Рішення № 55563236, 07.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.02.16р. Справа № 904/10507/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Волошинові Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення пені в розмірі 651266грн.31коп., 3% річних в розмірі 448860грн.42коп. та суми інфляційної складової в розмірі 6927374грн.96коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №14-138 від 13.05.2014р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" з позовом про стягнення пені в розмірі 651266грн.31коп., 3% річних в розмірі 448860грн.42коп. та суми інфляційної складової в розмірі 6927374грн.96коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014р. у справі №904/2886/14, яким було присуджено до стягнення з відповідача заборгованість та штрафні санкції за неналежне виконання умов договору купівлі - продажу природного газу №13/2322-ТЕ-3 від 21.12.2012р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 20.01.2016р. та 02.02.2016р.

20.01.2016р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на збитковість підприємства та на неналежне державне фінансування.

Представник відповідача в судове засідання від 02.02.2016р. не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (а.с. - 67).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

21.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець) та Комунальним підприємством "Павлоградтеплоенерго" (далі - покупець) підписаний договір купівлі - продажу природного газу №13/2322-ТЕ-3 (далі - договір). За умовами зазначеного договору продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі газ), на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) (пункт 1.2 договору).

Згідно пункту 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

За приписами пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості; у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобовязується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Положеннями частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014р. у справі №904/2886/14, яке набрало законної сили 01.08.2014р., було присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму основного боргу за договором купівлі - продажу природного газу №13/2322-ТЕ-3 від 21.12.2012р. в розмірі 16972263грн.73коп. заборгованості, пеню в розмірі 1727612грн.49коп., суму 3% річних в розмірі 589112 грн.00коп., суму інфляційної складової в розмірі 330891грн.67 коп. та 47673 грн.98коп. витрат по сплаті судового збору.

Вказаним рішенням було стягнуто пеню та 3% річних за період з 14.02.2013р. по 27.03.2014р., а суму інфляційної складової за період з березеня 2013р. лютий 2014р.

Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" погасило заборгованість, присуджену до стягнення рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014р. у справі №904/2886/14 частково. На теперішній час залишається несплаченою заборгованість за природний газ, поставлений за договором купівлі - продажу природного газу №13/2322-ТЕ-3 від 21.12.2012р. в розмірі 5823443грн.39коп. Доказів на підтвердження оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати сум, присуджених до стягнення рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014р. у справі №904/2886/14, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 651266грн.31коп. за загальний період з 28.03.2014р. по 05.08.2015р., 3% річних в розмірі 448860грн.42коп. за загальний період з 28.03.2014р. по 05.08.2015р. та суму інфляційної складової в розмірі 6927374грн.96коп. за загальний період з березня 2014р. по червень 2015р.

Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 651266грн.31коп. за загальний період з 28.03.2014р. по 05.08.2015р.

При перевірці розрахунку суми 3% річних судом встановлено, що в ньому допущено помилку. Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення суми 3% річних, нарахованих за несплату суми боргу за загальний період з 28.03.2014р. по 05.08.2015р. в розмірі 447187грн.61коп. У задоволенні вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 1672грн.81коп. слід відмовити. День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

Позовні вимоги про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 6927374грн.96коп. за загальний період з березня 2014р. по червень 2015р. підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При перевірці розрахунку інфляційної складової, наданого позивачем, судом встановлено, що позивач нараховував інфляційну складову на суми заборгованості з урахуванням суми інфляційної складової за попередні місяці.

З результатом зробленого судом розрахунку сума інфляційної складової за загальний період з з березня 2014р. по червень 2015р. становить 5947284грн.22коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 980090грн.74коп. слід відмовити.

Щодо посилань відповідача на відсутність бюджетного фінансування, то суд вважає їх безпідставним тому, що така обставина не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання. Так, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446 також викладена позиція про те, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання

Статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" про стягнення пені в розмірі 651266грн.31коп., 3% річних в розмірі 448860грн.42коп. та суми інфляційної складової в розмірі 6927374грн.96коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" (ідентифікаційний код: 03342250; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, Промислова, буд. 13-А) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 20077720; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6) пеню в розмірі 651266грн.31коп., 3% річних в розмірі 447187грн.61коп., суму інфляційної складової в розмірі 5947284грн.22коп. та суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 105686грн.07коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 02.02.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 08.02.2016р.

Суддя ОСОБА_2