Постанова № 55536368, 02.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2016 р. Справа№ 906/1495/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.

за участю представників

від позивача: Меньшикова В.Ю. - дов. від 15.09.2015 року б/н

від відповідача: Панчук І.В. - дов. від 01.02.2016 року № 58/01-02

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії „Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 року

у справі № 906/1495/15 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ПК Індсутрія" (м. Харків)

до Державного підприємства „Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії „Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Київ)

про стягнення 87 387 грн. 77 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Житомирської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ПК Індсутрія" із позовом до Державного підприємства „Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії „Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 80 252 грн. 52 коп.; 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 930 грн. 88 коп.; інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 6 204 грн. 37 коп.

Ухвалою від 29.09.2015 року господарський суд Житомирської області направив матеріали справи № 906/1495/15 за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Рішенням від 03.12.2015 року господарський суд міста Києва позов задовольнив повністю. Стягнув з ДП „ОГХК" в особі філії „Іршанський ГЗК " на користь ТОВ „Торговий дім „ПК Індсутрія" 80 252 грн. 52 коп. основного боргу, 930 грн. 88 коп. 3% річних, 6 204 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 1 310 грн. 82 коп. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ДП „ОГХК" в особі філії „Іршанський ГЗК" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 року по справі № 906/1495/15 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні в позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 року апеляційну скаргу Державного підприємства „Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії „Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 року у справі № 906/1495/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду за участю представників сторін на 02.02.2016 року.

02.02.2016 року у зв'язку з виходом судді Суліма В.В. з відпустки, якого було визначено для розгляду даної справи, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя: Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Коротун О.М.

Після зміни в складі колегії суддів розгляд справи почався спочатку.

В судовому засіданні 02.02.2016 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 06.02.2015 року Філія „Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат", що діє від імені Державного підприємства „Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (замовник), та Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ПК Індустрія" (учасник) уклали договір про закупівлю підшипників кочення № ВТ114-09/3, відповідно до умов якого учасник зобов'язується у 2015 році поставити замовникові товар, номенклатура, асортимент, ціна за одиницю та кількість якого зазначені в видаткових накладних, що є невід'ємною складовою цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Загальне найменування товару: підшипники кочення (вальниці/підшипники кулькові чи роликові) 28.15.1. відповідно ДК 016-2010 (пункт 1.2 договору).

За своєю правовою природою договір від 06.02.2015 року № ВТ114-09/3 є договором поставки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Cт. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору від 06.02.2015 року № ВТ114-09/3 ціна цього договору становить 2 098 571 грн. 66 коп., у тому числі ПДВ. Ціни на товар встановлюються в національній валюті України. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору від 06.02.2015 року № ВТ114-09/3 термін поставки товару: з 06.02.2015 року по 30.06.2015 року. Місце поставки товару: Житомирська обл., Володарськ-Волинський район, смт. Іршанськ, вул. Шевченка, 1.

В п.п. 6.1.1 договору від 06.02.2015 року № ВТ114-09/3 сторони узгодили, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

П. 11.1 договору від 06.02.2015 року № ВТ114-09/3 встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

На виконання умов договору від 06.02.2015 року № ВТ114-09/3 позивач поставив відповідачу товар на суму 285 209 грн. 80 коп., що підтверджується: видатковою накладною від 09.02.2015 року № 902001 на суму 110 325 грн. 10 коп.; видатковою накладною від 10.02.2015 року № 1002013 на суму 54 103 грн. 68 коп.; видатковою накладною від 04.03.2015 року № 403002 на суму 46 981 грн. 02 коп.; видатковою накладною від 20.03.2015 року № 2003021 на суму 9 000 грн.; видатковою накладною від 28.04.2015 року № 2804023 на суму 64 800 грн.

Поставлений товар було отримано відповідачем, що ним не заперечувалося та окремо підтверджується довіреностями від 09.02.2015 року № 000066, від 09.02.2015 року № 000067, від 03.03.2015 року № 000098, від 20.03.2015 року № 000109, від 28.04.2015 року № 000152.

Відповідно до розрахунку позивача оплату за поставлений товар відповідач здійснив частково, а саме, на суму 204 957 грн. 28 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

Сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 06.02.2015 року по 11.09.2015 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 06.02.2015 року № ВТ114-09/3 станом на 11.09.2015 року становить 80 252 грн. 52 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 4.1 договору від 06.02.2015 року № ВТ114-09/3 сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар повинні здійснюватися з відстроченням платежу на термін не менше 15 банківських днів з дня отримання товару та підписання накладної відповідно до виставленого рахунку-фактури у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок учасника.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 договору від 06.02.2015 року № ВТ114-09/3 строк виконання відповідачем грошового зобов'язання згідно договору на момент розгляду справи настав.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В апеляційній скарзі відповідач стверджував, що відповідно до акту від 06.05.2015 року позивачем було прийнято від позивача чотири підшипники 10079/5004 вартістю 18 000 грн., один з яких виявився дефектним та вийшов з ладу.

Колегія суддів не бере до уваги зазначений факт поставки 06.05.2015 року, оскільки в тих видаткових накладних, на підставі яких позивач просить суд стягнути заборгованість, такий тип підшипнику не зазначено, а інша поставка іншого товару не може призводити до зменшення розміру заборгованості. Крім того, суд не може виходити за межі позовних вимог.

Щодо факту неналежної якості підшипника, то колегія суддів відзначає, що наслідки поставки товару неналежної якості визначені ст. 678 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Втім положення ст. 678 ЦК України не містять посилання на можливість призупинення виконання свого зобов'язання з оплати товару. Матеріали справи не містять відомостей щодо подальших дій відповідача в порядку, визначеному ст. 678 ЦК України, а тому посилання відповідача на зупинення виконання свого обов'язку в результаті виявлення підшипнику неналежної якості, стягнення коштів за який не являється предметом спору у даній справі, є безпідставним і до уваги колегією суддів не береться.

Також відповідач посилався на те, що Акт звірки взаємних взаєморозрахунків за період з 06.02.2015 року по 11.09.2015 року був підписаний зі сторони відповідача не уповноваженою особою.

Втім, при розгляді даного спору колегія суддів не бере до уваги Акт звірки взаєморозрахунків, оскільки він не являється первинним документом, на підставі якого сторони узгодили здійснювати розрахунки.

Відтак, за наявності видаткових накладних на видачу позивачем товару та довіреностей відповідача на отримання цього товару, відповідач не спростував твердження позивача про наявність заборгованості у розмірі 80 252 грн. 52 коп. (285 209 грн. 80 коп. - 204 957 грн. 28 коп.) та доказів оплати поставленого товару не надав.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача основний борг за поставлений товар у розмірі 80 252 грн. 52 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув 3% річних - 6 456 грн. 64 коп. 3% річних та обмежив розмір стягуваної пені - 518 грн. 22 коп.

Позивач просив суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 6 204 грн. 37 коп. та 3% річних в розмірі 930 грн. 88 коп. за період з 03.03.2015 року по 22.09.2015 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув інфляційні втрати в розмірі 6 204 грн. 37 коп. та 3% річних в розмірі 930 грн. 88 коп.

При цьому колегія суддів не взяла до уваги посилання відповідача на те, що позивачем невірно розраховано початок прострочення рівно в 15 днів, оскільки вимоги п. 4.1 договору від 06.02.2015 року № ВТ114-09/3 допускають саме такий розрахунок.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги ТОВ „Торговий дім „ПК Індсутрія" до ДП „Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії „Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії „Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 року по справі № 906/1495/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 року по справі № 906/1495/15 залишити без змін.

3. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду міста Києва.

4. Справу № 906/1495/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун