Рішення № 55545723, 03.02.2016, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/615/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2016 м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Турянського І.Є., з секретарем Лазорик Л.В., розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Косові справу за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до відповідача з даним позовом.

В судовому засіданні в режимі відео конференції представник позивача Штець В.О., змінені (збільшені) позовні вимоги підтримала повністю, суду пояснила, що 18.12.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53700371960В, згідно якого, відповідач отримав кредит в розмірі 100000 гривень на споживчі потреби в інтересах сім»ї зі сплатою 27 % річних за користування кредитом. Щомісячно позивач повинен був сплачувати платежі згідно погодженого сторонами графіку з кінцевим терміном погашення кредиту 18.12.2016 року. Однак відповідач умов кредитного договору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 202213,36 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що здійснював погашення кредиту згідно графіку, однак пізніше у нього не було достатньо коштів і він декілька разів прострочив виконання зобов»язання. Однак вважає, що позивач невірно здійснив розрахунок заборгованості, а тому просить позов задоволити частково.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно кредитного договору № R53700371960В від 18.12 2012 року (а.с.10-13), позивач надав позичальнику кредит на суму 100000 гривень під 27 % річних зі строком користування до 18.12.2016 року.

У відповідності до положень ч.2 ст.1054 ЦК України та згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора забов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № R53700371960В від 18.12 2012 року (а.с.177), виданої ПАТ «ВТБ Банк», загальна заборгованість по кредитному договору станом на 18.12.2015 року становить 202213,36 грн., зокрема: заборгованість по кредиту становить - 64528,64 грн.; загальна заборгованість по сплаті процентів по кредиту - 996,10 грн.; загальна заборгованість по сплаті комісії - 19685,23 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 20411,90 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту -50432,93 грн.; пеня за несвоєчасне повернення комісії - 32174,66 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів - 335,54 грн.; 3% річних за прострочення сплати повернення кредиту - 829,03 грн.; інфляційні витрати за порушення сплати процентів - 4164,66 грн.; інфляційні витрати за порушення сплати кредиту - 8654,67 грн.

Однак, з даною сумою суд не може погодитись.

Відповідно до п.3 кредитного договору, погашення кредиту здійснюється щомісячно відповідно до Графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг у вигляді щомісячних ануїтетних платежів. Згідно вищеназваного Графіка (а.с.14), ануїтетні платежі становили - 5143 грн. щомісячно.

Як вбачається з копій квитанцій (а.с.191-198), ОСОБА_3 справно сплачував щомісячні платежі протягом майже двох років, а саме: в січні-лютому 2013 року по 8000 грн. щомісячно, в березні - квітні 2013 року по 5200 грн. щомісячно, в травні 6000 грн., з червня 2013 року по травень 2014 року - по 5200 грн. щомісячно, а також здійснював платежі в липні 2014 року в розмірі 5420 грн., в вересні 2014 року - 5200 грн., в червні 2015 року - 5200 грн. та в грудні 2015 року - 25000 грн., - що підтверджує свідчення відповідача, дані ним в судовому засіданні. Тобто, перший прострочений ним платіж було здійснено в липні 2014 року, а також ним було здійснено ще три платежі на загальну суму 40820 грн., що ніде не відображено в розрахунках заборгованості, наданих позивачем.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Беручи до уваги те, що розмір неустойки, відповідно до розрахунку суми заборгованості (а.а.177), - становить 117003,39 грн., що значно перевищує розмір збитків, а також те що позивачем не відображено в розрахунках заборгованості платежі, здійснені відповідачам на суму 40820 грн., суд вважає, що розмір неустойки слід зменшити з суми 117003,39 - до 20411,90 грн.

Окрім того, суд вважає, що оскільки термін дії кредитного договору спливає у грудні 2016 року, вимог про розірвання договору позивачем не заявлено, а тому вимоги про застосування штрафних санкцій є безпідставними і передчасними та такими, що не відповідають умовам кредитної угоди.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. А тому, взв'язку із зменшенням загальної суми стягнення, судовий збір з відповідача слід стягнути в межах задоволення позову, тобто в розмірі 1,5 % від суми позовних вимог, що становить - 1584,33 грн.

На підставі наведеного, ст.ст. 88, 551, 625, 1046-1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 (ІННОМЕР_1) на користь ПАТ «ВТБ Банк» - 105621 (сто п»ять тисяч шістсот двадцять одну) грн. 87 коп. заборгованості за кредитним договором № R53700371960В від 18.12 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 (ІННОМЕР_1) на користь ПАТ «ВТБ Банк», -1584,33 грн. оплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Турянський І.Є.