Рішення № 55552476, 03.02.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун.№759/15310/15-ц

пр. № 2/759/795/16

03 лютого 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Борисенко А.М., представника позивача: Карпінського С.В., представника відповідача: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_3, третя особа: ТОВ «Цезар» про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ТОВ «Цезар» про звернення стягнення на предмет іпотеки та просив в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 31604859,43 грн. за кредитним договором №102/2008Ю від 27.10.2008 року, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку загальною площею 15,3727 га., з цільовим призначенням для виробництва будівельних матеріалів (за винятком будівельних майданчиків), кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Новосільської сільської ради Чорноморського району, АР Крим.

Позов обґрунтовано тим, що 27.10.2008 року між позивачем та ТОВ «Цезар» було укладено кредитний договір №102/2008Ю, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 2 500 000,00 грн. строком користування до 26.10.2010 року, зі сплатою 26% річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 2.4. договору повернення кредиту позичальником повинно було здійснюватись у відповідності до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №1 до кредитного договору.

За час користування кредитними коштами між Банком та позичальником було укладено додаткові договори до кредитного договору, якими було змінено умови кредитного договору, а саме:

11 вересня 2009 року - ліміт кредитної лінії збільшено до ліміту у розмірі 2570000,00 грн., внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №2 до кредитного договору.

15 вересня 2009 року - ліміт кредитної лінії збільшено до ліміту у розмірі 3700000,00 грн., термін користування кредитними коштами встановлено по 26 жовтня 2011 року, внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №3 до кредитного договору.

27 жовтня 2009 року - ліміт кредитної лінії збільшено до ліміту у розмірі 4200000,00 грн., внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №4 до кредитного договору.

26 листопада 2009 року - ліміт кредитної лінії збільшено до ліміту 5000000,00 грн., внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №5 до кредитного договору.

19 лютого 2010 року - ліміт кредитної лінії збільшено до ліміту 5800000,00 грн., внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №6 до кредитного договору.

30 квітня 2010 року - внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №7 до кредитного договору.

05 квітня 2011 року - режим виконання кредитних коштів за кредитним договором переведений із відкличної поновлювальної кредитної лінії в режим кредиту у розмірі 5800000,00 грн., збільшено термін користування кредитними коштами по 28.02.2014 року, зменшено процентну ставку за користування кредитними коштами до 20% річних, внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №8 до кредитного договору.

26 червня 2012 року - у зв'язку із переобранням нового директора позичальника та зміною місця знаходження позичальника, внесено зміни до кредитного договору, а також внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №9 до кредитного договору.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 15.09.2009 року укладено іпотечний договір №102/2008Ю/Н-1 відповідно до умов якого іпотекодавець передав банку в іпотеку земельну ділянку, загальною площею 15,3727 га., з цільовим призначенням - для виробництва будівельних матеріалів (за винятком будівельних майданчиків), кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Новосільської сільської ради Чорноморського району, АР Крим.

Через неналежне виконання умов кредитного договору у відповідача, як майнового поручителя позичальника перед позивачем за кредитним договором №102/2008Ю від 27.10.2008 року станом на 15.05.2015 року утворилась заборгованість у розмірі 31604859,43 грн., яка складається із:

заборгованість за основною сумою кредиту - 5800000,00 грн.;

заборгованість за процентами - 6696320,72 грн.;

неустойка за прострочення сплати кредиту - 2742431,43 грн.;

неустойка за прострочення сплати процентів - 4379220,93 грн.;

3% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами (основне зобов'язання) - 425532,35 грн.;

3% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами (заборгованість по процентам) - 512064,65 грн.;

сума індексу інфляції простроченої заборгованості по кредиту - 4505500,46 грн.;

сума індексу інфляції простроченої заборгованості по процентах - 4542788,88 грн.;

штраф за ненадання щоквартальної звітності 232000,00 грн.;

штраф за ненадання довідок з інших банків - 1189000,00 грн.;

штраф за нездійснення страхування заставного майна згідно договору застави - 290000,00 грн.;

штраф за нездійснення страхування заставного майна згідно іпотечного договору - 290000,00 грн.

У зв'язку з порушенням умов кредитного договору, виконання якого забезпечено договором іпотеки, позивач, як іпотекодержатель, в силу ст. 33 Закону України «Про іпотеку», набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

У судовому засіданні 03.02.2016 року представник позивача Карпінський С.В. позов підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні 18.11.2015 року заперечувала проти позову, зазначивши, що між сторонами вже є ухвалене рішення Чорноморським районним судом АР Крим від 24.01.2014 року з приводу цього ж предмету спору, надавши суду письмові заперечення (а.с. 106-109), у судовому засіданні 03.02.2016 року представник відповідача підтримала подані письмові заперечення.

Представник третьої особи: ТОВ «Цезар» у судове засідання 03.02.2016 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.10.2008 року між позивачем та ТОВ «Цезар» було укладено кредитний договір №102/2008Ю, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 2 500 000,00 грн. строком користування до 26.10.2010 року, зі сплатою 26% річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 2.4. договору повернення кредиту позичальником повинно було здійснюватись у відповідності до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №1 до кредитного договору.

За час користування кредитними коштами між Банком та позичальником було укладено додаткові договори до кредитного договору, якими було змінено умови кредитного договору, а саме:

11 вересня 2009 року - ліміт кредитної лінії збільшено до ліміту у розмірі 2570000,00 грн., внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №2 до кредитного договору.

15 вересня 2009 року - ліміт кредитної лінії збільшено до ліміту у розмірі 3700000,00 грн., термін користування кредитними коштами встановлено по 26 жовтня 2011 року, внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №3 до кредитного договору.

27 жовтня 2009 року - ліміт кредитної лінії збільшено до ліміту у розмірі 4200000,00 грн., внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №4 до кредитного договору.

26 листопада 2009 року - ліміт кредитної лінії збільшено до ліміту 5000000,00 грн., внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №5 до кредитного договору.

19 лютого 2010 року - ліміт кредитної лінії збільшено до ліміту 5800000,00 грн., внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №6 до кредитного договору.

30 квітня 2010 року - внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №7 до кредитного договору.

05 квітня 2011 року - режим виконання кредитних коштів за кредитним договором переведений із відкличної поновлювальної кредитної лінії в режим кредиту у розмірі 5800000,00 грн., збільшено термін користування кредитними коштами по 28.02.2014 року, зменшено процентну ставку за користування кредитними коштами до 20% річних, внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №8 до кредитного договору.

26 червня 2012 року - у зв'язку із переобранням нового директора позичальника та зміною місця знаходження позичальника, внесено зміни до кредитного договору, а також внесено зміни до графіка погашення кредитної заборгованості, згідно додатка №9 до кредитного договору.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 15.09.2009 року укладено іпотечний договір №102/2008Ю/Н-1 відповідно до умов якого іпотекодавець передав банку в іпотеку земельну ділянку, загальною площею 15,3727 га., з цільовим призначенням - для виробництва будівельних матеріалів (за винятком будівельних майданчиків), кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Новосільської сільської ради Чорноморського району, АР Крим.

Через неналежне виконання умов кредитного договору у відповідача, як майнового поручителя позичальника перед позивачем за кредитним договором №102/2008Ю від 27.10.2008 року станом на 15.05.2015 року утворилась заборгованість у розмірі 31604859,43 грн., яка складається із:

заборгованість за основною сумою кредиту - 5800000,00 грн.;

заборгованість за процентами - 6696320,72 грн.;

неустойка за прострочення сплати кредиту - 2742431,43 грн.;

неустойка за прострочення сплати процентів - 4379220,93 грн.;

3% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами (основне зобов'язання) - 425532,35 грн.;

3% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами (заборгованість по процентам) - 512064,65 грн.;

сума індексу інфляції простроченої заборгованості по кредиту - 4505500,46 грн.;

сума індексу інфляції простроченої заборгованості по процентах - 4542788,88 грн.;

штраф за ненадання щоквартальної звітності 232000,00 грн.;

штраф за ненадання довідок з інших банків - 1189000,00 грн.;

штраф за нездійснення страхування заставного майна згідно договору застави - 290000,00 грн.;

штраф за нездійснення страхування заставного майна згідно іпотечного договору - 290000,00 грн.

