Постанова № 55564582, 02.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2016 року Справа № 904/6456/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат, договір про надання правової допомоги №15-1030-02 від 08.06.2015р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП №2832 від 21.08.2014р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №01-14/5/1206вих від 27.11.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2015р. по справі №904/6456/15

за позовом публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області, м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про визнання недійсними пунктів додаткової угоди від 31.03.2014р. №6024 до договору оренди земельної ділянки від 06.07.2005р. №02422

ВСТАНОВИВ:

В липні 2015 року публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського (далі ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області про визнання пунктів 4 та 6 додаткової угоди №6024 від 31.03.2014р. до договору оренди землі №02422 від 06.07.2005р. недійсними.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2015р. по справі №904/6456/15 (суддя Рудь І. А.) позов задоволено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що нормами Податкового кодексу України регламентуються відносини щодо справляння орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, у звязку з чим позивачем були застосовані нові розрахунки розміру орендної плати з 01.01.2014р.; до дати підписання спірної додаткової угоди №6024 від 06.02.2014р. (державна реєстрація 31.03.2014р.) правовідносини між сторонами визначаються попередньою додатковою угодою (якою, зокрема, визначена орендна плата у більшому розмірі) та регламентуючим актом (рішення ОСОБА_3 міської ради від 25.06.2012р. №475-24/VI), який вже втратив чинність станом на 01.01.2014р., що суперечить чинному законодавству, порушує права та законні інтереси позивача та може мати наслідком неправомірне нарахування орендної плати у більшому розмірі, ніж визначено діючим рішенням ОСОБА_3 міської ради від 12.07.2013р. №842-38/VІ.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2015р. по справі №904/6456/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, тобто з дня його підписання, про що свідчить п. 4, визнаний судом недійсним; суд послався на норми Податкового кодексу України, зазначивши що саме положеннями цього кодексу регламентуються відносини щодо справляння орендної плати за земельні ділянки, тоді як господарські зобовязання між сторонами виникли з договору оренди землі; орендна плата вноситься орендарем у розмірі, визначеному умовами договору; рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014р. по справі №904/2821/14 ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського відмовлено в позові до ОСОБА_3 міської ради про внесення змін до додаткової угоди №6024 від 06.02.2014р. до договору оренди земельної ділянки від 06.07.2005р. №02422 щодо застосування нормативної грошової оцінки та орендної плати з 01.01.2014р.; вступ в дію додаткової угоди №6024 від 06.02.2014р. саме з 31.03.2014р. витікає з огляду на приписи ст. ст. 640 - 642 Цивільного кодексу України, тому дія цієї додаткової угоди не має зворотної дії у часі і не стосується першого кварталу 2014 року; ОСОБА_3 обєднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області в листі від 15.04.2014р. №8609/10/04-03-15-03 зазначає, що ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського має сплачуватися орендна плата тільки на підставі укладених договорів.

В відзиві на апеляційну скаргу ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2015р. по справі №904/6456/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

05.07.2005р. між ОСОБА_3 міською радою (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського, правонаступником якого є ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського, (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в державному реєстрі договорів оренди земельної ділянки 06.07.2005р. за №02422, за умовами якого на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради від 24.06.2005р. №569-19/ІV орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 35, 8274 га під розміщення комплексу ККЦ, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б/10 (п. п. 1.1, 2.1 договору).

За п. 2.2 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становить 76 583 927, 86 грн.

В п. 3.1 договору сторони визначили, що договір укладається на строк до 16.11.2026р.

Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 919 007,16 грн. без ПДВ на рік, що становить 76 583, 93 грн. без ПДВ на місяць, і вноситься на рахунок місцевого бюджету. Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п. 4.1, п. 4.4 договору).

В п. 12.1 договору сторони погодили, що зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо умов договору спір розвязується у судовому порядку.

За актом прийому-передачі земельної ділянки від 06.07.2005р. відповідач передав в оренду позивачу визначену в договорі земельну ділянку.

Додатковими угодами №3194 від 03.10.2011р. та №4465/51 від 28.12.2012р. сторонами на підставі рішень ОСОБА_3 міської ради від 29.07.2011р. №156-10/VI та від 25.06.2012р. №475-24/VI збільшений розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесені зміни до п. 4.1 договору щодо встановлення річного розміру орендної плати.

12 липня 2013 року ОСОБА_3 міською радою прийнято рішення №842-38/VІ Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3, яким: затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста із застосуванням базової вартості 1м2 в розмірі 199, 64 грн. та введено її в дію з 01.01.2014р.; встановлено коефіцієнт для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядниками яких є ОСОБА_3 міська рада, на рівні трикратного розміру земельного податку з 01.01.2014р.; визнано таким, що втратить чинність рішення ОСОБА_3 міської ради від 25.06.2012р. №475-24/VI з 01.01.2014р.; зобов'язано землекористувачів одержати у відділі Держземагентства в м. Дніпродзержинську витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати їх до департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради для підготовки документів щодо перегляду річної орендної плати в чинних договорах оренди земельних ділянок; зобовязано відділ Держземагентства в м. Дніпродзержинську забезпечити видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надання до ОСОБА_3 ОДПІ відповідних даних для нарахування земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки.

Згідно витягу №259 від 05.02.2014р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б/10, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 35, 8274 га станом на 01.02.2014р. становить 116 210 981, 22 грн.

06.02.2014р. сторонами укладено додаткову угоду №6024 до договору оренди земельної ділянки, якою на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради від 12.07.2013р. №842-38/VI нормативну грошову оцінку земельної ділянки на 01.02.2014р. встановлено в розмірі 116 210 981, 22 грн.

В п. 4 додаткової угоди зазначено, що додаткова угода набуває чинності з дня підписання її сторонами.

В п. 6 додаткової угоди сторони обумовили, що з дати підписання цієї угоди припиняється регулювання правовідносин сторін за додатковою угодою від 28.12.2012р. №4465/51.

В подальшому 12.03.2014р. та 11.04.2014р. позивач направив відповідачу пропозиції щодо внесення змін до додаткової угоди стосовно розповсюдження її дії з 01.01.2014р., враховуючи рішення ОСОБА_3 міської ради №842-38/УІ від 12.07.2013р.

Відповідач не погодив запропоновані відповідачем пропозиції щодо зміни умов додаткової угоди №6024 від 06.02.2014р.

Як зазначає позивач, ним було подано до ОСОБА_3 обєднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з орендної плати на 2014 рік з урахуванням нової грошової оцінки земель м. Дніпродзержинськ та нового розрахунку розміру орендної плати з 01.01.2014р., проте, ОСОБА_3 обєднана державна податкова інспекція листом №8609/10/04-03-15-03 від 15.04.2014р. звернулась до позивача з вимогою надати уточнюючу декларацію з орендної плати на 2014 рік з розміром орендної плати, яка визначена у додатковій угоді від 28.12.2012р. №4465/51 до договору оренди земельної ділянки №02422 від 06.07.2005р.

Позов про визнання недійсними пунктів 4 та 6 додаткової угоди №6024 від 31.03.2014р. до договору оренди землі №02422 від 06.07.2005р. заявлено на підставах, визначених ст. ст. 215, 217, 230, 236 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що оспорюванні пункти суперечать чинному законодавству, порушують права позивача та можуть мати наслідком неправомірне нарахування орендної плати у більшому розмірі, ніж визначено рішенням ОСОБА_3 міської ради від 12.07.2013р. №842-38/VІ.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно частин 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Частина 1 ст. 229 Цивільного кодексу України визначає, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними зазначено, що у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 Цивільного кодексу України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 Цивільного кодексу України.

Відповідно ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження позивача про укладення угоди під впливом обману є недоведеними та не підтверджуються доказами, з якими закон пов'язує недійсність угод з підстав вчинення під впливом обману.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014р. по справі №904/2821/14 ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського відмовлено в позові до ОСОБА_3 міської ради про внесення змін до п. п. 1, 4, 6 додаткової угоди №6024 від 06.02.2014р. (державна реєстрація 31.03.2014р.) до договору оренди земельної ділянки від 06.07.2005р. №02422 щодо застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати з 01.01.2014р., зважаючи на те, що правовідносини між сторонами щодо приведення договору оренди земельної ділянки до вимог рішення ОСОБА_3 міської ради від 12.07.2013р. №842-38/VI врегульовані з 06.02.2014р.

Докази скасування чи зміни наведеного рішення господарського суду в матеріалах справи відсутні, сторонами суду не надані.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 30 Закону України Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

За приписами ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно положенням ст. 631 Цивільного кодексу України, договір набирає чинності з моменту його укладення.

Уклавши 06.02.2014р. (державна реєстрація 31.03.2014р.) додаткову угоду №6024 до договору оренди землі, сторони привели договір у відповідність до рішення ОСОБА_3 міської ради від 12.07.2013р. №842-38/VI щодо нової нормативної грошової оцінки землі та розміру річної орендної плати.

Отже, зміст спірних пунктів додаткової угоди не суперечить положенням законодавства, правочин укладено в письмовій формі, він пройшов державну реєстрацію, сторони на момент укладення угоди мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін було спрямоване на укладення договору, тому відсутні правові підстави для визнання недійсними пунктів 4 та 6 додаткової угоди №6024 від 06.02.2014р. (державна реєстрація 31.03.2014р.) до договору оренди земельної ділянки за правилами ст. 215 Цивільного кодексу України.

Стосовно доводів позивача слід зазначити, що:

по-перше, господарські зобовязання між ОСОБА_3 міською радою та ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського згідно ст. 174 Господарського кодексу України виникли з договору оренди землі від 06.07.2005р. №02422. В укладеному між сторонами договорі оренди землі відсутні положення про автоматичну зміну розміру орендної плати, повязану із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі, визначеному умовами договору, зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості між сторонами про зміну договору;

по-друге, в підпункті 2.19 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду справ у справах, що виникають із земельних відносин розяснено, що якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору;

по-третє, в листі №8609/10/04-03-15-03 від 15.04.2014р. на адресу позивача ОСОБА_3 обєднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області зазначила, що ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського має сплачуватися орендна плата тільки на підставі укладених договорів. Отже, не передбачено право орендаря застосовувати нову нормативну грошову оцінку земель з початку базового податкового періоду без укладення відповідних додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок.

Слід також зауважити, що наполягаючи на розповсюдженні дії додаткової угоди №6024 від 06.02.2014р. (державна реєстрація 31.03.2014р.) до договору оренди земельної ділянки на відносини, які виникли між сторонами до моменту її підписання, а саме з 01.01.2014р., позивач не пояснює, яким чином буде виконуватися додаткова угода з 01.01.2014р., враховуючи, що в п. 2.2 визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.02.2014р.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2015р. по справі №904/6456/15 скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2015р. про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2015р. по справі №904/6456/15.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область на користь ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область 1 339, 80 грн. витрат по сплаті судового збору за апеляційною скаргою.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А.Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 05.02.2016р.)