Постанова № 55564565, 04.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2016 року Справа № 904/9299/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання: Малик Д.І.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 року у справі №904/9299/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика ЛТД", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за виконані роботи,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 року у даній справі (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика ЛТД" заборгованість по оплаті вартості виконаних будівельних робіт за договором №296 будівельного підряду від 28.04.2015р. у розмірі 824 238,48грн. (вісімсот двадцять чотири тисячі двісті тридцять вісім грн. 48коп.), 3% річних у розмірі 99,24грн. (девяносто девять грн. 24коп.) та 9 057,43грн. (девять тисяч пятдесят сім грн. 43 коп.) судового збору. В іншій частині позову відмовити.

Господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором №296 будівельного підряду від 28.04.2015р. згідно актів приймання виконаних будівельних робіт №1 від 04.08.2015р. та №2 від 28.08.2015р. складає 824 238,48грн. Оскільки за актом №1 прострочення оплати почалось 05.10.2015р., суд вважав, що 3% річних за даним актом за період з 05.10.2015р. по 06.10.2015р. складають 99,24грн. та підлягають до стягнення, щодо 3% річних за актом №2, то прострочення оплати почалось 29.10.2015р. Однак позивач заявив період для нарахування 3% річних за актом №2 з 04.09.2015р. по 06.10.2015р., у звязку з чим суд вважав, що у стягненні з відповідача 3% річних за даним актом слід відмовити.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивоване ст.193 ГПК України та ст.ст.525, 610, 625 та 629 ЦК України.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулось Публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика ЛТД" та прийняти нове рішення.

В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача посилався на те, що передумовою виникнення обов'язку відповідача з оплати виконаних робіт є сукупність наступних обставин: фактичне виконання будівельних робіт; підписання акту виконаних робіт; отримання ПАТ «МГЗК» від підрядника оригіналів рахунку-фактури, акту виконаних робіт та податкової накладної, зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник відповідача в апеляційній скарзі вказує на те, що судом не було враховано, що рахунки №7 від 04.08.2015 року та №9 від 28.08.2015 року на виконані роботи та податкові накладні були передані позивачем ПАТ «Марганецький ГЗК» засобами поштового звязку лише 12.10.2015 року з листом 09/10-15 від 09.10.2015 року, про що свідчить опис вкладення до поштового відправлення та повідомлення про його вручення відповідачу, які додані ТОВ «Класика ЛТД» до позовної заяви.

Відповідача вказує, що з доданих до листа ТОВ «Класика ЛТД» №- 09/10-15 від 09.10.2015 року та отриманих відповідачем 12.10.2015 року податкових накладних №2 від 04.08.2015 року та №12 від 28.08.2015 року їх було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних 28.08.2015 року та 08.09.2015 року відповідно. Докази здійснення такої реєстрації та вказані вище податкові накладні були отримані відповідачем лише 12.10.2015 року.

На думку відповідача вказані обставини свідчать, що зобовязання з оплати виконаних ТОВ «Класика ЛТД» з договором від 28.04.2015 року будівельних робіт виникли у ПАТ «МГЗК» лише після передаання останньому повного пакету документів в порядку передбаченому п. 14.1. вказаного договору, яке відбулось 12.10.2015 року. При цьому, враховуючи визначену п. 3.2. договору 67-денну відстрочку оплати виконаних робіт, станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом останній день вказаного строку ще не настав та припадає на 18.12.2015 року.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 824 238,48 грн. в рахунок оплати виконаних робіт за договором від 28.04.2015 року, на думку відповідача, є необґрунтованим в силу дії пунктів 3.2-3.4, 14.1. вказаного договору.

Представник відповідача також не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині стягнення 3% річних від простроченої суми заборгованості в сумі 99,24 грн. та вважає його помилковим, оскільки строк виконання замовником зобовязань з оплати робіт за вказаним договором станом на момент звернення позивача до суду ще не настав та припадає на 18.12.2015 року.

На думку відповідача суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взяв до уваги доводи відповідача, а прийняв до уваги виключно доводи позивача, правове обґрунтування та докази заперечень відповідача взагалі не зазначенні за текстом судового рішення, що є порушенням вимог ГПК України щодо рівності та змагальності сторін.

03.02.2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно п. 3.9.2. вищезазначеної Постанови пленуму ВГСУ у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку колегії суддів неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.

04.02.2016 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а висновки суду першої інстанції є законними і обґрунтованими і повністю підтверджуються матеріалами справи.

28.04.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАСИКА ЛТД" (підрядник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (замовник, відповідач) був укладений договір №296 будівельного підряду, за умовами якого підрядник зобов'язався своїми силами і засобами виконати за завданням замовника, з використанням своїх матеріалів та матеріалів замовника, будівельні роботи - облицювання фасаду адміністративно-побутового комбінату шахти №14/15, а замовник зобов'язався прийняти виконані підрядником роботи за актом виконаних будівельних робіт та оплатити їх (а.с. 15-19).

Згідно п.1.2. договору виконання будівельних робіт здійснюється підрядником згідно проектної документації, Графіків виконання будівельних робіт, узгоджених сторонами, які є невід"ємною частиною договору (Додаток №3 до договору), та затверджених сторонами кошторисів (Додаток №1, 2 до договору).

За п.1.3. договору кошторис та Графік виконання будівельних робіт готуються підрядником та підлягають узгодженню із замовником. Кошторис та Графік виконання будівельних робіт, не узгоджені із замовником, не мають юридичної сили. Проектна документація надається підряднику замовником протягом 7 днів з дня підписання договору (п.1.4. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна вартість будівельних робіт (ціна) визначається згідно кошторисів, узгоджених сторонами, і становить 842 000,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 140 333,33 грн. Ціна договору є твердою та не підлягає зміні протягом строку його дії до моменту закінчення будівельних робіт (п.2.2. договору).

Згідно п.4.1. договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 08.06.2015р., строки виконання будівельних робіт визначаються та закріплюються сторонами в Графіку виконання будівельних робіт, затвердженому сторонами, та припускають дострокове закінчення робіт.

Відповідно до п.7.1. договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 08.06.2015р., у випадку виконання підрядником будівельних робіт поетапно відповідно до Графіку виконання робіт (або достроково), після закінчення кожного етапу робіт підрядник надає замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт. Акт прийому виконаних будівельних робіт повинен бути наданий підрядником протягом 3 (трьох) днів з моменту закінчення кожного етапу будівельних робіт відповідно до Графіку виконання робіт (або достроково). Замовник у свою чергу зобов'язаний розглянути і перевірити у 3-х денний термін наданий акт або доказово в письмовій формі повідомити про причину відмови від підписання поданого акту.

За п.7.2. договору після кожної передачі виконаних робіт підрядник зобов'язаний надати замовнику оригінали: рахунку; акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт за встановленою формою; інших документів, надання яких для підтвердження виконання будівельних робіт передбачено договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що після закінчення будівельних робіт підрядник зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів надіслати замовнику повідомлення про готовність передавання робіт, виконаних за цим договором, а також підготувати акт прийому-передачі виконаних робіт.

За п.7.4. договору передача будівельних робіт підрядником та приймання їх замовником оформлюються актом приймання-передачі виконаних робіт за примірною формою №КБ-2в, який підписується уповноваженими представника сторін.

Згідно п.14.1. договору документи, які складаються та діють в межах цього договору (акти, рахунки та ін.), надсилаються стороною іншій стороні поштою рекомендованим листом або надаються повноважному представнику сторони на підставі довіреності.

Строк дії договору починається з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором, а в частині гарантійних зобов'язань підрядника протягом усього гарантійного строку на виконані будівельні роботи (п.14.8. договору).

Пунктом 14.9. договору встановлено, що закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань по ньому.

Позивач виконав будівельні роботи, передбачені договором, на загальну суму 824 238,48грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 від 04.08.2015р. на суму 603 729,56грн. (а.с.24) та №2 від 28.08.2015р. на суму 220 508,92грн., які підписані сторонами без зауважень (а.с. 28).

Відповідно до ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно п.3.2. договору замовник здійснює оплату поетапно по факту виконаних будівельних робіт шляхом оформлення гарантованого платежу з відстрочкою виконання через 60 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (гарантований платіж оформляється в термін 7 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт) з оплатою на рахунок ПриватБанка підрядника.

За п.3.3. договору оплата вартості виконаних будівельних робіт здійснюється замовником на підставі виставленого підрядником рахунку-фактури та після надання останнім акту виконаних робіт та електронної податкової накладної.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що оплата підряднику за виконані будівельні роботи здійснюється замовником виключно після реєстрації належним чином складеної електронної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та надання такої податкової накладної замовнику.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що податкова накладна №2 від 04.08.2015р. на суму 603 729,56грн. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015р. (а.с. 31), а податкова накладна №12 від 28.08.2015р. на суму 220 508,92грн. - 08.09.2015р. (а.с. 32).

Враховуючи умови договору, відповідач повинен був здійснити оплату за актом №1 від 04.08.2015р. - 04.10.2015р., за актом №2 від 28.08.2015р. - 28.10.2015р.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у визначений договором строк не розрахувався з позивачем за виконані будівельні роботи.

22.09.2015р. позивач надіслав відповідачу вимогу щодо оформлення гарантованих платежів за актами виконаних робіт №1 від 04.08.2015р. та №2 від 28.08.2015р. (а.с.33). Дану вимогу відповідач отримав 24.09.2015р. (а.с.34), однак відповіді не надав, вимогу не виконав.

09.10.2015р. позивач повторно надіслав відповідачу акти виконаних робіт №1 від 04.08.2015р. та №2 від 28.08.2015р., рахунки на оплату №7 від 04.08.2015р. та №9 від 28.08.2015р., податкові накладні №2 від 04.08.2015р. та №12 від 28.08.2015р. з квитанціями про реєстрацію, які останній отримав 12.10.2015р. (а.с.38-39), однак оплату за виконані роботи не здійснив.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором №296 будівельного підряду від 28.04.2015р. згідно актів приймання виконаних будівельних робіт №1 від 04.08.2015р. та №2 від 28.08.2015р. складає 824 238,48грн., що підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути з відповідача 3% річних за актом №1 у розмірі 2 778,80грн. за період з 11.08.2015р. по 06.10.2015р. та за актом №2 у розмірі 579,96грн. за період з 04.09.2015р. по 06.10.2015р., що разом складає 3 358,76грн.

Оскільки за актом №1 прострочення оплати почалось 05.10.2015р., суд вважав, що 3% річних за даним актом за період з 05.10.2015р. по 06.10.2015р. складають 99,24грн. та підлягають до стягнення.

Щодо 3% річних за актом №2, то прострочення оплати почалось 29.10.2015р. Однак позивач заявив період для нарахування 3% річних за актом №2 з 04.09.2015р. по 06.10.2015р., у зв'язку з чим суд вважав, що у стягненні з відповідача 3% річних за даним актом слід відмовити.

Доводи позивача про те, що прострочення зобов'язання з оплати виконаних робіт виникло у відповідача зі спливом строку для оформлення гарантованих платежів, а також доводи відповідача про відсутність у нього підстав здійснювати оплату суд першої інстанції вважав безпідставними, враховуючи положення п.3.2. договору, яким встановлено строк оплати - через 60 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт з чим погоджується і апеляційний господарський суд.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги доводи відповідача. Проте в рішенні дана належна оцінка доводам відповідача про відсутність у нього підстав здійснювати оплату. Судом першої інстанції вказано, що положенням п.3.2. договору, встановлено строк оплати - через 60 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт з чим погоджується і апеляційний господарський суд.

Відповідачем не заперечується, що акти виконаних робіт і інші документи отримані 12.10.2015 року, отже 60 день настав 18.12.2015 року, а рішення суду першої інстанції прийнято 21.12.2015 року, отже на час його прийняття обовязок сплачувати виконаний не був.

Рішення є законним тоді, коли воно прийняте у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (п.1 абз.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду №6 від 23.03.2012 року).

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і обєктивно зясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, у тому числі і доводам апеляційної скарги, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст.103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 року у справі №904/9299/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 року у справі №904/9299/15 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 08.02.2016 року.

Головуючий Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

СуддяЮ.Б. Парусніков