У зв'язку з порушенням умов кредитного договору, виконання якого забезпечено договором іпотеки, позивач, як іпотекодержатель, в силу ст. 33 Закону України «Про іпотеку», набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до п.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо та аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», слід дійти висновку про те, що в розумінні норми статті 39 цього Закону встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Ця правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі №6-61цс15, яка в силу положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, вирішуючи питання оцінки майна, суди мають виходити з того, що ціна предмету іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою ціною погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10 ЦПК України довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

Разом з тим, сторонами під час розгляду справи не оспорювалось вартості ціни іпотечного майна, відтак, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача в частині щодо встановлення початкової ціни іпотечного майна суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження, а вважає за необхідне зазначити вартість іпотечного майна за початковою ціною визначеною незалежною експертизою та яка узгоджена між сторонами та зафіксована в іпотечному договорі №102/2008Ю/Н-1 від 15.09.2009 року та становить 17 576 000,00 грн.

Посилання представника відповідача, як на підставу для закриття провадження у справі, зважаючи на наявність між сторонами рішення суду з того ж предмету спору, суд вважає необґрунтованими в силу того, що у відповідності до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Даний закон набув чинності 27.04.2014 року, а рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 24.01.2014 року, переглядалось 29.05.2014 року апеляційним судом Республіки Крим РФ (а.с. 114-115), що в силу вищезгаданого закону є недійсним і не створює правових наслідків.

Також суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача в частині застосування положень норм ст.551 ЦК України, оскільки жодних обставин, які мають істотне значення для зменшення розміру неустойки, представником відповідача в відповідному клопотанні не наведено (а.с. 123).

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони та їх представники, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п. 22 ч. 1. ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Як вбачається з поданих до суду документів до суду звернувся представник уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Курінний О.В.. Таким чином встановлено, що позивача звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.1 п.1 ч.2 ст.4 цього ж Закону, ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (в редакції на дату звернення до суду - 31.08.2015 року).

Відповідно до ст. 8 Закону України. «Про Державний бюджет України на 2015 рік», встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.

Як вбачається з даного позову він є позовом майнового характеру, ціна позову становить 31604859,43 грн., позов задоволений в повному обсязі, тобто судовий збір за подання позову до суду становить 1 відсоток ціни позову, але не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 3654,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 7, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_3, третя особа: ТОВ «Цезар» про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ТОВ «Цезар» (ЄДРПОУ 32207000), перед ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» (ЄДРПОУ 19357489) за кредитним договором №102/2008Ю від 27.10.2008 року яка утворилась станом на 27.08.2015 року у розмірі 31604859,43 грн., яка складається із:

заборгованість за основною сумою кредиту - 5800000,00 грн.;

заборгованість за процентами - 6696320,72 грн.;

неустойка за прострочення сплати кредиту - 2742431,43 грн.;

неустойка за прострочення сплати процентів - 4379220,93 грн.;

3% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами (основне зобов'язання) - 425532,35 грн.;

3% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами (заборгованість по процентам) - 512064,65 грн.;

сума індексу інфляції простроченої заборгованості по кредиту - 4505500,46 грн.;

сума індексу інфляції простроченої заборгованості по процентах - 4542788,88 грн.;

штраф за ненадання щоквартальної звітності 232000,00 грн.;

штраф за ненадання довідок з інших банків - 1189000,00 грн.;

штраф за нездійснення страхування заставного майна згідно договору застави - 290000,00 грн.;

штраф за нездійснення страхування заставного майна згідно іпотечного договору - 290000,00 грн.

звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно іпотечного договору №102/2008Ю/Н-1 від 15.09.2009 року укладеного між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_3 (ІПН:НОМЕР_1), а саме: земельну ділянку загальною площею 15,3727 га., з цільовим призначенням для виробництва будівельних матеріалів (за винятком будівельних майданчиків), кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Новосільської сільської ради Чорноморського району, АР Крим, що належить на праві власності ОСОБА_3 (ІПН:НОМЕР_1) на підставі державного акту серія НОМЕР_3, виданого 01.09.2009 року на підставі договору міни та розпорядження Чорноморської райдержадміністрації №735-р від 10.08.2009 року і зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів №010901800184, з визначенням способу реалізації - проведення прилюдних торгів предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною визначеною незалежною експертизою та яка узгоджена між сторонами та зафіксована в іпотечному договорі №102/2008Ю/Н-1 від 15.09.2009 року та становить 17 576 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН:НОМЕР_1, на користь держави судові витрати у справі у вигляді судового збору: 3654,00 грн. отримувач: УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37962074, банк одержувача: ГУ ДКСУ у. м. Києві, рахунок: 31212206700009, МФО 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; «Судовий збір», Святошинський р/с, 02896733.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник