Рішення № 55563827, 27.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2016Справа №910/31252/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лангустіно»

про стягнення заборгованості в розмірі 1 073 212,95 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Розов О.С., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лангустіно» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 073 212,95 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2015 було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.01.2016.

22.01.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 27.01.2016 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 27.01.2016 не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лангустіно» (далі - орендар, відповідач) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 2/ГС-16Б (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) приміщення, обладнанні ліфтом, на строк оренди, у стані, що дозволяє їх повноцінне використання згідно з умовами Договору.

Згідно з пунктами 4.2 та 4.3 Договору оренди орендна плата за один квадратний метр приміщення становить 95,92 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 15,99 грн (далі - Базовий тариф), що відповідає дванадцяти доларам США за офіційним обмінним курсом на дату набрання чинності. Сторони погоджуються, що при здійсненні кожного платежу орендної плати вона підлягає автоматичному коригуванню відповідно до нижченаведеного розрахунку:

A=(A1xS) x K, де:

A - загальна місячна орендна плата, в т.ч. податок на додану вартість 20%;

А1 - базовий тариф

S - загальна площа приміщення;

К - коефіцієнт.

Орендар зобов'язується на протязі п'яти банківських днів після підписання даного Договору перерахувати на розрахунковий рахунок орендодавця суму за перший місяць оренди у розмірі 152 263,41 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 25 377,23 грн.

Всі наступні платежі з орендної плати здійснюється орендарем в національній валюті Україна щомісячно, але не пізніше 10 (десятого) числа календарного місяця за який здійснюється оплата, згідно Договору або відповідно до рахунків, які надаються орендодавцем орендареві.

Відповідно до п. 4.6 Договору оренди орендодавець самостійно здійснює розрахунки, відповідно до укладених договорів, за надані відповідними підприємствами послуг з утримання (комунальні послуги (по водопостачанню, каналізації, опалення, електроенергії), послуги за обслуговування ліфтового господарства тощо), а орендар відшкодовує витрати орендодавцю за послуги з утримання відповідно до орендованої загальної площі приміщень, їх оплата (відшкодування витрат) повинна бути здійснення орендарем в строк до 10-го числа місяця наступного за звітнім на підставі рахунку, що він має отримати в строк до 5-го числа місяця, наступного за звітнім безпосередньо від орендодавця за місцезнаходженням останнього. Компенсація (послуги з утримання) здійснюється за фактично спожиті комунальні послуги.

Орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та вартість послуг з утримання на умовах, зазначених у цьому Договорі (п. 5.3.2 Договору оренди).

Договір укладено на 2 роки 11 місяців і діє з 01.04.2013 до 29.02.2016 включно (п. 7.1 Договору оренди).

25.02.2015 сторонами було укладено Додаткову угоду № 7 до Договору оренди, відповідно до умов якої сторони домовились припинити дію Договору оренди з 28.02.2015.

Згідно з п. 2 зазначеної Додаткової угоди заборгованість орендаря перед орендодавцем станом на 25.02.2015 (без урахування вартості спожитих комунальних та інших послуг з утримання нежитлового приміщення за лютий 2015) складає 734 158,37 грн.

Пунктом 3 зазначеної Додаткової угоди визначено обов'язок орендаря виконати свої фінансові зобов'язання не пізніше 20.03.2015.

Як зазначає позивач, у відповідача станом на дату подання позовної заяви обліковується перед позивачем заборгованість з орендної плати та з відшкодування витрат утримання орендованого майна, яка складає 697 323,25 грн, внаслідок чого позивач вимушений був звернутись до суду.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження наявності у відповідача заборгованості, а саме виставлені позивачем відповідачу рахунки, суд встановив, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по орендній платі та по відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна в розмірі 697 323,25 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В свою чергу відповідачем не подано суду жодного доказу на підтвердження належного виконання умов Договору оренди, та, відповідно, відсутності заборгованості по орендній платі та відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна.

Окрім того, в матеріалах справи наявний Акт звірки взаєморозрахунків від 05.03.2015, підписаний сторонами, відповідно до якого за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем за Договором оренди в розмірі 877 323,25 грн.

Крім основної заборгованості, позивач також просить суд стягнути з відповідача 90 280,15 грн інфляційної складової боргу, 10 659,66 грн трьох відсотків річних та 270 881,78 грн пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем вірно розраховано зазначені суми, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в розмірі 10 659,66 грн та інфляційні втрати в розмірі 90 280,15 грн.

Згідно з п. 6.2.3 Договору оренди за несвоєчасне перерахування платежів за оренду або відшкодування комунальних витрат, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент виникнення заборгованості, за кожен день прострочення виконання зобов'язань від суми прострочених платежів.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Однак, оскільки Договір оренди припинив свою дію 28.02.2015, а позивачем, в свою чергу, визначено період нарахування пені з 21.03.2015 по 30.11.2015, тобто вже після припинення вказаного договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 270 881,78 грн не ґрунтуються на вищевказаних приписах закону, а тому не підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди, з урахуванням 3 % річних, інфляційних втрат та пені, в загальному розмірі 1 073 212,95 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 802 331,17 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лангустіно» (04213, м. Київ, вулиця Північна, будинок 46, офіс 2; ідентифікаційний код: 38557293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (04212, м. Київ, вулиця Маршала Тимошенко, будинок 21, корпус 12, літера А; ідентифікаційний код: 21505566) заборгованість в розмірі 697 323 (шістсот дев'яносто сім тисяч триста двадцять три) грн 25 коп., 3 % річних в розмірі 14 727 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн 77 коп. та інфляційні втрати в розмірі 90 280 (дев'яносто тисяч двісті вісімдесят) грн 15 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лангустіно» (04213, м. Київ, вулиця Північна, будинок 46, офіс 2; ідентифікаційний код: 38557293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (04212, м. Київ, вулиця Маршала Тимошенко, будинок 21, корпус 12, літера А; ідентифікаційний код: 21505566) витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 073 (дванадцять тисяч сімдесят три) грн 65 коп.

Повне рішення складено 05.02.2016.

Суддя О.В. Нечай