Рішення № 55564460, 04.02.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2016 р.Справа № 922/6513/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов.№38-2072/470 від 10.05.12);

відповідача - ОСОБА_2 (дов.№8 від 04.01.16).

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, в якій просить суд стягнути з останнього борг в розмірі 2 151 310,69грн. за невиконання договірних зобов'язань за період з грудня 2012 року по жовтень 2015року включно, який просить стягнути за наступними реквізитами р/р №26032302062313 у ФХОУ ВАТ "Державний ощадний банк" м.Харкова,МФО351823, код ОКОПО31557119 пеню в сумі 867 318,07грн., 3% річник в сумі 49 062,62грн.,суму інфляційних втрат в розмірі 703 002,44грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договорів №93024/12 від 08.02.2012 року,№93022/13 від 12.03.2013року,№93022/14 від 28.03.2014року, №93022/15 від 25.02.2015року.

Ухвалою господарського суду від 25.12.2015року порушено провадження у справі№922/6513/15, розгляд справи призначено на 21.01.2016 року.

В судовому засіданні 21.01.2016року оголошено перерву до 04.02.2016року.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов (вх.№2691 від 27.01.2016 р.) просить суд зменшити розмір пені на 99%, посилаючись на те, що установа відповідача є неприбутковою, фінансується з Державного бюджету України та сплачує заборгованість по мірі надходження бюджетних коштів на її рахунки. Відповідач також зазначив, що на теперішній час всі кошти, які є в наявності у Міністерства оборони України, спрямовані на підвищення обороноздатності країни.

Представник позивача клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 99% усно просить суд залишити на розсуд суду.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача , суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем були укладені договори №93024/12 від 08.02.2012 року, №93022/13 від 12.03.2013року, №93022/14 від 28.03.2014року, №93022/15 від 25.02.2015року про закупівлю постачання пари і гарячої води (теплова енергія) за державні кошти (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання надавати споживачеві (відповідачу) пару та гарячу воду; постачання пари та гарячої води (теплову енергію) далі по тексту - теплова енергія в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов'язується приймати та оплачувати одержану теплову енергію (за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" згідно п.1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України "Про підприємства України", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів України, розпорядженням Голови Харківської обласної державної адміністрації від 27.06.2001 року № 429 "Про створення КП "Харківські теплові мережі"".

Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних , суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

Систематичні неплатежі з боку споживачів за надану теплову енергію призвели до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. У зв'язку з чим КП "Харківські теплові мережі" не може виконувати зобов'язань з оплати за газ і електроенергію, з оплати податків та обов'язкових платежів у бюджет.

В умовах недостатніх платежів за теплову енергію, що відпускається, в Україні склався гостродефіцитний енергобаланс. Стан, що стався через неплатежі, може спричинити виникнення системної аварії при зниженні частоти в об'єднаній енергетичній системі України.

На підставі укладених договорів № 93024/12 від 08.02.2012 року , 93022/13 від 12.03. 2013 року, 93022/14 від 28.03.2014 року, 93022/15 від 25.02.2015 року КП «Харківські теплові мережі» здійснило відпустку теплової енергії у приміщення відповідача, які розташовані за адресами, вказаними в Додатках № 4 до Договору , у повному обсязі. Факт постачання теплової енергії відповідачу підтверджується Розпорядженнями Міського голови "Про початок опалювального сезону в Харкові" та "Про припинення опалювального сезону у місті Харкові" за опалювальні періоди 2012-2013, 2013-2014, 2014-2015, 2015-2016 рр., доданими до позовної заяви.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів на рахунок теплопостачальної організації, вказаний у Договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України. Згідно укладеного договору споживач має право здійснювати попередню оплату теплової енергії. У разі здійснення попередньої оплати Споживач до початку розрахункового періоду сплачує постачальній організації очікувану вартість зазначеної в Додатку №1 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періду. Остаточний розрахунок за спожитку теплову енергію Споживач здійснює: до 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при розрахунках за показниками приладів комерційного обліку на підставі самостійно отриманого до 1-го числа поточного місяця виконаних робіт;

до 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів обліку на підставі отриманого з 10 до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, акту виконаних робіт. Розрахунки за показниками приладів комерційного обліку:

якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене в Договорі, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт.

якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого зазначеного в договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок майбутньої оплати заявленого обсягу за період, наступний за розрахунковим.

Розрахунки без приладів комерційного обліку:

якщо обсяг фактично спожитої теплової енергії перевищує оплачений зазначений в До говорі обсяг, вартість такого перевищення оплачується Споживачем не пізніше 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманого з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, акту виконаних робіт,

якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від оплаченого зазначеного в Договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок оплати зазначеного в Договорі обсягу місяця, наступного за розрахунковим.

За наявності заборгованості у Споживача за цим договором теплопостачальна організація має право зараховувати кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, спожиту в минулі періоди по цьому Договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості незалежно від вказаного в платіжному документі призначення, періоду платежу..

Відповідачу направлялись рахунки для сплати за спожиту теплову енергію, які відповідач сплачує, але не в повному обсязі. Тому внаслідок невиконання умов договору за період з грудня 1012 року по жовтень 2015 року включно у відповідача утворилась заборгованість за теплову енергію.

Облік відпущеної теплової енергії та проведених оплат за договорами про закупівлю теплової енергії в гарячій воді обліковується за одним особовим рахунком і за кожний розрахунковий період (календарний місяць) відображається однією сумою у бухгалтерському обліку підприємства.

Станом на 15.12.2015 року сума заборгованості за невиконання договірних зобов'язань складає 2 151 310,69 грн., яка утворилась за період з грудня 2012 року по жовтень 2015 року включно.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1 статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Докази, наявні в матеріалах справи, свідчать про те, що відповідачем не погашено заборгованість за отриману теплову енергію в сумі 2 151 310,69 грн., яка утворилась за період з грудня 2012 року по жовтень 2015 року

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження повної оплати боргу за спірний період, розмір заборгованості визнав.

Посилання представника відповідача на важкий фінансовий стан підприємства не є достатньою підставою для звільнення відповідача від обов'язку розрахуватися за отриману теплову енергію.

У зв'язку з цим, позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 2 151 310,69грн. підлягають задоволенню.

Судом перевірений та визнаний обґрунтованим розрахунок позивача в частині стягнення інфляційних витрат, 3% річних, а тому ці вимоги також підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 867 318,07грн.

Пунктом 7.3.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання розрахунків за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми за кожен день прострочення про сплату за період з дня наступу строку оплати до дня фактичної оплати.

Крім того, перевіривши правильність нарахування позивачем пені в розмірі 867 318,07 грн., суд вважає, що дане нарахування також не суперечить вимогам чинного законодавства України, умовам договору та відповідає наданому розрахунку.

Разом з тим, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені на 99%, мотивуючи його тим, що установа відповідача є неприбутковою, фінансується з Державного бюджету України та сплачує заборгованість по мірі надходження бюджетних коштів на її рахунки, що на теперішній час всі кошти, які є в наявності у Міністерства оборони України, спрямовані на підвищення обороноздатності України.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені і враховуючи те, що установа відповідача є неприбутковою та фінансується з Державного бюджету України, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пред'явленої позивачем до стягнення пені на 99%. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 8 673,18 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно приписів п.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 306, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська,61, код07923280, р/р 35227002000219 у ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО851011) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Доброхотова,11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р 26032302062313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823) - основного боргу в сумі 2 151 310,69 грн., який утворився за період з грудня 2012 року по жовтень 2015 року.

Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська,61, код07923280, р/р 35227002000219 у ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО851011) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова,11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р 2600030002313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823) - пеню в сумі 8 673,18грн., 3% річник в сумі 49 062,62грн., суму інфляційних втрат в розмірі 703 002,44грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 56 560,41грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.02.2016 р.

Суддя ОСОБА_3