Ухвала суду № 55555295, 02.02.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/1040/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої Готра Т.Ю.,

суддів Леска В.В., Кондора Р.Ю.

при секретарі Терпай С.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" на рішення Свалявського районного суду від 18 серпня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного підприємства "Лео" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приват Банк" (далі по тексту ПАТ КБ «Приват Банк») оскаржило в апеляційному порядку рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 серпня 2015 року, яким у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного підприємства "Лео" про стягнення заборгованості відмовлено.

У апеляційній скарзі просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала.

Представник ПП «Лео» ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнав, просив таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17 березня 2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №012 Є/V-U, згідно якого останній отримав кредит у сумі 50000,00 (пятдесят тисяч) доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 16% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 14 березня 2013 року (а.с.14-16).

На забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між ПАТ КБ «Приват Банк» і ОСОБА_2, а також між ПАТ КБ «Приват Банк» і приватним підприємством «ЛЕО» був укладений договір поруки №012/1 від 17.03.2008 року і відповідно договір поруки №012/2 від 17.03.2012 року (а.с.17).

Рішенням Свалявським районного суду від 24 грудня 2013 року, що набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» - 174073,63 грн. заборгованості за кредитним договором №012 Є/V-U та сплачений судовий збір 1740,74 грн. Відстрочено виконання рішення строком на шість місяців з дня вступу рішення в законну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані його позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Однак, після задоволення позову, банк у квітні 2015 року подав новий позов до позичальника і поручителів про стягнення боргу, який визначив станом на 13.03.2015 з наступними елементами боргу: 10161,97 дол. США заборгованість за кредитом, 12662,05 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом, 10187,81 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. Загальна сума боргу 33011,83 дол. США. Позивач зазначав, що від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 21798,98 дол. США, яка була задоволена рішенням Свалявського районного суду від 24.12.2013, після чого різниця становить 11212,85 дол. США. Також позивач просив стягнути з відповідачів штрафи відповідно до договору, а саме - 11,57 дол. США штраф (фіксована частина), 560,64 дол. США штраф (процентна складова). А тому заборгованість до стягнення становить 11 785,06 доларів США.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позичальником здійснювались оплати заборгованості за кредитом (а.с. 52-55). В матеріалах справи міститься постанова про закінчення виконавчого провадження 19.02.2015 року, в якій вказано, що сума боргу сплачена в повному обсязі і переведена стягувачу згідно розпоряджень (а.с. 56).

У відповідності до ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 10 ч. 1, ст. 11 ч. 2 ЦПК України особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами і здійснює своє право на захист; кожна сторона зобовязана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 10 ч.ч. 2, 3, ст. 11 ч. 1, ст.ст. 57-61 ЦПК України). Право на захист особа може здійснити не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений цивільним процесуальним законом, зокрема, позивач повинен предявити конкретні, чітко сформульовані вимоги, що відображають предмет позову, навести відповідне обґрунтування, позаяк лише в такому випадку відповідач може належно реалізувати своє право на захист від конкретних вимог, а суд може захистити право у спосіб, визначений законом та/або договором (ст. 1, ст. 2 ч.ч. 1, 3, ст. 3 ч. 1, ст. 4, ст. 119 ч. 2 п.п. 3, 5, 6 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України).

Розмір та обґрунтованість боргу, предявленого до стягнення, доказується кредитором (ст. 623 ч. 2 ЦК України), обовязок доказування позову лежить на позивачеві. Однак, даний позов банком не був належним чином сформульований, обґрунтований та доведений, оскільки позивачем не зазначені елементи боргу, які підлягають стягненню з відповідачів після виконання рішення Свалявського районного суду від 24.12.2013 року. А розрахунок боргу, який міститься у матеріалах справи, є суперечливим і плутаним. А тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову банку у позові за його недоведеністю.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга відхиленню, оскільки суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" - відхилити.

Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :