Ухвала суду № 55557253, 01.02.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/2756/15 Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В.В.

Провадження № 22-ц/783/933/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Т. А.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Гірник Т.А.

суддів Бакуса В.Я., Левика Я.А.

секретар Симець В.І.

з участю відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 16 листопада 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову згідно ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 21.02.2011 року про накладення арешту на нежитлові та житлові приміщення, частина яких зареєстрована на ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у забезпечення позову Рампельберга Мішеля до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів.

Оскаржуваною ухвалою у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалу оскаржила ОСОБА_2 Просить таку скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви. Вважає, що судом не враховано, що після винесення судом рішення 15.06.2011 року про задоволення позву та стягнення на користь Рампельберга Мішеля з ОСОБА_4 1428480 гр. та з Гей 495360 гр. коштів, як безпідставно набутих таке рішення виконано. Зокрема 16.06.2011 року за спільним клопотанням сторін з метою мирного врегулювання спору скасовано заходи забезпечення позову згідно зазначеної ухвали в частині зняття арешту з будівель в смт. Жвирка на ім»я боржника ОСОБА_2 та на земельну ділянку і такі приміщення за договором дарування від 18.06.2011 року перейшли у власність благодійного фонду «Карітас-Червоноград» очолюваного представником позивача ОСОБА_6 Крім того, 17000 євро останній отримав як компенсацію за надані адвокатські послуги при розгляді справи, які отримав згідно розписки позивача від 15.06.2011 року. Таким чином, з врахуванням суми котра підлягала стягненню із ОСОБА_2 за судовим рішенням фактично повернуто більшу суму у зазначений спосіб, оскільки вартість переданого ОСОБА_2 на користь Благодійного фонду майна перевищує суму, котра підлягала стягненню за судовим рішенням з ОСОБА_2 Іншим боржником ОСОБА_4 рішення виконано і стосовно нього винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2012 року. 28.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документів стосовно боржника ОСОБА_2 стягувачу. Тому підстави за яких було винесено ухвалу про забезпечення позову відпали. Суд необґрунтовано дійшов висновку, що заявником рішення суду не виконано та немає підстав для задоволення заяви.

В судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представник мотиви та вимоги апеляційної скарги підтримали.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник проти апеляційної скарги заперечили. Вважають, що судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, що рішення суду в частині задоволення вимог до ОСОБА_2 не виконане. Мирова угода, на які посилається заявник, не була визнана судом і є угодою, яка не свідчить про виконання рішення суду ОСОБА_2 Просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

У клопотанні від 01.02.2016 року відділ ДВС Червоноградського МУЮ просить справу розглядати у відсутності представника.

Інші учасники в судове засідання не з»явились, повідомлені про розгляд справи за апеляційною скаргою, тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності осіб, що не з»явились, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Матеріалами цивільної справи встановлено, що 25.01.2011 року Рампельберг Мішель / громадянин ОСОБА_7 / звернувся з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та просив стягнути з відповідачів відповідно 124 тис. євро та 43 тис. євро у відповідному грошовому еквіваленті, а саме з ОСОБА_4 1273480 гр. та з ОСОБА_2 441610 гр.

У забезпечення позову за заявою представника позивача ОСОБА_6, що діяв за нотаріально посвідченою довіреністю від імені позивача від 19.11.2010 роки ухвалою суду від 21.02.2011 року в порядку забезпечення позову накладено арешт на комплекс будівель за адресою: Львівська область, Сокальський район, смт. Жвирка вул. Львівська, буд.1, зареєстрований на ім»я відповідачки ОСОБА_2, квартиру АДРЕСА_1 у Львові, квартиру АДРЕСА_2 у ЛьвовіАДРЕСА_3 у буд,№ 33 по вул. Я. Купали у м. Львові, АДРЕСА_4, що зареєстровані на ім»я ОСОБА_2, нежитлову будівлю /10,12,18/ за адресою Львівська обл. Сокальський район в смт. Жвирка вул. Львівська 1, зареєстровану на ім»я ОСОБА_4, нежитлове приміщення /аптека, промтоварний магазин/ за адресою Львівська область, м. Червоноград, вул. Перемоги,9 приміщення 32 на ім» я ОСОБА_4 та гараж № 1759 в гаражному кооперативі № 5 м. Червонограда Львівської обл. на ім»я ОСОБА_4

Заборонено будь-які дії щодо вказаного майна до вирішення справи по суті та вступу рішення в законну силу / а.с. 68 том. 1/ .

Рішенням 15.06.2011 року позов задоволено /а.с. 133 том. 1/.

16.06.2011 року за спільним клопотанням сторін та їх представників заходи забезпечення позову, згідно зазначеної вище ухвали від 21.02.2011 року в частині арешту комплексу будівель в смт Жвирка по вул. Львівській 1, на ім»я ОСОБА_2 скасовано / а.с. 145 т. 1/ і за договором дарування від 18.06.2011 року такі перейшли у власність Благодійного фонду «Карітас Червоноград» від імені якого діяв ОСОБА_6 як директор. Договір посвідчено нотаріально /а.с. 144 том. 1/ За змістом п. 2.1.1 Договору - загальна вартість комплексу будівель за даними БТІ становить 482072 гр.

З посиланням на цей договір, що укладений на виконання обумовленою сторонами умовами мирової угоди від 15.06.2011 року, текст якої долучено до справи, ОСОБА_2 звернулась з заявою про скасування заходів забезпечення позову з мотивів відсутності у неї зобов»язань перед позивачем за судовим рішенням, виконанням його у зазначений вище спосіб, в тому числі повернення таким чином на користь позивача більшої суми, ніж постановив суд. Крім того, цією мировою угодою було обумовлено оплату адвокатських послуг представнику позивача ОСОБА_6 у сумі 17000 євро. Просить врахувати, що розпискою від 15.06.2011 року позивача, останній ствердив, що по виконанню умов цієї мирової угоди усі претензії до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 будуть ліквідовані. З посиланням на такі дані та докази винесення державним виконавцем щодо неї 28.11.2013 року постанови про повернення стягувачу виконавчого документа, просила скасувати заходи забезпечення позову згідно ухвали суду від 21.02.2011 року у діючій її частині стосовно ОСОБА_2

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції врахував наявність визнаної судом ухвалою від 22.05.2012 року мирової угоди від 11.04.2012 року, за якою позивач, від імені якого діяв представник ОСОБА_6 відмовився від примусового виконання рішення суду в частині стягнення коштів з ОСОБА_4, хоча мотивами таких дій стягувача було отримання у дар благодійним фондом зазначеного у договорі дарування від 18.06.2011 року нежитлового приміщення, як приміщення приналежного подружжю Гей. Та обґрунтовано врахував, що у справі наявні докази про виконання таким чином рішення суду в частині вимог до ОСОБА_4

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується і враховує, що постановою від 19.06.2012 року виконавче провадження було закінчене лише стосовно Гей В,О. по виконавчому документу про стягнення 142848 гр. та 920 гр. судового збору / а.с. 210 том.1/. Постанова державного виконавця винесена з врахуванням ухвали суду від 22.05.2012 року про визнання за його поданням мирової угоди в процесі виконання рішення суду укладеної між стороною стягувача та ОСОБА_4 Тому ухвалою суду від 21.12.2012 року по заяві ОСОБА_4 скасовані заходи забезпечення позову згідно ухвали від 21.02. 2011 року стосовно майна ОСОБА_4 / а.с. 209 , 210, 246 том. 1, а.с. 79 том. 2/

Виконавчі листи стосовно ОСОБА_2, виконавче провадження по яким було відкрито 02.08.2011 року продовжували знаходитись на виконанні у ДВС. Ухвала суду про забезпечення позову в частині арешту майна ОСОБА_2, як боржника залишилась чинною. / а.с. 213, 214 том. 1/ .

Постановою 28.11.2013 року заступника начальника відділу ДВС Червоноградського МУЮ з посиланням на п.7 ч.1 ст.47, ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий лист № 20533, виданий 14.07. 2011 року про стягнення 495360 гр. на користь позивача вирішено повернути стягувачу / а.с. 12 том. 2/. За змістом такої постанови, рішення про повернення виконавчого документу стягувачу прийнято з посиланням на п.7 ч.1 ст. 47 та ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження».

За змістом означених норм закону у чинній на час винесення цієї постанови редакції: виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснене частково, повертається стягувачу, якщо: п.7/ боржник- фізична особа /крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров»я, у зв»язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини/ чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; Ст. 50 Закону визначає наслідки вчинення такої дії державним виконавцем стосовно вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду .

За змістом постанови державного виконавця така винесена з мотивів неможливості виконання вимог стягувача, оскільки автомобіль, який належить боржнику на праві приватної власності було оголошено в розшук 16.10.2012 року, однак розшук результатів не дав. Згідно акту державного виконавця ліквідного майна належного боржнику для звернення стягнення з метою його подальшої реалізації в рахунок погашення боргу не виявлено.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку з врахуванням матеріалів цивільної справи, про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по причині відсутності доказів про виконання нею судового рішення, а відтак спростування мотивів її заяви, які узгоджується з мотивами апеляційної скарги.

Крім того, необхідно врахувати, що станом на 28.11.2013 року / винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу/ довіреність позивача на представництво його інтересів ОСОБА_6 закінчилась, оскільки була чинною до 19.11.2013 року /а.с. 7, 27 том. 2/. На час винесення постанови державним виконавцем, чинною була ухвала суду про забезпечення позову, якою накладено арешт на численне нерухоме майно боржника ОСОБА_2

У державного виконавця не було підстав для зазначення у постанові даних про представництво стягувача Рампельберга ОСОБА_8, крім того, матеріали справи не містять доказів скерування та отримання копії такої постанови стягувачем або його належним представником, що відповідно унеможливило реалізацію останнім права на її оскарження Крім того, зміст такої постанови не свідчить про виконання рішення суду ОСОБА_2

За змістом п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що з врахуванням мотивів заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову вжитих стосовно її майна згідно ухвали суду від 21.02.2011 року про забезпечення позову суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні такої заяви.

Керуючись ст. ст.303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, 313, п.4 ч.1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді