Рішення № 55564410, 03.02.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2016 р. Справа № 924/1907/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" м. Гадяч, Полтавська область

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" с.Лагодинці, Красилівський район, Хмельницька область

про повернення майна, переданого зберігання, вартістю 26000грн.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 - за довіреністю №38 від 16.11.2015р.;

від відповідача ОСОБА_2 - за дорученням №1 від 07.07.2015р.

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про повернення майна, переданого на зберігання вартістю 26000грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору №10/56 від 02.02.2013р. щодо повернення майна, переданого на відповідальне зберігання, відповідно до умов якого, позивач передав на відповідальне зберігання відповідачу обладнання, а саме: холодильну установку модель НGМ 018S 106 серія: НОМЕР_1, компресор МТ - 18, центрифугу, насос молочний ВGМ - 6, про що 02.02.2013р. був складений та підписаний акт прийому-передачі обладнання на відповідальне зберігання, яке сторонами оглянуто і перевірено, було придатним для використання за призначенням. Зазначає, що, керуючись п. 3.2 договору, неодноразово звертався до відповідача, з вимогами про повернення обладнання переданого на відповідальне зберігання: 27.12.2013р., 09.10.2015р. та 03.11.2015р., але відповідач обладнання позивачу не повернув.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що відповідач ухиляється від повернення майна, переданого на відповідальне зберігання, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав. В судовому засіданні повідомив, що у позивача перед відповідачем існує непогашена заборгованість за договором №1096/13-БМ. Зазначає, що майно буде повернуто після погашення заборгованості за договором №1096/13-БМ.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" (Поклажодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" (Зберігач) укладено Договір відповідального зберігання №10/56.

Згідно з розділом 1 Договору Зберігач зобов'язується безоплатно зберігати передане Поклажодавцем на відповідальне зберігання обладнання, а саме: холодильну установку модель НGМ 018S 106 серія НОМЕР_1 - 1шт., компресор МТ - 18 220вт - 1шт; центрифуга - 1шт; насос молочний ВGМ - 6 - 1шт; кран нержавійка - 1шт. Загальна вартість Обладнання, що передається на відповідальне зберігання за Договором складає 26000грн. Протягом терміну дії Договору Поклажодавець має право розпоряджатися обладнанням на свій розсуд, у порядку, обумовленому цим Договором. Строк зберігання починається з моменту підписання даного Договору та закінчується з моменту повернення обладнання Поклажодавцю, але у будь-якому випадку не пізніше 31.12.2013р.

Розділом 2 договору встановлено, що прийом - передача обладнання здійснюється за ОСОБА_3 прийому - передачі обладнання на зберігання, який підписується Поклажодавцем та Зберігачем (Додаток № 1). Акт прийому передачі обладнання па зберігання складається у двох примірниках, які є Невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 договору Зберігач протягом терміну зберігання забезпечує можливість передачі Поклажодавцю обладнання в потрібний час.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу Поклажодавця повернути Обладнання, навіть якщо строк його зберігання не закінчився (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.4 Договору Зберігач не має права користуватись Обладнанням, крім випадків, узгоджених з Поклажодавцем.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу Поклажодавця надати йому можливість, вільного доступу до Обладнання і перевірки умов зберігання (та/або використання) у будь-який зручний для Поклажодавця час (п. 3.5 Договору).

Поклажодавець має право, відповідно до п. 4.2 договору, у будь-який час вимагати у Зберігача повністю або часткового повернення Обладнання, яке знаходиться на зберіганні.

ОСОБА_3 Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013р. Договір продовжує свою дію, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про бажання припинити дію Договору (п. 8.1 Договору).

У пункті 9.1 Договору сторони погодили, що ОСОБА_3 складений Поклажодавцем з доданими до нього матеріалами є достатнім підтвердженням порушення Зберігачем умов цього Договору та може бути використаний у якості доказу в суді.

Згідно акту прийому-передачі обладнання на відповідальне зберігання від 02.02.2013р., який є Додатком до Договору позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання обладнання, а саме: холодильну установку модель НGМ 018S 106 серія НОМЕР_1 - 1шт., компресор МТ - 18 220вт - 1шт; центрифуга - 1шт; насос молочний ВGМ - 6 - 1шт; кран нержавійка - 1шт. Загальна вартість Обладнання, що передається на відповідальне зберігання згідно Договору №10/56 від 02.01.2013р. складає 26000грн. Обладнання Сторонами оглянуто і перевірено. Обладнання є придатним для його використання за призначенням. ОСОБА_3 набуває чинності з дати підписання його Сторонами та є невід'ємною частиною Договору №10/56 від 02.01.2013р.

Договір та акт прийому-передачі підписані представниками позивача та відповідача та скріплені відбитками печаток сторін.

Листом №605 від 09.10.2015р. позивач вимагав від відповідача повернути передане за договором №10/56 від 02.01.2013р. на зберігання майно. Направлення листа-вимоги підтверджується фіскальним чеком №9577 від 09.10.2015р. та описом вкладення у цінний лист від 09.10.2015р.

Розглянувши вимогу №605 від 09.10.2015р. відповідач листом №63 від 23.10.2015р. повідомив позивача про те, що 25.09.2015р. він провів ремонт молочної холодильної установки, згідно акту виконаних робіт, на суму 13150грн., а також про наявність заборгованості перед відповідачем в сумі 4013грн. 33коп. по договору №1096/13-МБ. У відповіді зазначено, що майно за договором №10/56 від 02.01.2013р. буде повернуто після розрахунку за проведений ремонт та погашення наявної заборгованості.

03.11.2015р. позивачем повторно направлено вимогу про повернення переданого відповідачу обладнання за договором №10/56 від 02.01.2013р. (фіскальний чек №1634 від 03.11.2015р. та опис вкладення у цінний лист від 03.11.2015р.)

04.01.2016р. позивачем направлено вимогу про повернення переданого відповідачу обладнання за договором №10/56 від 02.01.2013р. в строк до 15.01.2016р. Повідомлено, що позивач забезпечить явку свого представника для демонтажу обладнання в період з 11.01.2016р. по 15.01.2016р. за адресою розташування обладнання: с.Лагодинці Хмельницької області. Направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 04.01.2016р.

14.01.2016р. комісія працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" у складі: юрисконсульта ОСОБА_1, інспектора-ревізора КРВ ОСОБА_4, організатора з постачання ОСОБА_5 склали акт про виїзд на демонтаж обладнання за договором №10/56 від 02.01.2013р. за адресою розташування обладнання: с.Лагодинці Хмельницької області. У акті зазначено, що представники на місці були відсутні, приміщення закрите. Акт підписаний представниками ТОВ "Білогір'я молокопродукт".

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором зберігання.

Частиною 1 статті 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 948 Цивільного кодексу України, поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей (ч. 1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України).

Статтею 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з листами-вимогами №605 від 09.10.2015р., б/н від 03.11.2015р., б/н б/д про повернення майна з відповідального зберігання, в яких просив повернути майно до 23.10.2015р. (лист №605 від 09.10.2015р.) та до 10.11.2015р. (лист б/н від 03.11.2015р.), в строк до 15.01.2016р. (лист б/н б/д).

У відповідь на вимогу позивача №605 від 09.10.2015р., відповідач листом №63 від 23.10.2015р. повідомив позивача про те, що майно за договором №10/56 від 02.01.2013р. буде повернуто після розрахунку за проведений ремонт та погашення заборгованості по договору №1096/13-МБ.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення позивачу прийнятого на зберігання майна.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано доводів позивача, як і не надано доказів повернення майна за договором відповідального зберігання № 10/56 від 02.02.2013р.

Крім того, листом №63 від 23.10.2015р. відповідач підтвердив, що майно знаходиться у нього та повернення вказаного майна можливе лише після погашення заборгованості позивача перед відповідачем по договору на закупівлю молока.

За таких обставин, враховуючи невиконання відповідачем умов договору, щодо повернення майна, належного позивачу, яке знаходиться на зберіганні у відповідача, позовні вимоги щодо повернення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" майна вартістю 26000грн., яке було передане на відповідальне зберігання згідно договору відповідального зберігання 10/56 від 02.02.2013р., а саме: холодильну установку модель НGМ 018S 106 серія НОМЕР_1 -1шт., компресор МТ - 18 220вт - 1шт; центрифуга - 1шт; насос молочний ВGМ - 6 - 1шт; кран нержавійка - 1шт., підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Колос" (с.Лагодинці, Красилівський район, Хмельницька область, код 03785800) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" (м. Гадяч, Полтавська область, вул. Героїв Майдану, 82, оф. 23, код 33707592) майно, передане на відповідальне зберігання згідно договору відповідального зберігання 10/56 від 02.02.2013р., а саме: холодильну установку модель НGМ 018S 106 серія НОМЕР_1 -1шт., компресор МТ - 18 220вт - 1шт; центрифуга - 1шт; насос молочний ВGМ - 6 - 1шт; кран нержавійка - 1шт.

Видати наказ.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (с.Лагодинці, Красилівський район, Хмельницька область, код 03785800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" (м. Гадяч, Полтавська область, вул. Героїв Майдану, 82, оф. 23, код 33707592) 1218грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.02.2016р.

СуддяВ.О. Кочергіна

Віддруковано 4 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу простим (м. Гадяч, Полтавська область, вул. Героїв Майдану, 82, оф. 23;

4 - відповідачу простим (с.Лагодинці, Красилівський район, Хмельницька область).