Рішення № 55563850, 01.02.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2016 р. Справа № 911/5234/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6)

до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Червоноармійська 11 (98604, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця Червоноармійська, будинок 11)

про стягнення 16 169,83 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. №14-105 від 18.04.2014)

від відповідача не з'явився.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Червоноармійська 11 про стягнення 16169,83 грн., а саме: 5615,63 грн. інфляційних втрат та 554,20 грн. 3% річних, нарахованих на непогашену заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу №1159/14-ТЕ-19 від 02.12.2013 за період з 20.12.2014 по 10.08.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобовязань щодо оплати отриманого природного газу за січень-лютий 2014 року та зазначає, що вказані обставини встановлені рішенням господарського суду Київської області від 20.05.2015 по справі №911/1760/15, яке станом на момент подання позовної заяви набрало законної сили та в установленому законом порядку не виконано.

Згідно з приписами статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У звязку з надходженням до господарського суду Київської області (вх. № 134/14 від 08.04.2014) повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача суд 26.01.2016 на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет в розділі Новини та події суду розмістив інформацію про призначення справи до розгляду.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив :

02.12.2013 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Продавець) та Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Червоноармійська 11 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №1159/14-ТЕ-19 (Договір) , відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобовязується передати у власність покупцю в 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити цей природній газ на умовах цього Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 74,0 тис. куб. м.

Відповідно до пуктів 3.3-3.4 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 5.2 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 31.01.2014 № 1, передбачено, що ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу та без урахування ПДВ.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Відповідно до пункту 5.5 загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця (включно), наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ, на загальну суму 28815,49 грн., що підтверджується актами прийому передачі природного газу від 31.01.2014 року на суму 13942,98 грн. та 28.02.2014 року на суму 14872,51 грн., проте відповідач за поставлений газ не розрахувався, в звязку з чим прокурор Автономної Республіки Крим звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Червоноармійська 11 про стягнення 38192,29 грн. заборгованості, за договором купівлі-продажу природного газу № 1159/14-ТЕ-19 від 02.12.2013, яка складається з 28815,49 грн. основного боргу, 2740, 34 грн. пені, 5941,23 грн. інфляційних втрат та 695, 24 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.05.2015 у справі №911/1760/15 вищевказані обставини встановлені та підтверджені, а позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Враховуючи, що зобовязання по оплаті отриманого природного газу за договором №1159/14-ТЕ-19 від 02.12.2013 станом на сьогоднішній день не виконано, а нарахування інфляційних втрат та 3% річних у справі №911/1760/15, які були стягнуті рішенням господарського суду Київської області від 20.05.2015 у справі №911/1760/15, здійснено по 19.12.2014, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі статтею 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільниго кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено в пункті 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013, господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак, якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Окрім того, пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Здійснивши перевірку доданого позивачем до позову розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він здійснений з порушенням вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

При розрахунку інфляційних втрат за актом прийманняпередачі природного газу від 31.01.2014 позивач виходив із суми 16869,70 грн. ( 13942,98 грн. вартість поставленого газу + 2926,72 грн. інфляційні втрати, стягнуті рішенням суду від 20.05.2015 по справі №911/1760/15), а за актом прийманняпередачі природного газу від 28.02.2014 - із суми 17887,02 грн. (14872,51 грн. вартість поставленого газу + 3014,51 грн. інфляційні втрати, стягнуті рішенням суду від 20.05.2015 по справі №911/1760/15).

Таким чином, до суми основної заборгованості за договором №1159/14-ТЕ-19 від 02.12.2013 позивач відносить і стягнуті рішенням суду від 20.05.2015 по справі №911/1760/15 суму інфляційних втрат.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України, листа Верховного Суду України Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 р. № 62-97 не допускається нарахування індексу інфляції на суму боргу, на яку кредитором вже було нараховано індекс інфляції.

Аналогічна правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.07.2014 "Про доповнення Інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2011р. № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", в якому, зокрема, зазначено, що рішення суду про стягнення штрафу не перетворює останній у грошове зобов'язання, а тому до відповідних правовідносин не застосовуються положення частини другої статті 625 ЦК України (постанова ВСУ від 18.02.2014р. № 905/909/13-г).

Враховуючи викладене, суд за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за період з 20.12.2014 по 10.08.2015 та встановив, що розмір інфляційних втрат за заявлений позивачем період складає 11324,49 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції за актом прийому передачі природного газу від 31.01.2014

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ20.12.2014 - 10.08.201513942.981.3935479.59

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції за актом прийому передачі природного газу від 28.02.2014

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ20.12.2014 - 10.08.201514872.511.3935844.90

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 554,20 грн. 3% річних за період з 20.12.2014 по 10.08.2015 підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню11324,49 грн. інфляційних втрат та 554,20 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноармійська 11" (98604, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця Червоноармійська, будинок 11, код ЄДРПОУ 36101718) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 11324 (одинадцять тисяч триста двадцять чотири) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 554 (пятсот пятдесят чотири) грн. 20 коп. 3% річних та 894 (вісімсот девяносто чотири) грн. 76 коп. судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Дата підписання повного рішення: 05.02.2016