Ухвала суду № 55547325, 02.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/4151/15-ц Головуючий у І інстанції Кухленко Д. С.Провадження № 22-ц/780/301/16 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В.Категорія 19 02.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

02 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.

суддів - Гуля В.В., Касьяненко Л.І.

при секретарі - Ярун Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2015 року у справі за заявою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 серпня 2015 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 та заборонено ОСОБА_2, ОСОБА_5 та іншим особам здійснювати перешкоди у користуванні ОСОБА_3 та членам його сім'ї цією квартирою і виселяти ОСОБА_3 та членів його сім'ї з даної квартири без рішення суду.

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звернулися до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою суду від 04.08.2015 року, посилаючись на те, що обраний судом вид забезпечення позову перевищує вимоги позивача та порушує права власника квартири ОСОБА_5

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2015 року заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задоволено частково.

Скасовано заходи забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_2, ОСОБА_5 та іншим особам здійснювати перешкоди у користуванні ОСОБА_3 та членам його сім'ї квартирою АДРЕСА_1 виселяти ОСОБА_3 та членів його сім'ї з даної квартири без рішення суду.

В іншій частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 серпня 2015 року відмовлено.

Відповідачка ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_3, не погоджуючись з ухвалою суду від 13.11.2015 року про часткове скасування заходів забезпечення позову, звернулися з апеляційними скаргами.

ОСОБА_2, посилаючись на те, що доказів законності своїх вимог позивач суду не надав, в той же час отримав від суду такі права у вигляді забезпечення позову, які має лише власник та не будучи власником незаконно утримує квартиру і здає її квартирантам, не проводячи комунальні платежі, тому просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про повне скасування заходів забезпечення позову.

Позивач ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі, посилається на те, що суд оскаржуваною ухвалою фактично надав дозвіл як ОСОБА_2, ОСОБА_5 так і іншим особам виселяти його та членів його сім'ї із спірної квартири без рішення суду, оскільки ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_5 із такими вимогами до суду не звертались.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову виходив з того, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 укладеного 11.06.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та визнання дійсним договору купівлі продажу цієї квартири від 29.11.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 серпня 2015 року за заявою ОСОБА_3 було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 та заборонено ОСОБА_2, ОСОБА_5 та іншим особам здійснювати перешкоди у користуванні ОСОБА_3 та членам його сім'ї цією квартирою і виселяти ОСОБА_3 та членів його сім'ї з даної квартири без рішення суду.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2015 року за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 скасовано заходи забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_2, ОСОБА_5 та іншим особам здійснювати перешкоди у користуванні ОСОБА_3 та членам його сім'ї квартирою АДРЕСА_1 виселяти ОСОБА_3 та членів його сім'ї з даної квартири без рішення суду.

В іншій частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 серпня 2015 року відмовлено.

Таким чином, накладення арешту на спірну квартиру АДРЕСА_2 залишилось чинним.

За правилами ст. 151 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи викладене, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що їх доводи не спростовують законності постановленої судом першої інстанції ухвали.

Позивач ОСОБА_3 не зазначив, які обставини свідчать про те, що скасування заходів забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_2, ОСОБА_5 та іншим особам здійснювати перешкоди у користуванні ОСОБА_3 та членам його сім'ї спірною квартирою, виселяти ОСОБА_3 та членів його сім'ї з даної квартири без рішення суду, можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому відповідачка ОСОБА_2 у скарзі не надала відповідних доказів, які її права можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на спірну квартиру.

Таким чином, на думку колегії суддів висновки суду у оскаржуваній ухвалі є правильними та відповідають обставинам справи і вимогам закону, підстави для скасування ухвали суду відповідно до ст. 312 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :