Рішення № 55536303, 01.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2016№910/27848/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/27848/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Коксотрейд», м. Київ, та

приватного акціонерного товариства «Термолайф», м. Харків,

про стягнення 1 136 479,26 доларів США та 2 543 741,74 грн.,

за участю представників:

позивача - Астахова Р.М. (довіреність від 10.12.2015 №815);

відповідача-1 - Вавдійчика Б.П. (довіреність від 17.09.2015 №б/н);

відповідача-2 - Мецгер Ю.Ю. (довіреність від 10.12.2015 №б/н).

Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі - Банк) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Коксотрейд» (далі - ТОВ «Коксотрейд») як поручителя та приватного акціонерного товариства «Термолайф» (далі - ПАТ «Термолайф») як боржника: 295 992,95 доларів США, що еквівалентно 6 454 250,30 грн., заборгованості за кредитом, що утворилася у зв'язку з неналежним виконанням ПАТ «Термолайф» умов договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО про відкриття кредитної лінії (далі - Кредитний договір); 200 000 доларів США, що еквівалентно 4 361 083,80 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 95 992,95 доларів США, що еквівалентно 2 093 166,50 грн. прострочених процентів за користування кредитом; 884 691,56 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом; 440 228,93 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, а всього 1 324 920,49 грн.

Позов мотивовано тим, що:

- 04.09.2012 Банком та ПАТ «Термолайф» було укладено Кредитний договір, у зв'язку з невиконанням умов якого, у відповідача-2 виникла заборгованість за кредитом та за процентами;

- 04.09.2012 Банком і ТОВ «Коксотрейд» було укладено договір поруки № б/н (далі - Договір поруки), за умовами якого відповідач-1 зобов'язався солідарно з позичальником відповідати за невиконання умов Кредитного договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2015 порушено провадження у справі.

ТОВ «Коксотрейд» 10.12.2015 подало суду відзив на позов, в якому зазначило, що позивачем не подано суду належного обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум.

Позивач 21.12.2015 подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути солідарно з відповідачів: 1 000 000 доларів США заборгованості за тілом кредиту; 136 479,26 доларів США процентів за користування кредитом; 1 846 756,15 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту; 696 985,59 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, а всього 1 136 479,26 доларів США та 2 543 741,74 грн.

Також, Банк повідомив суд про зміну найменування з «Дочірній банк Сбербанку Росії» на «Сбербанк», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд перевірив дотримання позивачем вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та прийняв заяву до розгляду.

15.01.2016 відповідач-1 подав суду клопотання про проведення судової економічної експертизи.

18.01.2016 відповідач-2 подав суду клопотання про колегіальний розгляд справи.

Суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи з огляду на таке.

Так, в клопотанні про призначення судової економічної експертизи ТОВ «Коксотрейд» просило суд поставити на вирішення судовому експерту такі питання:

«Чи підтверджується даними первинних документів, відповідно до вимог чинного законодавства України, виникнення простроченої заборгованості за даними бухгалтерського обліку з повернення суми кредиту станом на 01.12.2015 за Договором про відкриття кредитної лінії № 31-В/12/66/ЮО? Якщо так, то в якій сумі (із деталізацією)?»;

«Здійснити розрахунок процентів за спірний із виокремленням, в окремий стовпчик розрахунку, ставку Libor за кожний окремий період (розрахованої у відповідності до п 1.3.1 Договору про відкриття кредитної лінії)?»;

«Чи підтверджується даними первинних документів, відповідно до вимог чинного законодавства України, виникнення простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом (прострочені проценти) за спірний період?»;

«Встановити розмір пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, визначеного у відповідності до умов укладеного договору?».

Відповідно до частини першої 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Перше та друге питання є правовими, а не економічним; не потребують спеціальних знань та підлягають вирішенню в процесі судового розгляду спору по суті на основі наявних у справі доказів.

Що ж до другого та четвертого питання, то слід вказати, що для перевірки процентів та пені не є необхідною умовою наявність спеціальних знань у галузі економіки.

Крім того, відповідач-1 не позбавлений права подати суду контррозрахунок позовних вимог у випадку непогодження із сумами, нарахованими позивачем.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Отже, призначення судової експертизи в даній справі з визначеними ТОВ «Коксотрейд» питаннями, є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

Що ж до клопотання ПАТ «Термолайф» про колегіальний розгляд справи, то воно не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Клопотання відповідача-2 про призначення колегіального розгляду справи, мотивоване таким:

- необхідно встановити обставини та факти, якими обґрунтовані позовні вимоги за двома договорами;

- до Кредитного договору вносилися зміни та доповнення 34 додатковими угодами та договорами про внесення змін;

- необхідно перевірити великий масив арифметичних розрахунків, наданих сторонами та інших доказів;

- відповідач-1 вважає, що Договір поруки та відповідно його солідарні зобов'язання за Кредитним договором припинилися за декількома підставами.

Відповідно до статті 46 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду справи, оскільки відповідачем-2 не мотивовано належним чином, у чому саме ПАТ «Термолайф» вбачає складність справи, та документально не підтверджено викладені у клопотанні обставини.

29.01.2016 Банк подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості за Кредитним договором і пені.

01.02.2016 ПАТ «Термолайф» подало суду відзив на позовну заяву, в якому вказало таке:

- за умовами Кредитного договору грошові кошти надавалися в іноземній валюті - доларах США;

- за приписами статті 533 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях;

- при зверненні із позовом до суду позивачем не вказано, на яку саме дату здійснено розрахунок гривневого еквіваленту суми заборгованості, що унеможливлює здійснення розрахунку суми процентів, пеня на які нарахована та заявлена до стягнення Банком;

- за умовами Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом є змінювана, яка має розраховуватися, виходячи із значень ставки LIBOR;

- Банком не надано суду детального розрахунку суми процентів, розрахованих за формулою, передбаченою підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 Кредитного договору;

- відсутність деталізованого розрахунку заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом у подальшому може мати наслідком невірний розрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, маючи на меті завдати майнової шкоди відповідачеві-1.

01.02.2016 ПАТ «Термолайф» подало суду клопотання про залучення до участі у справі приватного акціонерного товариства «Харківський кокосовий завод» (далі - Завод) як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не зазначаючи, на стороні кого вказана юридична особа має бути залучена (позивача, відповідача-1 чи відповідача-2).

Так, вказане клопотання мотивоване тим, що зобов'язання за Кредитним договором забезпечені порукою Заводу за договором від 04.09.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Так, відповідач-2 не обґрунтував підстави для залучення Заводу, не визначив, на стороні якого учаснику процесу має бути залучена вказана юридична особа та не пояснив, яким чином прийняття рішення судом у даній справі, може вплинути на права та обов'язки Заводу.

Представник ТОВ «Коксотрейд» у судовому засіданні 01.02.2016 подав суду заяву про відвід судді Марченко О.В. від розгляду справи №910/27848/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2016 заяву ТОВ «Коксотрейд» про відвід судді господарського суду міста Києва Марченко О.В. від участі у розгляді справи №910/27848/15 залишено без задоволення.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 01.02.2016 заявив суду клопотання:

- про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надати можливість Заводу підготувати позовну заяву як третьої особи з самостійними вимогами;

- про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 01.02.2016 заявив суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомитися з її матеріалами, а саме розрахунком позивача.

Представник відповідача-1 підтримав вказане клопотання представника відповідача-2; представник позивача заперечив щодо їх задоволення.

Суд відмовив у задоволенні клопотань про відкладення, виходячи з такого:

- Завод і ПАТ «Термолайф» не позбавлені права звернутися до суду з відповідними позовними заявами у порядку, передбаченому ГПК України;

- відповідач-2 мав можливість ознайомитися з матеріалами справи та надати відповідний контррозрахунок;

- відкладення є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів надали пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечили.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.09.2012 Банком і ПАТ «Термолайф» (позичальник) укладено Кредитний договір (із змінами, внесеними такими додатковими угодами: від 20.09.2012 № 1; від 12.11.2012 № 2; від 12.11.2012 № 3; від 14.11.2012 № 4; від 15.11.2012 № 5; від 19.11.2012 № 6; від 21.11.2012 № 7; від 26.11.2012 № 8; від 27.11.2012 № 9; від 17.12.2012 № 10; від 21.12.2012 № 11; від 04.02.2013 № 13; від 06.02.2013 № 14; від 01.08.2013 № 17; від 15.10.2013 № 18; від 22.10.2013 № 19; від 29.10.2013 № 20; від 08.11.2013 № 21; від 03.02.2014 № 24; від 23.07.2014 № 26, та такими договорами про внесення змін: від 22.01.2013 № 12; від 27.03.2013 № 15; від 19.04.2013 № 16; від 30.09.2014 № 1 до додаткової угоди від 15.10.2013 № 18; від 30.09.2014 № 1 до додаткової угоди від 22.10.2013 № 19; від 30.09.2014 № 1 до додаткової угоди від 29.10.2013 № 20; від 30.09.2014 № 1 до додаткової угоди від 08.11.2013 № 21; від 30.12.2013 № 22; від 24.01.2014 № 23; від 14.05.2014 № 25; від 30.09.2014 № 27; від 31.10.2014 № 28; від 20.01.2015 № 29), за умовами якого:

- Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті - доларах США (далі - кредитна лінія) та на підставі додаткових угод до Кредитного договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти (далі - кредит) у порядку і на умовах, визначених Кредитним договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використовувати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5 Кредитного договору (кредит надається на поповнення обігових коштів позичальника), своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови Кредитного договору та повернути Банку кредит у терміни, встановлені Кредитним договором та/або додатковими угодами до Кредитного договору (пункт 1.1 Кредитного договору);

- розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом в іноземній валюті (долар США) визначається як сума погодженого сторонами індексу (далі - базова процентна ставка) і маржі Банку та розраховується за такою формулою: R= LIBOR 6М+М,

наведені визначення розуміються в такому значенні:

«R» - розмір змінюваної процентної ставки за користування Кредитом у відсотках річних;

«LIBOR 6М» - базова процентна ставка;

«М» - маржа Банку (підпункт 1.3.1 пункту 1.3 Кредитного договору);

- мінімальний розмір змінюваної процентної ставки встановлюється у розмірі 11,75% річних (підпункт 1.3.5 пункту 1.3 Кредитного договору);

- останній день дії кредитної лінії - 01.09.2014 (пункт 1.4 Кредитного договору);

- позичальник зобов'язується сплачувати Банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому Кредитним договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості (пункт 6.1 Кредитного договору);

- нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії Кредитного договору із розрахунку 360 днів у році (пункт 6.2 Кредитного договору);

- проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 (трьох) робочих днів (у вересні 2014 року - не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів; у жовтні 2014 року - не пізніше 21 (двадцять один) робочих днів; у період з листопада 2014 року по червень 2015 року - не пізніше 10 (десяти) робочих днів), наступних за днем закінчення періоду (пункт 6.3 Кредитного договору);

- Банк має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за Кредитним договором, а також інші права, передбачені законодавством України та/або Кредитним договором та/або договорами забезпечення, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених Кредитним договором (пункт 8.3 Кредитного договору);

- Кредитний договір набирає чинності з дати його підписання Банком і позичальником, скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором (пункт 11.3 Кредитного договору).

04.09.2012 Банком (кредитор) і ТОВ «Коксотрейд» (поручитель) укладено Договір поруки, за умовами якого:

- відповідальність поручителя перед кредитором включає: зобов'язання, які були невиконані боржником/ками, та які передбачені, зокрема, Кредитним договором боржника 2 (ТОВ «Коксотрейд»), зокрема, але не обмежуючись: зобов'язанням повернути кредитору кредит, наданий в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 01.09.2017 за Кредитним договором з граничним лімітом кредитування в сумі 1 000 000 доларів США (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України), в строк/и, який/і зазначений/ються в Кредитному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором та/або Договором поруки - достроково.

В Договорі поруки під терміном «граничний ліміт кредитування» розуміється найбільша сума ліміту кредитної лінії, яка зазначається в Кредитному договорі.

- зобов'язання в строк/и та в порядку, які передбачені в статті 6 Кредитного договору, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором та/або Договором поруки, - до настання строків, зазначених в статті 6 Кредитного договору - сплатити/чувати кредитору проценти за користування кредитом за Кредитним договором, які розраховуються за такою формулою:

R = LIBOR 6М + М,

Наведені в цьому пункті Договору поруки визначення розуміються сторонами в такому значенні:

«R» - розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом у відсотках річних;

R = LIBOR 6М - базова процентна ставка;

М - маржа Банку.

Порядок визначення та встановлення базової процентної ставки, порядок та строки зміни змінюваної процентої ставки, а також розмір маржі Банку та максимальний розмір змінюваної процентної ставки зазначені в Кредитному договорі та поручитель ознайомлений з ними до моменту укладення Договору поруки.

При цьому, на момент укладення Кредитного договору розмір процентної ставки складає 11,75% річних за користування кредитом в доларах США та може змінюватися в подальшому в порядку і в строки, передбачені Кредитним договором (з використанням зазначеної формули) до максимального розміру змінюваної процентної ставки (включно), встановленого в Кредитному договорі та який складає 20 % річних. В зв'язку з цим сторони погоджують, що зміна розміру змінюваної процентної ставки внаслідок її перегляду на умовах та порядку, зазначеному у пунктах 1.3 та 6.6 Кредитного договору та в додатку №1 до Кредитного договору, відбувається автоматично і не потребує укладання сторонами будь-якої додаткової угоди/договору несення змін до Договору поруки та така зміна зобов'язання є погодженою поручителем;

- зобов'язання в строк/и, який/і зазначений/ються в Кредитному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором та/або Договором поруки, - до настання строку/ів, який/і зазначений/ються в Кредитному договорі - сплатити/чувати кредитору комісійну винагороду за відкриття та ведення позичкового рахунку з розрахунку 0,1% від суми, яка зазначається в Кредитному договорі;

- зобов'язання відшкодувати збитки, завдані кредитору невиконанням та/або неналежним виконанням зобов'язань за Кредитним договором;

- зобов'язання сплатити кредитору штрафні санкції за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань за Кредитним договором у строки та у розмірах, які зазначаються в Кредитному договорі (підпункт 2.1.1.4 пункту 2.1.1 Договору поруки);

- поручитель протягом десяти календарних днів з моменту поштового відправлення йому кредитором письмового повідомлення або в інший термін, зазначений у такому повідомленні, зобов'язаний погасити заборгованість боржника/ків за реквізитами, зазначеними у повідомленні (пункт 4.3 Договору поруки);

- кредитор має право у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Ці вимоги є обов'язковими для виконання поручителем протягом строку, зазначеному у пункті 4.3 Договору поруки (підпункт 5.1.1 пункту 5.1 Договору поруки);

- поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання за Кредитним договором шляхом перерахування суми заборгованості боржника, вказаної кредитором у письмовому повідомленні, в рахунок погашення такої заборгованості, в порядку та у строки зазначені у пункті 4.3 Договору поруки (підпункт 5.4.1 пункту 5.4 Договору поруки);

- поручитель підтверджує, що він до моменту укладення Договору поруки повністю ознайомлений з умовами Кредитного договору та погоджується з ним (пункт 6.1 Договору поруки);

- Договір поруки набирає чинності з моменту його укладення в письмовій формі та припиняється у випадку належного виконання позичальником/ами або боржником/ами усіх зобов'язань, передбачених у статті 2 Договору поруки, а також з інших підстав, передбачених законодавством України. Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання/нь (пункт 6.4 Договору поруки).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із частиною першою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини другої статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач на виконання умов Кредитного договору передав ПАТ «Термолайф» кредитні кошти, що підтверджується заявками на транші, банківськими виписками та такими меморіальними ордерами:

- від 15.10.2013 № 80326422 на суму 200 000 доларів США;

- від 22.10.2013 № 82859954 на суму 200 000 доларів США;

- від 29.10.2013 № 85382338 на суму 200 000 доларів США;

- від 08.11.2013 № 89726917 на суму 200 000 доларів США;

- від 03.02.2014 № 12197210 на суму 100 000 доларів США;

- від 23.07.2014 № 75924234 на суму 100 000 доларів США.

Відповідач-2 належним чином умови Кредитного договору не виконував, внаслідок чого станом на 01.09.2015 заборгованість за Кредитним договором склала: 200 000 доларів США простроченого кредиту та 95 992,95 доларів США прострочених процентів за користування кредитною лінією.

У зв'язку з невиконанням ПАТ «Термолайф» своїх зобов'язань за Кредитним договором 06.11.2015 Банк надіслав відповідачу-2 повідомлення-вимогу №10328/4/28-2 про дострокове повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором. Так, позивач вимагав повернення всієї суми заборгованості протягом десяти календарних днів з моменту відправлення повідомлення.

Надсилання вказаного повідомлення підтверджується описом вкладення у цінний лист і фіскальним чеком від 06.11.2015 № 5861, а факт отримання позичальником 11.11.2015 - рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також Банк надіслав 03.12.2015 ТОВ «Коксотрейд» повідомлення-вимогу 26.11.2015 № 11149/4/28-2 поручителю щодо повернення повної суми заборгованості, у тому числі і за Кредитним договором протягом десяти календарних днів з моменту відправлення повідомлення.

Надсилання вказаного повідомлення підтверджується описом вкладення у цінний лист і фіскальним чеком від 03.12.2015 № 10.23, а факт отримання поручителем 09.12.2015 - рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачі вимоги Банку не виконали та заборгованість за Кредитним договором у визначений строк не погасили.

Отже, заборгованість відповідача-2 за Кредитним договором, за яку поручився відповідач-1 за Договором поруки становить: 1 000 000 доларів США заборгованості за тілом кредиту та 136 479,26 доларів США процентів за користування кредитом (з них прострочених - 119 291,76 доларів США).

ПАТ «Термолайф» і ТОВ «Коксотрейд» заперечують проти задоволення позовних вимог, виходячи з такого:

- при зверненні із позовом до суду позивачем не вказано, на яку саме дату здійснено розрахунок гривневого еквіваленту суми заборгованості, що унеможливлює здійснення розрахунку суми процентів, пеня на які нарахована та заявлена до стягнення Банком;

- за умовами Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом є змінювана, яка має розраховуватися, виходячи із значень ставки LIBOR;

- Банком не надано суду детального розрахунку суми процентів, розрахованих за формулою, передбаченою підпунктом 1.2.1 пунктом 1.2 Кредитного договору;

- відсутність деталізованого розрахунку заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом у подальшому може мати наслідком невірний розрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, маючи на меті завдати майнової шкоди відповідачеві-1.

Разом з тим, Банк подав на вимогу суду деталізований розрахунок позовних вимог, детально вказавши періоди прострочення; базові проценті ставки, маржу Банку, розмір процентів, тощо.

Крім того, у розрахунку було враховано збільшення процентної ставки на 2% у зв'язку з невиконанням відповідачем-2 умов Кредитного договору.

Відповідачі не скористалися своїм правом і не подали суду контррозрахунок заборгованості та не пояснили, в чому саме вбачають невірність розрахунку позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Суду не подано документального підтвердження припинення поруки у розумінні статті 559 ЦК України.

Банк скористався правом вимагати дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором та пред'явив відповідні вимоги як позичальнику, так і поручителю.

ТОВ «Коксотрейд» за умовами Договору поруки є поручителем та солідарно відповідає за невиконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з кредиту у сумі 1 000 000 доларів США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки заборгованості зі сплати процентів за користуванням кредитом у сумі 136 479,26 доларів США, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок правильний та зазначена сума підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Що ж до стягнення пені, то господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 10.1 Кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальником за Кредитним договором, Банк має право вимагати сплати позичальником пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожний день прострочення: за прострочення строку/ів повернення кредиту; за прострочення строку/ів сплати проценті за користування Кредитом, які визначені статтею 6 Кредитного договору.

На підставі пункту 10.1 Кредитного договору та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивачем нараховано пеню у сумі 1 846 756,15 грн. за простчроення повернення заборгованості за тілом кредиту та пеню у сумі 696 985,59 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок також правильний, а позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі не надали суду доказів, які б спростовували доводи позивача, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідачів.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства «Термолайф» (61071, м. Харків, шосе Карачівське, б. 44; ідентифікаційний код 34015182) та товариства з обмеженою відповідальністю «Коксотрейд» (01021, м. Київ, вул. Липська, 10; ідентифікаційний код: 30962083) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариств «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; ідентифікаційний код 25959784): 1 000 000 (один мільйон) доларів США кредиту; 136 479 (сто тридцять шість тисяч чотириста сімдесят дев'ять) доларів США 26 центів США процентів за користування кредитом; 1 846 756 (один мільйон вісімсот сорок шість тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 15 коп. пені за прострочення повернення кредиту; 696 985 (шістсот дев'яносто шість тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 59 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом і 182 700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. судового збору.

Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.02.2016.

Суддя О. Марченко