Рішення № 55564114, 03.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2016 р.Справа № 916/4785/15

За позовом: Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення;

до відповідача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Мирнопільське" Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України";

про стягнення 299 339,75 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 04/308 від 06.03.2014р.

від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Селекційно-генетичний інститут Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення звернувся до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Дослідне господарство "Мирнопільське" Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість за продану продукцію у розмірі 156 346,50 грн., інфляційні втрати у сумі 131 331,06 грн. та 3 % річних у розмірі 11 662,19 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 4 490,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем прийнятих на себе за договорами купівлі-продажу №86 від 08.10.2012р. та №99 від 24.09.2013р. зобовязань в частині повної та своєчасної оплати товару, у звязку із чим у останнього виникла заборгованість у вищевказаному розмірі, на яку було нараховано 3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦК України).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2015р. було порушено провадження у справі №916/4785/15 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 23.12.2015р.

Ухвалою суду від 23.12.2015р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на пятнадцять днів та, з огляду на нез'явлення в судове засідання відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподання витребуваних судом доказів, а також необхідність додаткового дослідження матеріалів справи, розгляд справи було відкладено на 03.02.2016р.

У судове засідання 03.02.2016р. зявився представник позивача, який під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач Державне підприємство "Дослідне господарство "Мирнопільське" Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України" у судові засідання не зявлявся, витребувані судом докази не надав, хоча про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення вищевказаних ухвал суду на його адресу, що зазначена у спеціальному витязі з ЄДР (а.с.31-33), що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.34, 40).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2012р. між Селекційно-генетичним інститутом Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (Продавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Мирнопільське" Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 86 (а.с.11), згідно п.1.1 договору якого Продавець продає, а Покупець купує насіння озимої пшениці (затарене в мішки), надалі товар, у відповідності до специфікації, яка є невідємною частиною договору.

Кількість та асортимент товару визначається Специфікацією (додаток №1), яка є невідємною частиною договору.

Згідно п. 3.1 договору оплата здійснюється Покупцем за фактично поставлений Продавцем товар згідно з накладною (видатковою накладною) протягом 7 банківських днів.

Загальна сума договору складає 72 313,50 грн. Ціна товару зазначається в Специфікації (додаток №1). Ціна на насіння визначена без урахуванням ПДВ (п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ „Перехідних положень ПРУ № 2755-УІ від 02.12.2010р). (п.5.2 та п.5.3 договору).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що товар вважається поставленим Продавцем та прийнятим Покупцем з моменту підписання накладної (видаткової накладної).

Претензії з приводу кількості, а також наявності необхідного асортименту поставленого товару приймаються протягом 5 днів з моменту підписання приймально-передатних документів (п.6.4 договору).

Відповідно до п. 9.1. договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р.

Зобовязання сторін, що виникли в період дії даного договору, але не були виконані на момент припинення його дії, продовжують існувати після припинення даного договору до повного виконання таких зобовязань сторонами, якщо інше не передбачено відповідним додатковим договором до даного договору (п.9.2 договору).

Одночасно, 24.09.2013р. між цими ж сторонами - Селекційно-генетичним інститутом Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (Продавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Мирнопільське" Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 99 (а.с.18), згідно п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує насіння озимої пшениці та озимого ячменю (затарене в мішки), надалі товар у відповідності до специфікації, яка є невідємною частиною договору.

Кількість та асортимент товару визначається Специфікацією (додаток №1), яка є невідємною частиною договору.

Згідно п. 3.1 договору оплата здійснюється Покупцем за фактично поставлений Продавцем товар згідно з накладною (видатковою накладною) протягом 7 банківських днів.

Загальна сума договору складає 84 033,00 грн. в т.ч. ПДВ 43,50 грн. Ціна товару зазначається в Специфікації (додаток №1). Ціна на насіння визначена без урахуванням ПДВ (п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ „Перехідних положень ПРУ № 2755-УІ від 02.12.2010р). (п.5.2 та п.5.3 договору).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що товар вважається поставленим Продавцем та прийнятим Покупцем з моменту підписання накладної (видаткової накладної).

Претензії з приводу кількості, а також наявності необхідного асортименту поставленого товару приймаються протягом 5 днів з моменту підписання приймально-передатних документів (п.6.4 договору).

Відповідно до п. 9.1. договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р.

Зобовязання сторін, що виникли в період дії даного договору, але не були виконані на момент припинення його дії, продовжують існувати після припинення даного договору до повного виконання таких зобовязань сторонами, якщо інше не передбачено відповідним додатковим договором до даного договору (п.9.2 договору).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобовязання за договорами виконав в повному обсязі та поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 156 346,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними видатковими накладними (а.с.13-15; 21-22).

Однак відповідач, отримавши товар згідно вищезазначених накладних, свої зобовязання за договором в частині повної та своєчасної оплати товару не виконав, у звязку із чим у нього виникла заборгованість у вищевказаному розмірі.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 156 346,50 грн., відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення в цій частині цілком обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 131 331,60 грн. та 3 % річних у розмірі 11 662,19 грн. суд вказує наступне.

Згідно частини статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3 % річних по договору № 86 від 08.10.2012р., що наведений у позовній заяві, встановив часткову неправильність їх нарахування, у звязку із чим судом, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, за допомогою системи „Ліга-Закон, зроблено власний розрахунок 3 % річних, згідно з яким загальна сума 3 % річних становить 6 591,43 грн.

Розрахунок 3 % річних

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів36013.5018.10.2012 - 31.10.201511093 %3282.6621200.0018.10.2012 - 31.10.201511093 %1932.3915100.0018.10.2012 - 31.10.201511093 %1376.38 6591.43Водночас, суд, перевіривши 3 % річних, нарахованих згідно договору № 99 від 24.09.2013р., здійснив власний розрахунок за допомогою системи „Ліга-Закон, згідно якого розмір 3 % річних становить 5 122,02 грн.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів28667.4027.10.2013 - 31.10.20157353 %1731.8355365.6017.10.2013 - 31.10.20157453 %3390.19 5 122,02

Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині розрахунку 3 % річних по договору 99 від 24.09.2013р. у заявленому позивачем розмірі 5 070,11 грн.

Таким чином, сума 3 % річних, яка підлягає стягненню в межах даного позову становить 11 661,54 грн.

Разом з тим, суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, що також наведений у позовній заяві, в межах встановленого позивачем періоду, встановив його помилковість, повязану з неврахуванням індексу за жовтень 2015р., в якому мала місце дефляція, у звязку з чим, за допомогою системи "Ліга-Закон", здійснив власний розрахунок інфляційних.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу18.10.2012 - 31.10.201536013.501.75327105.5718.10.2012 - 31.10.201521200.001.75315956.1918.10.2012 - 31.10.201515100.001.75311365.0227.10.2013 - 31.10.201528667.401.75421628.7417.10.2013 - 31.10.201555365.601.75441771.77 117 827.29

Отже, сума інфляційних, що підлягає стягненню, складає 117 827, 29 грн.

Враховуючи часткове задоволення судом позову Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Мирнопільське" Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України" (68413, Одеська область, Арцизький район, с. Мирнопілля, вул. Леніна, буд. 35, код ЄДРПОУ 00494597) на користь Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (65036, Одеська область, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, код ЄДРПОУ 00494628) 156 346 /сто пятдесят шість тисяч триста сорок шість/грн.50 коп. основного боргу; 11 661 /одинадцять тисяч шістсот шістдесят одна/грн. 54 коп. 3 % річних; 117 827 /сто сімнадцять тисяч вісімсот двадцять сім/грн. 29 коп. інфляційних втрат та 4 287/чотири тисячі двісті вісімдесят сім/грн. 52 коп. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08 лютого 2016 р.

Суддя Ю.М. Щавинська