12.1984 по 08.05.1992 на посаді електрозварювальника ручного зварювання в ДК РБУ, ВКО «Київбуддеталькомплект», та з урахуванням періоду його роботи з 12.05.1992 по 12.11.1993 в ТОВ «Біоконверсія-5» на посаді електрозварювальника ручного зварювання.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду без змін.
Крім цього, Деснянським районним судом м. Києва прийнято ухвалу від 12.09.2014 про роз'яснення вищезазначеного рішення, відповідно до якої, пенсію ОСОБА_9. необхідно призначити з 22.07.2013.
Таким чином, позивачем правомірно внесено до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Споруда» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 05.02.2016
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.
Судове рішення № 55565024, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/2611/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: