Постанова № 55564785, 04.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2016 р. Справа№ 910/25600/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників сторін:

позивача: Попов В.Г., довіреність б/н від 22.06.2015,

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор"

на рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2015

у справі №910/25600/15 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

про стягнення 72 753,01 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про стягнення 72 753,01 грн.

Як слідує з матеріалів справи та рішення суду, свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та Товариством з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" укладено кредитний договір про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл, відповідно до якого предметом цього договору є порядок та умови надання банком позичальнику кредитних коштів в межах відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Зобов'язання банку щодо надання кредитних коштів є відкличним, тобто без попереднього повідомлення позичальника в односторонньому порядку банк може відмовитися від подальшого виконання взятих на себе зобов'язань, у тому числі в разі погіршення фінансового стану позичальника та/або несвоєчасного виконання ним достовірних зобов'язань перед банком.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.11.2015 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду від 03.11.2015 у справі №910/25600/15 та прийняти у справі нове рішення, відповідно до якого задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" передано до розгляду колегії суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 у справі №910/25600/15 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.01.2016.

В судове засідання, яке відбулось 19.01.2016 не з'явились представники сторін. Відповідно 17.12.2015 та 21.12.2015 на адресу КАГС надійшли повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали суду від 10.12.2015) позивачу під №04116 13966161 та відповідачу під № 04116 13966170. Суд дійшов висновку, що сторони були повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Керуючись зазначеною нормою та враховуючи те, що це було перше судове засідання, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 розгляд справи було відкладено на 04.02.2016.

04.02.2016 в судове засідання не з'явився представник відповідача. Причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Головуючий суддя в судовому засіданні ставив на обговорення питання про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача. Представник позивача поклався на розсуд суду щодо вирішення даного питання.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.

Представник позивача за довіреністю Попов В.Г. в судовому засіданні 04.02.2016 усно підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 1 статті 104 ГПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, встановила наступне.

29 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та Товариством з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" укладено кредитний договір про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл, відповідно до якого предметом цього договору є порядок та умови надання банком позичальнику кредитних коштів в межах відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Зобов'язання банку щодо надання кредитних коштів є відкличним, тобто без попереднього повідомлення позичальника в односторонньому порядку банк може відмовитися від подальшого виконання взятих на себе зобов'язань, у ому числі в разі погіршення фінансового стану позичальника та/або несвоєчасного виконання ним достовірних зобов'язань перед банком.

Відповідно до п. 1.1.1. договору, ліміт видачі кредитних коштів за кредитною лінією встановлюється в сумі, яка не може перевищувати 3 750 000,00 грн.

Згідно з п. 1.5 кредитного договору, в забезпечення виконання зобов'язань по цьому договору, які полягають у поверненні кредитних коштів в межах кредитної лінії, сплаті відсотків за користування ними, можливої сплати неустойки (штрафу, пені) та інших зобов'язань за цим договором, позичальник забезпечує: надання в заставу майнових прав на депозитні кошти, що розміщенні на депозитному рахунку в банку, та належать фізичній особі ОСОБА_3, ІПН - НОМЕР_1, згідно договору строкового банківського вкладу (депозиту) без поповненні оформлений в рамках пакету послуг "Новий ПУ Баззовий+" № 2115696 від 29.01.2015 в розмірі 310 000,00 доларів США.

На рахунку № 2600721296001 Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор", станом на 05.02.2015, знаходилися кошти в розмірі 72 753,01 грн.

Тому позивач звернувся до відповідача із заявою про визнання кредитором вих. № 42/5/0799-4-217 від 23.06.2015, відповідно до якої повідомив про кредиторські вимоги до ПАТ "КБ "Надра", що походять з договору банківського рахунку № 08/2011/11ю0068 від 21.07.2011 та просив залишок коштів 72753,01 грн перерахувати згідно реквізитів п/р 2600830701401 ПАТ "Банк Кредит Дніпро". Також зазначає, що кошти згідно депозитного договору № 2115696 від 29.01.2015, виступає заставою по кредитному договору про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015 направити на погашення заборгованості по кредитному договору.

В подальшому, Товариство з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" направило банку заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 23.09.2015, зазначивши, що його заборгованість перед відповідачем за кредитним договором становить 2 299 999,00 грн, в той же час залишок коштів на поточному рахунку № 26007201296001 відкритому в ПАТ "КБ "Надра", що підлягає поверненню становить 72 753,01 грн, на підставі ст. 46 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 203 ГК України, заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 72 753,01 грн.

Пунктом 2.7 кредитного договору встановлено, що підписуючи договір, позичальник надає право банку списувати без додаткового погодження (право договірного списання суми коштів з рахунків позичальника, які відкриті у банку, у разі ненадходження платежів, що передбачені умовами договору (погашення траншу, відсотків за користування кредитними коштами, штрафів, пені та платежі відповідно до тарифів) у встановлені договором строки.

Позивач вважає, що він є боржником по відношенню до відповідача щодо обов'язку сплати заборгованості на суму 2 299 999,00 грн за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015 і також є кредитором по відношенню до відповідача щодо права вимоги сплати заборгованості на суму 72 753,01 грн за договором банківського рахунку 08/2011/11/ю0068 від 21.07.2011, внаслідок чого позивач є кредитором і боржником по відношенню до відповідача на суму 72 753,01 грн.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено настання обставин, з якими чинне законодавство пов'язує підстави для часткового припинення правовідносин, що існують між сторонами за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015 на суму 72 753,01 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 було прийнято рішення № 26 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Надра". Пунктом 1,2 вказаного рішення було вирішено розпочати з 06.02.2015 процедуру виведення ПАТ "Комерційний банк "Надра" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 06.02.2015 по 05.05.2015.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 р. № 85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Надра" по 05.06.2015 р. (включно).

Отже, судом було встановлено, що сума неповернутого тіла кредиту складає 2 299 999,00 грн за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015.

Як вже зазначалось судом, що 23.09.2015 з Товариства додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" звернулось до банку з заявою про зарахування зустрічних однорідних, посилаючись на договір банківського вкладу, а саме вказавши, що залишок коштів на поточному рахунку ТДВ "Веселівський елеватор" №26007201296001 відкритому а ПАТ «КБ «Надра», що підлягають поверненню становить 72 753,01 грн.

Керуючись статтями 601 ЦК України, 203 ГК України, п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Товариство повідомило про одностороннє зарахування зустрічних вимог на загальну суму 72 753,01 грн.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції Закону України від 16.07.2015 N 629-VIII зазначено наступне:

" 8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами".

Колегія суддів зазначає наступне, що вказані вище вимоги позивача та відповідача є зустрічними та однорідними і строк їх виконання настав, виходячи із такого.

Дана норма Закону застосовується саме з дня початку процедури ліквідації банку і не містить обов'язку її застосування в залежності від ст. ст. 49 та 52 Закону.

В силу вимог статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зокрема в частині 3 статті 203 Господарського кодексу України вказано, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Судом було встановлено, що вимоги позивача та відповідача є зустрічними і однорідними (грошовими), строк їх виконання настав, а строк повернення коштів з рахунку банківського вкладу настав в силу пункту 3 частини 2 статті 46 Закону, в якій вказано, що з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Позивачем подано докази того, що він є кредитором банку із акцептованою сумою 72 753,01 грн. Суду не було вказано причин, які б перешкодили спрямуванню належної суми коштів із депозитного рахунку позивача на погашення його зобов'язань за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015.

За цим кредитним договором не було здійснено заміни застави, ці кошти перебували на депозитному рахунку позивача станом на 05.02.2015 року, тобто на дату початку процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Надра" (відповідно до копії виписки по рахунку №26007201296001 дата 05.02.2015/06.02.2015 (т. 1, а.с. 14).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст.1056 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У відповідності до положень статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі статті 601 ЦК України та ч. 3 статті 203 ГК України, враховуючи п. 8 ч. 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI, колегія суддів дійшла висновку про зарахування зустрічних позовних вимог в розмірі 72 753,01 грн в рахунок погашення основної заборгованості за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

3) виключено;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про припинення зобов'язання Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" перед Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015 на суму 72 753,01 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор".

Таким чином рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2015 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2015 у справі № 910/25600/15 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Зарахувати 72 753,01 грн шляхом зустрічних однорідних вимог, які виникли на підставі Договору банківського рахунку №08/2011/11/ю0068 від 21.07.2011.

Визнати частково припиненими зобов'язання Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" (код ЄДРПОУ 00957749) перед Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (код ЄДРПРОУ 20025456) за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015 на суму 72 753,01 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, код ЄДРПОУ 20025456 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" (72202, Запорізька обл., Веселтівський район, селище міського типу Веселе, вул. Чапаєва, буд. 1, код ЄДРПРОУ 00957749) 1218,00 грн судові витрати за розгляд справи судом першої інстанції та 1339,80 грн судові витрати за розгляд справи апеляційною інстанцією.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №910/25600/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов