Постанова № 55564584, 02.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2016 року Справа № 904/4249/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1, посвідчення №025042 від 21.03.2014р.;

представники сторін:

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області: ОСОБА_2, довіреність №41 від 26.11.2015р.;

від публічного акціонерного товариства Дніпрометробуд: ОСОБА_3, довіреність №б/н від 11.01.2016р.;

представники відповідача-1, -2 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015р. по справі №904/4249/15

за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області в особі публічного акціонерного товариства Дніпрометробуд, м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до відповідача-2 комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

про визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської міської ради, витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

В травні 2015 року заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області в особі публічного акціонерного товариства Дніпрометробуд (далі ПАТ Дніпрометробуд) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради та до комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради (далі КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради) про визнання незаконним і скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 30.11.2011р. №58/17 Про визнання права комунальної власності за територіальною громадою м. Дніпропетровська на деякі обєкти нерухомого майна в частині визнання права комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпропетровська на обєкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. Б-3, розташовану по вул. Шмідта, 5, у місті Дніпропетровську, площею 1521 м?; витребування з незаконного володіння територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на користь Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області в особі ПАТ Дніпрометробуд нежитлової будівлі літ. Б-3, розташованої по вул. Шмідта, 5, у м. Дніпропетровську, площею 1 521 м? (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 31.07.2015р.).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015р. по справі №904/4249/15 (суддя Мартинюк С.В.) позовні вимоги задоволені.

Рішення господарського суду мотивоване відсутністю оголошення у друкованих засобах масової інформації про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік, відсутністю судового рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність, порушенням Дніпропетровською міською радою при прийнятті спірного рішення від 30.11.2011р. №58/17 процедури прийняття безхазяйного майна в комунальну власність, чим здійснено вихід за межі компетенції.

Не погодившись з рішенням суду, Дніпропетровська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015р. по справі №904/4249/15.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що Дніпропетровська міська рада під час винесення спірного рішення від 30.11.2011р. №58/17 здійснювала владні управлінські функції, спір відноситься до спорів, що виникають із публічно-правових відносин, тому питання про скасування рішення Дніпропетровської міської ради повинно розглядатись виключно в рамках адміністративного судочинства; прокурором та позивачами пропущено строк позовної давності для звернення до суду, оскільки спірне рішення Дніпропетровської міської ради №58/17 винесено 30.11.2011р., трирічний строк позовної давності закінчився у грудні 2014 року, прокурор та позивачі звернулися до суду 13.05.2015р.; рішення №58/17 було оприлюднене у засобах масової інформації відповідно до законодавства України і є загальнодоступним, прокурор та позивачі мали змогу ознайомитися з рішенням ще у 2011р.; стверджуючи про те, що на момент винесення рішення №58/17 Дніпропетровською міською радою 30.11.2011р. спірне нерухоме майно належало державі на праві власності, прокурором та позивачами не надано належних доказів на підтвердження цих обставин.

В відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015р. по справі №904/4249/15 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги Дніпропетровської міської ради відмовити.

В відзиві на апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015р. по справі №904/4249/15 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги Дніпропетровської міської ради відмовити.

В запереченні на апеляційну скаргу ПАТ Дніпрометробуд просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015р. по справі №904/4249/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради - без задоволення.

Комунальним підприємством Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради відзив на апеляційну скаргу не надано, представник відповідача-2 в судовому засіданні 24.11.2015р. просить апеляційну скаргу відповідача-1 задовольнити в повному обсязі.

24.11.2015р. відповідачем-1 подано клопотання про витребування з комунального підприємства Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації інвентарної справи за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 5.

Клопотання не підлягає задоволенню, оскільки в клопотанні не зазначена мета витребування відповідного доказу та не наведено обставини, які може підтвердити цей доказ.

02.02.2016р. представники відповідачів-1, -2 в судове засідання не зявились, належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання (т. 2 а.с. 86-87).

За положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи факт належного сповіщення відповідачів про час та місце судового засідання, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представників відповідача-1, -2.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

30.11.2011р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №58/17 Про визнання права комунальної власності за територіальною громадою м. Дніпропетровська на деякі об'єкти нерухомого майна, пунктом 1 якого визнано право комунальної власності за територіальною громадою м. Дніпропетровська на перелік об'єктів нерухомого майна, визначених додатком до вказаного рішення, в тому числі на нежитлову будівлю, розташовану по вул. Шмідта, 5 у м. Дніпропетровську (п. 2 додатку).

На підставі п. п. 3.2 п. 3 рішення Дніпропетровської міської ради №58/17 будівлю №5 по вул. Шмідта у м. Дніпропетровську прийнято на баланс КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю.

Дніпропетровська міська рада в листах №12/3-1127 від 09.12.2014р. та №7/11-319 від 02.03.2015р. на адресу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області та прокуратури Дніпропетровської області повідомила, що рішення Дніпропетровської міської ради від 30.11.2011р. №58/17 Про визнання права комунальної власності за територіальною громадою м. Дніпропетровська на деякі об'єкти нерухомого майна, в тому числі і щодо будівлі №5 по вул. Шмідта у м. Дніпропетровську, прийнято в зв'язку з відсутністю власника майна, з метою подальшого впорядкування права власності на вказаний об'єкт нерухомості, недопущення його руйнування та розкрадання.

Статтею 335 Цивільного кодексу України встановлено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Таким чином, передача безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність можлива виключно за рішенням суду.

За положеннями ст. ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази розміщення оголошення у друкованих засобах масової інформації про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік, докази винесення судом відповідного рішення щодо будівлі у м. Дніпропетровську по вул. Шмідта, 5 в матеріалах справи відсутні, сторонами не надані.

Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Дніпропетровська міська рада при прийнятті спірного рішення від 30.11.2011р. №58/17 вийшла за межі своєї компетенції та порушила процедуру прийняття безхазяйного майна в комунальну власність, оскільки прийняла об'єкт нерухомості до комунальної власності за відсутності оголошення у друкованих засобах масової інформації про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік та без відповідного рішення суду.

Зважаючи на викладене, господарським судом вірно задоволено позовні вимоги.

Стосовно доводів скаржника щодо пропуску прокурором та позивачами строку позовної давності слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор дізнався про порушення інтересів держави шляхом винесення оскаржуваного рішення в січні 2015р. з листа Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 20.01.2015р. №55/6-3-234, після чого ним було направлено відповідні запити до позивачів, з яких позивачі довідалися про порушення їх права власності.

Оприлюднення спірного рішення на сайті Дніпропетровської міської ради не свідчить про те, що прокурор та позивачі мали обєктивну можливість виявити оскаржуване рішення, оскільки зважаючи на кількість рішень, які приймаються міською радою на кожній сесії, прокурор та позивачі мали б можливість довідатися про зміст оскаржуваного рішення лише перевіряючи зміст усіх прийнятих міською радою рішень.

Дніпропетровською міською радою не надано доказів стосовно дати оприлюднення спірного рішення.

Крім того, КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради щодо використання та утримання спірного нерухомого майна надано договори про надання послуг охорони від 01.10.2014р. та від 19.05.2015р., з чого вбачається, що відкрито володіти спірним майном відповідачі почали лише в кінці 2014 року.

Щодо розгляду спору в порядку адміністративного судочинства, то з огляду на положення статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього субєкта, відповідно прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

До адміністративної відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників субєкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Визначальні ознаки приватноправових відносин юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу субєкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного субєкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії субєкта владних повноважень.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України в п. 4 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009р. №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого субєкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Рішення субєкта владних повноважень, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 Цивільного кодексу України та предявлятися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою предявлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення субєкта владних повноважень (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду України від 16.12.2015р. в справі №6-2510цс15).

Спір щодо оскарження рішення ненормативного характеру не є публічно-правовим спором та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо права власності на нерухоме майно, то відповідно спільного наказу Міністерства транспорту України та Фонду державного майна України №238/831 від 07.05.1999р. до статутного фонду ВАТ Дніпрометробуд, правонаступником якого є ПАТ Дніпрометробуд, ввійшло приміщення Душкомбінату по вул. Шмідта, 5 в м. Дніпропетровську, яке передано за актом прийому-передачі від 04.06.1999р. Право власності на нежитлову будівлю в м. Дніпропетровську по вул. Шмідта, 5 за ПАТ Дніпрометробуд підтверджується переліком майна від 25.01.2011р. №11-04-00497, переданого до статутного фонду. Вказана будівля обліковується на балансі ПАТ Дніпрометробуд (картка обліку основних засобів).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області здійснює функції з управління державними корпоративними правами ПАТ Дніпрометробуд, державна частка акцій у статутному капіталі якого складає 100%. Згоду на передачу будівлі, що розташована в м. Дніпропетровську по вул. Шмідта, 5, до комунальної власності міста Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не надавало.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015р. по справі №904/4249/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А.Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 05.02.2016р.)