Постанова № 555514, 20.03.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2007 р.

Справа № 4/490/06

Позивач: Новоодеський районний центр зайнятості

вул.Леніна,214, м.Нова Одеса, Миколаївська обл., 56600

Відповідач: Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство “Баловне”

с.Баловне, Новоодеський р-н, Миколаївська обл., 56664

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - Брашовецька С.П. дов. № 03-339/03 від 19.03.2007р.

Від відповідача - голова Іжик С.В., гол.бух. Шевченко І.Ю.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 11954,96грн., з яких 7612,19грн. недоїмки по страхових внесках та 4342,77грн. пені згідно акту перевірки №67 від 01.11.2006р.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами, посилаючись на те, що рішенням господарського суду 22.03.2005р. по справі № 1/23 було задоволено позов на суму 12407,04 грн., з якої недоїмка станом на 01.01.2004р. складала 11330,49 грн. та пені 1076,55грн., рішення знаходиться на виконанні та ДВС вже перерахувала 4240,87 грн., про що відображено в акті № 67. 06.02.2007р. платіжним дорученням № 10 було сплачено недоїмку в сумі 4012,19 грн. в зв’язку з чим, недоїмка складає 1347,43 грн. Крім того, у позивача немає підстав для нарахування пені після вступу в законну силу рішення від 22.03.2005р. та пропущений строк позовної давності, передбачений ст. 250 Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

На підставі акту № 67 від 01.11.2006р. перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків... за термін з 01.07.2004р. по 01.10.2006р. позивач просить стягнути з відповідача 7612,19 грн. недоїмки та 4342,77 грн. пені.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

- Відповідно до ст.1 п. 1 ч.2 ст. 35 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”(далі – “Закону..”) відповідач набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації.

Відповідач з 28.02.2001р. зареєстрований платником страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що підтверджується повідомленням про реєстрації платника страхових внесків (арк.спр.17).

- Згідно ст.12 Закону, функції виконавчої дирекції Фонду, як робочих органів покладаються на органи державної служби зайнятості, у т.ч. районні, міські, які повинні провадити збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; представляти інтереси Фонду в судових та інших органах.

- Згідно ст.35 Закону відповідач своєчасно та в повному розмірі повинен сплачувати

страхові внески; достовірність зазначених у документах даних перевіряється позивачем. У разі їх недостовірності відповідач повинен був добровільно їх перерахувати.

Статтею 38 Закону передбачено, що відповідач несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації, як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки) та пеню.

На підставі викладеного позивач в акті перевірки № 67 від 01.11.2006р (арк.спр.18-23) нарахував відповідачу за термін з 01.07.2004р. по 01.10.2006р. суму 18942,68 грн. простроченої заборгованості та 4342,77 грн. пені. Крім того, розрахункова відомість про розрахування та перерахування страхових внесків до ФСЗДССУ на випадок безробіття за 9 місяців 2006р. (а.с. 56) свідчить, що відповідач сам визначив суму недоїмки в сумі 18942,68 грн.

Відповідач з актом перевірки ознайомлений, що підтвержується підписом представника та відтиском печатки підприємства на самому акті, заперечень в акті не висловив, добровільно заборгованість не перерахував.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.03.2005р. по справі № 1/23 (арк.спр.29) з відповідача за термін з 01.01.2003р. по 01.01.2004р. стягнуто 12407,04грн., з яких: 11330,49 грн. недоїмки та 1076,55грн. пені. При цьому, в рішенні визначено, що загальна сума недоїмки за термін з 01.01.2003р. по 01.01.2004р. складала 14930,49 грн., з якої 3600,00 грн. було погашено відповідачем добровільно.

04.10.2004р. позивачем було складено акт перевірки № 40 від 19.07.2004р. за термін з 01.01.2004р. до 30.06.2004р., за яким визначено прострочену заборгованість в сумі 14930,49 грн. (а.с. 57-58).

Відповідач з актом перевірки ознайомлений, що підтвержується підписом представника та відтиском печатки підприємства на самому акті, заперечень в акті не висловив.

Отже, на час початку перевірки 01.11.2006р. прострочена заборгованість складала 14930,49 грн. та пені 1076,55грн., про що визначено в акті перевірки №67 (а.с. 18 на звороті).

Загальна сума недоїмки 18942,68 грн. визначена в акті перевірки № 67 була розрахована з урахуванням погашення відповідачем суми 3600,00 грн. та 640,87 грн. (а.с. 19, 22). Отже, стягненню підлягала сума 18942,68 грн. –11330,49 грн.(стягнута за рішенням суду).

Враховуючи, що 4012,19 грн. перераховано відповідачем платіжним дорученням № 10 від 06.02.2007р. (а.с. 31), позов підлягає задоволенню частково в сумі 3600,00 грн., про що також свідчить розрахунок позивача (арк.спр.53-54).

Щодо нарахуваної пені за термін з 01.07.2004р. до 30.09.2006р. пені в сумі 4342,77 грн.(а.с. 22-23), то згідно ст. 38 Закону пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Отже, виходячи з викладено, заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги.

Відповідно до ст.11, ч.1 ст.71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач належним чином свої заперечення суду не довів.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 161-163 КАС України, ст.ст.1, 12, 35, 38 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Баловне” (с.Баловне, Новоодеський р-н, Миколаївська обл., код ЄДПОУ 03763951) 3600,00 недоїмки по страховим внескам та 4342,77грн. пені на користь Новоодеського районного центру зайнятості (вул.Леніна,214, м.Нова Одеса, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 20902972)є

Відмовити в позові в частині стягнення недоїмки на суму 4012,19грн.

Згідно ст.258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне скарження

Суддя

Т.М.Дубова