Рішення № 55544110, 27.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1476/16 Справа № 201/4030/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року м. Дніпропетровськ 27 січня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

Приватного акціонерного товариства

«Українська охоронно-страхова компанія» ,

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 у вересні 2014 року звернулася до суду з позовом до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та після уточнення позовних вимог просила стягнути заборгованість за виплатою страхового відшкодування в сумі 49000 грн., пеню за прострочення виплат зі страхового відшкодування за страховою подією в сумі 12 249 грн. 47 коп. та 1 667грн. 32 коп. - 3% річних від простроченої суми.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 04.10.2013 року на перехресті вул. Гоголя та вул. Паторжинського у м. Дніпропетровську, ОСОБА_3, керуючись автомобілем «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1, не надав дорогу та скоїв зіткнення з її автомобілем «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2013 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія», 07.10.2013 року їм було направлено заяву про ДТП з відповідними документами, яка була отримана 09.10.2013 року, та 14.10.2013 року за участю ОСОБА_3, суб'єкта оціночної діяльності Буга А.П. і незалежного судового експерта Дроздова Ю.В. було проведено огляд та складено висновок експертного дослідження про оцінку вартості майнових збитків від 30.10.2013 року, відповідно до якого їх розмір становить 59 206, 41 грн., а після спливу встановленого законом 90-ти денного строку на здійснення оплати зі страхового відшкодування ним 08.02.2014 року було направлено на адресу відповідача лист-вимогу від 07.02.2014 року, яка отримана відповідачем 10.02.2014 року, але до теперішнього часу відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2015 року, залишеним без змін апеляційним судом Дніпропетровської області, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 49 000 грн. страхового відшкодування, 12 249 грн. 67 коп. пені за прострочення виплат зі страхового відшкодування за страховою подією у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та 2 000 грн. на правову допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат /т.2 а.с. 33-37/.

З рішенням суду частково не погодився відповідач ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія», представник якої звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду в частині стягнення пені в сумі 12 249, 67 грн. змінити та ухвалити нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити частково, в сумі 9820, 13 грн., посилаючись на те, що позивач у своєму розрахунку неправомірно збільшив кількість днів прострочення, а в частині задоволення вимог про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн. - скасувати, та відмовити у задоволенні позовних вимог /т.2 а.с. 45-48/.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 18.11.2015 року ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.05.2015 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення виплат зі страхового відшкодування та витрат на правову допомогу скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції /т.2 а.с. 137-140/.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - зміні, відповідно до ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.10.2013 року на перехресті АДРЕСА_1, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1, не надав дорогу та скоїв зіткнення з її автомобілем «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2013 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП /т.1 а.с. 15/.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1, на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» /т.1 а.с. 27/.

За результатами проведеного огляду пошкодженого автомобіля «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_2 було складено звіт від 14.02.2014 року про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу, згідно з яким сума збитку складає 23 282 грн. 58 коп.

Згідно висновку експертного дослідження від 30.10.2013 року розмір майнової шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_2, становить 59206 грн. 41 коп. /т.1 а.с. 16-26/.

03.02.2015 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок судового експерта - автотоварознавця, згідно з яким вартість майнового збитку, завданого власнику транспортного засобу «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП, яка мала місце 04.10.2013 року, складає 88 219, 83 грн., а вартість пошкоджених деталей, вузлів та агрегатів, що підлягають заміні, складає 154 880 грн. 39 коп. /т.1 а.с. 231-251/.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи на її користь з ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» 49 000 грн. страхового відшкодування, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що так як між ОСОБА_3 та ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» було укладено договір страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, то це є підставою для стягнення із страхової компанії страхового відшкодування.

Стягуючи з відповідача на користь позивача 12 249 грн. 67 коп. пені за прострочення виплат зі страхового відшкодування з 08.01.2014 року до 25.02.2015 року суд першої інстанції, виходячи із положень ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою визначена відповідальність страховика за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування, послався на те, що після спливу 90-денного строку на здійснення оплати зі страхового відшкодування 08.02.2014 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу від 07.02.2014 року, яка відповідачем отримана 10.02.2014 року, але виплата страхового відшкодування не здійснена.

Але з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2013 року ОСОБА_2 подала страховику заяву про настання страхового випадку, яка була отримана ним 09.10.2013 року /т.1 а.с. 52-53/.

08.02.2014 року ОСОБА_2 направила на адресу відповідача лист-вимогу, яка отримана відповідачем 10.02.2014 року /т.1 а.с. 54-55/.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплати його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених ст. 32 та/або 37 цього Закону - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмежовано поняття заява (повідомлення) про дорожньо - транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, та заява про страхове відшкодування.

З урахуванням вищевикладеного після отримання розраховувати суму пені потрібно починаючи з 91-го дня після отримання заяви про страхове відшкодування - листа-вимоги, у якому зазначено реквізити потерпілої особи, тобто з 10.05.2014 року.

№Сума страхового відшкодування (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняОблікова ставка НБУПодвійна облікова ставка НБУСума пені (грн..)149 000,0010.05.14р. - 16.07.14р.689,5%19,0%1 734,47249 000,0017.07.14р. - 12.11.14р.11912,5%25,0%3 993,84349 000,0013.11.14р. - 05.02.15р.8514,0%28,0%3 195,07449 000,0006.02.15р. - 25.02.15р.2019,5%39%1 047,12Всього:9 970,50

Проте, вирішуючи спір, суд першої інстанції вищевикладене не врахував, ототожнив різні поняття та різні юридичні факти та здійснив розрахунок пені за прострочення виплати зі страхового відшкодування з моменту отримання ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, а не з моменту отримання інформації про банківські рахунки позивача.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи на її користь витрати на правову допомогу в сумі 2 000 грн. суд першої інстанції не врахував, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у п. 2 ч.3 ст.79, ст.ст. 84, 88, 89 ЦПК України, п. 48 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в п. 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З копії договору про надання правової допомоги від 05.02.2014 року, укладеного між позивачем та адвокатським бюро «Лихопьок Д.П.», вбачається, що останнє надає правову допомогу у вигляді консультування, підготовки документів та представлення інтересів клієнта в суді щодо вирішення питання про стягнення збитків за фактом ДТП, яка відбулася 04.11.2013 року. Відповідно до квитанцій від 06.05.2014 року та 15.05.2014 року ОСОБА_2 сплатила 2 000 грн. за договором.

Згідно із ч.2 ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20.12.2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Розрахунок затрат робочого часу, витраченого на підготовку та надання правової допомоги, а також переліку робіт, які безпосередньо виконало адвокатське бюро «Лихопьок Д.П.» у зв'язку з наданням правової допомоги позивачу в рамках даної справи, матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині позовних вимог про стягнення пені за прострочення виплат зі страхового відшкодування необхідно змінити та зменшити суму пені з 12 249, 67 грн. до 9 820, 13 грн. Рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2015 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно - страхова компанія» на користь ОСОБА_2 пені за прострочення виплат по страховому відшкодуванню - змінити, зменшити суму стягнення з 12 249, 67 грн. до 9 820, 13 грн.

Рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн. - скасувати, в задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Волошин М.П.

Демченко Е.Л.