Рішення № 55556343, 03.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №315/475/15ц Головуючий у 1 інстанції: Телегуз С.М.

Провадження № 22-ц/778/248/16 Суддя-доповідач: Спас О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів: Бабак А.М.,

Полякова О.З.,

при секретарі Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2015 року

у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначало, що відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору № ZPG0GK0000000006 від 04.08.2008 року відповідач отримала кредит у розмірі 17517,01 доларів США, що за курсом 22,88 грн., відповідно до службового розпорядження НБУ від 14.04.2015 року складає 302467,36 грн., на термін до 04.08.2018 року. Відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В порушення умов договору відповідачка кредит та проценти по ньому належно не сплачувала, порушила таким чином взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед банком. В ході розгляду справи позивач позовні вимоги змінив та остаточно просив суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором № ZPG0GK0000000006 від 04.08.2008 року що за курсом 21,58 грн., відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.09.2015 року складає 309808,19 грн., яка складається з наступного: 10814,95 доларів США заборгованість за кредитом; 1618,28 доларів США заборгованість з процентів за користування кредитом; 335,59 доларів США заборгованість з комісії за користування кредитом: 892,78 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи: 11,58 доларів США фіксована частина; 683,08 доларів США процентна складова, та витрати на сплату судового збору в сумі 3024,67 грн.

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № ZPG0GK0000000006 від 04.08.2008 року 10814,95 доларів США заборгованість за кредитом; 1618,28 доларів США заборгованість з процентів за користування кредитом; 335,59 доларів США заборгованість з комісії за користування кредитом; 446,39 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи: 11,58 доларів США фіксована частина; 683,08 доларів США процентна складова, та витрати на сплату судового збору в сумі 3024,67 грн., що разом становить 303199,77грн.

В частині визначення розміру пені суд першої інстанції застосував ст.551 ЦК України та зменшив суму до стягнення з посиланням на неспівмірність з розміром основного зобов'язання.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення. Зазначає, що суд першої інстанції не перевірив дійсних обставин справи, не встановив наявності у банку ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями, а також не стягнув суму заборгованості у доларах США.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини справи.

04.08.2008 року сторонами укладено кредитний договір №ZPG0GK0000000006 (а.с.10-12).

Відповідно до заяви банк надав відповідачу кредит у сумі 17517,01 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 15% на рік на суму залишку заборгованості з погашенням заборгованості щомісячними платежами (а.с.12).

Відповідач порушив зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування, заборгованість станом на 29.09.2015 року склала 309808,19 грн., яка складається з 10814,95 доларів США заборгованості за кредитом; 1618,28 доларів США заборгованості з процентів за користування кредитом; 335,59 доларів США заборгованості з комісії за користування кредитом; 892,78 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафів: 11,58 доларів США фіксована частина; 683,08 доларів США процентна складова.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що суд першої інстанції правильно застосував ст.ст. 526, 543, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, якими встановлено, що зобов'язання за договором, у тому числі за договором кредиту, за яким кредитодавець надає кошти, а позичальник зобов'язується їх повернути за сплатою процентів, є обов'язковими для виконання сторонами, має виконуватися належним чином, з застосуванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги щодо неповноти з'ясування судом першої інстанції обставин справи, які полягають у тому, що за висновком рішення банк надав їй кредит з процентною ставкою 30%, а за договором ставка складає 15%, не спростовують висновки рішення суду.

За змістом рішення суду та наведеними у ньому розмірами сум заборгованості відповідача вбачається, що суд першої інстанції виходив із умов кредитного договору від 04.08.2008 за №ZPG0GK0000000006, яким встановлено 15% річна ставка процентів, додатку №1 до кредитного договору, анкети-заяви позичальника, розрахунку заборгованості, на підставі яких встановив, що річна процентна ставка за цим договором становить 15%.

Зазначення у мотивувальній частині рішення, що кредит надано зі сплатою 30% річних є опискою, яка може бути виправлена судом, що ухвалив рішення у відповідності до ст. 219 ЦПК України. Вказане не дає підстав для скасування рішення суду.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції мав стягнути заборгованість в іноземній валюті не мають підтвердження, оскільки суперечать ст.11 ЦПК України. Діючи за принципом диспозитивності цивільного судочинства суд розглянув цивільну справу в межах позовних вимог, заявлених банком, що відповідає закону.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не перевірив наявності у банку ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями перевірені під час апеляційного розгляду справи і не знайшли підтвердження.

Банком надані банківська ліцензія №22 видана Національним банком України 04 грудня 2001р. з дозволом та додатком до дозволу, якими підтверджується право банку на здійснення операцій з валютними цінностями.

Доводи апеляційної скарги в частині, що банк неправильно нарахував заборгованість, знайшли своє часткове підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач до суду першої інстанції подала заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності в частині нарахування пені.

Суд першої інстанції в порушення п.2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України вказане питання не вирішив.

Під час апеляційного розгляду справи в частині вирішення питання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності в частині нарахування пені, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Банком наданий розрахунок заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором, обрахований згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Розмір пені за цим розрахунком становить 421,83 долара США, що за курсом 21,85грн. складає 9216,89грн.

В цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Розмір пені, стягнутої за рішенням суду першої інстанції склав 9633,09грн. (446,39 долара США). Різниця між сумою, стягнутою рішенням суду першої інстанції становить 25,56 долара США, що дорівнює за курсом 21,85грн. 25,56 долара США = 416,20грн.

Від загальної суми заборгованості, стягнутої за рішенням суду першої інстанції 10814,95 долара США (233386,62грн.) необхідно відняти визначену апеляційним судом різницю в сумі пені 25,56 долара США та визначити загальну суму заборгованості у розмірі 10789,39 долара США, що дорівнює 232970,42грн.

Підстав для зменшення розміру пені згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України колегія суддів не вбачає.

Згідно ч. 3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У даній справі розмір пені є значно меншим за розмір збитків - суми заборгованості, тому вказана норма ЦК України застосуванню не підлягає.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вбачає підстави для частково задоволення апеляційної скарги, в частині стягнення пенні в межах строку позовної давності та зміні рішення суду першої інстанції у вказаній частині.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2015 року у цій справі змінити в частині розміру пені та стягнути з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» пеню в розмірі 421,83 долара США, що становить 9216,89грн., зменшити загальну суму стягнення та стягнути 10789,39 долара США, що дорівнює 232970,42грн. (двісті тридцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят гривень сорок дві копійки).

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: