Ухвала суду № 55546252, 02.02.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10151/15-ц

Провадження № 22-ц/779/309/2016

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Пнівчук О.В., Василишин Л.В.,

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: представника апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Прикарпатський експрес» про відшкодування збитків і моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 09 грудня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 25 лютого 2015 року він придбав квиток на рейс №609 Чернівці-Вроцлав із відправленням 27 лютого 2015 року, де перевізником є Приватне підприємство «Прикарпатський експрес» (надалі ПП «Прикарпатський експрес»). 27 лютого 2015 року він відправився з м. Івано-Франківська, однак на кордоні з Польщею автобус було затримано польською митною службою у зв'язку з перевезенням в автобусі контрабанди тютюнових виробів. В подальшому автобус не продовжив свій рейс, а він змушений був добиратися до Вроцлава різними видами транспорту. Всього на проїзд з населеного пункту Медика до Вроцлава він витратив 340,18 грн., чим йому заподіяно матеріальні збитки в зв'язку з додатковими витратами. Крім того рахує, що діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 1000 грн. Також вважає, що за невиконані свої зобов'язання перевізник повинен сплатити йому штраф в розмірі 750 грн. Тому просив суд стягнути з відповідача на його користь вищевказані суми та судові витрати.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 09 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

На дане рішення представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що у діях відповідача немає вини у затримці руху автобуса, який було затримано прикордонною службою Польщі. Проте представник апелянта вважає дане твердження суду помилковим, оскільки автобус на пункті пропуску «Медика» простояв як мінімум 11 годин саме по вині перевізника, що призвело до того, що ОСОБА_3 відправився іншим автобусом, на підтвердження чого слугує долучений до матеріалів справи квиток.

У зв'язку із цим представник апелянта вважає, що пояснення свідка-водія ОСОБА_5 про те, що автобус простояв 4-5 годин, є неправдивими та могли даватися під тиском, оскільки він є залежним та підконтрольним керівнику ПП «Прикарпатський експрес».

Крім того представник рахує, що твердження суду про те, що в автобусі провозилась контрабанда тютюнових виробів однією із пасажирок автобуса, не відповідає дійсності та нічим не підтверджено, оскільки відповідачем не надано суду жодного вироку по адміністративній чи кримінальній справі, який набрав законної сили, за яким визнано вину пасажира автобуса у перевезенні контрабанди тютюнових виробів. За таких обставин вважає, що вина перевізника у затримці руху автобуса є доведеною та нічим не спростованою, а сама контрабанда могла здійснюватися самим перевізником.

На думку представника апелянта, при розгляді справи судом не було прийнято до уваги роз'яснення Верховного Суду України, дані у постанові Пленуму №11 «Про судове рішення» та не виконано вимог статей 128, 208, 212, 213, 214, 215, 216, 218 ЦПК України. Тому обставини справи, що мають істотне значення для вирішення спору, належним чином не досліджені в судовому засіданні, та судом не дано юридичної оцінки правовідносинам, що склалися між сторонами, і не дано оцінки доказам, долученим до матеріалів справи.

З наведених підстав представник апелянта просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з Приватного підприємства «Прикарпатський експрес» на користь ОСОБА_3 340 грн. 18 коп. - витрати на проїзд до Вроцлава, 750 грн. - штрафу, 1000 грн. - моральної шкоди; 1200 грн. - витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав з наведених вище мотивів та просив скаргу задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, просили розглядати справу за їхньої відсутності, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Так, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір перевезення пасажирів, що підтверджується квитком (а.с.18-19).

За положеннями ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк (ч.1 ст.919 ЦК України).

Відповідно до ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2015 року ОСОБА_3 придбав квиток на рейс №609 міжнародного сполучення «Чернівці-Вроцлав», з часом відправлення зі станції Івано-Франківськ о 19 год. 40 хв. 27 лютого 2015 року. Час прибуття до станції Вроцлав не зазначено (а.с.18-19).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.922 ЦК України за затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому за домовленістю сторін, транспортними кодексами (статутами), якщо перевізник не доведе, що ці порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправності транспортного засобу, яка загрожувала життю або здоров'ю пасажирів, або інших обставин, що не залежали від перевізника. У разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки відправлення транспортного засобу перевізник зобов'язаний повернути пасажиру провізну плату.

Із показів свідка ОСОБА_5 встановлено, що він працює водієм в ПП «Прикарпатський експрес». 27 лютого 2015 року він відправився в рейс та доїхав без перешкод до українсько-польського кордону. При перетині кордону в сумці однієї із пасажирок було виявлено цигарки, які вона провозила поза митним оформленням. Вказане правопорушення виявили польські митники і внаслідок цього автобус простояв на кордоні біля 4-5 годин. Однак потім продовжив рух далі і прибув до м. Вроцлав. Деякі пасажири відмовилися продовжувати рейс і добиралися самі, однак більшість пасажирів залишились в автобусі і доїхали до м. Вроцлав. Також свідок зазначив, що передбачити, скільки простоїть автобус на кордоні, неможливо.

Той факт, що водій автобуса ОСОБА_5 27 та 28 лютого 2015 року перетнув кордон та здійснював рейс у зворотному напрямку, підтверджується відмітками в його паспорті (а.с.83).

Крім того строк прибуття до м. Вроцлав в укладеному між сторонами договорі перевезення не встановлений.

Відповідно до п. 21 Правил перетинання державного кордону громадянами України, якщо під час здійснення прикордонного або інших видів контролю виявлено порушення, час стоянки транспортних засобів у пунктах пропуску може бути продовжено до прийняття рішення про пропуск громадян, з боку яких вчинено порушення, та транспортних засобів, у яких вони перебувають.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність вини відповідача у тому, що автобус, який здійснював рейс №609, було затримано на кордоні у пункті пропуску «Медика», тому в задоволенні позовних вимог правомірно відмовив.

Посилання ж представника апелянта про доведеність вини перевізника ніякими доказами не підтверджуються і таких не здобуто в судовому засіданні, тому такі не можуть братися до уваги.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду, оскільки вони були предметом розгляду у суді і їм судом дана належна оцінка.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 09 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.В. Пнівчук

Л.В. Василишин