Постанова № 55535525, 05.02.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2016 року Справа № П/811/2196/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маловисківський елеватор"

до відповідача - Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маловисківський елеватор" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідача), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2015 року №0000931500, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 2309389,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "Маловисківський елеватор" податковим органом неправомірно зроблено висновок про непідтвердження належними документами господарської операції, за якою позивачем сформовано податковий кредит, а відтак - безпідставно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач позовних вимог не визнав та, зокрема, у письмових запереченнях проти позову наголосив, що ТОВ «Маловисківський елеватор» безпідставно сформовано податковий кредит за взаємовідносинами з ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", оскільки у позивача відсутній повний обсяг первинних документів, що посвідчували б реальність господарської операції, яка є підставою для виникнення права на податковий кредит (Т.1,а.с.192-194).

З огляду на подання представником позивача клопотання про розгляд справи без її участі (Т.2,а.с.38), зважаючи на відсутність потреби заслухати у судовому засіданні свідка чи експерта, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маловисківський елеватор" зареєстроване як юридична особа Маловисківським районним управлінням юстиції 18 січня 2012 року (Т.1,а.с.30) та з 04 вересня 2012 року перебуває на обліку у податковому органі як платник податку на додану вартість, що посвідчується відповідним свідоцтвом (Т.1,а.с.34).

З 14 січня по 20 січня 2015 року посадовими особами Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка з питань визначення достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 2 724 429,00 грн. за листопад 2014 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 27 січня 2015 року №2/1501/2210/38087769, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, в частині завищення суми податкового кредиту за листопад 2014 року в розмірі 2309389,00 грн., в результаті чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року в сумі 2 309 389,20 грн. (Т.1,а.с.50-66)

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2015 року №0000292205, яким ТОВ "Маловисківський елеватор" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 309 389,00 грн (Т.1,а.с.73).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про безпідставне формування податкового кредиту за господарськими операціями позивача з ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Зокрема, відповідач наголошує на відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, які засвідчили б перевезення придбаного товару до місця його подальшої реалізації та на ненаданні до перевірки документів, якими підтверджувався б факт зберігання придбаного товару з 18 по 23 листопада 2014 року. Крім того, відповідач вважає необґрунтованим формування позивачем податкового кредиту за однією податковою накладною, яка була видана 23 листопада 2014 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (підпункт 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, положення якого тут і далі застосовуються судом у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. При цьому, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

Що стосується правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та включення відповідних сум до бюджетного відшкодування, суд вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6. статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

У свою чергу, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту, а також включення відповідних сум до бюджетного відшкодування, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах ТОВ "Маловисківський елеватор" та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Судом з'ясовано такі обставини.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ТОВ "Маловисківський елеватор" за КВЕД є, зокрема, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21), складське господарство (52.10).

Відповідно до умов контракту №510/144412520, укладеного 09 вересня 2014 року із компанією-нерезидентом ADM Germany GmbH (м.Гамбург, Німеччина) позивач зобов'язався поставити вказаному контрагентові 2500 тонн соєвих бобів (+/-5%) для технічних потреб врожаю 2014 року за ціною 401 долар США за одну метричну тонну (Т.1,а.с.37-45).

При цьому вказаним контрактом обумовлена була поставка сої на умовах СРТ до портового елеватора - ПрАТ «Укрелеваторпром» - залізницею та/або автотранспортом.

З метою виконання умов вищеозначеного контракту ТОВ "Маловисківський елеватор" (покупець) 14 листопада 2014 року уклало договір поставки №14/11-1КП та додаткову угоду до нього із ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" (постачальник), за змістом якого ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" зобов'язалося передати у власність покупця - ТОВ "Маловисківський елеватор" сою врожаю 2014 року у кількості 2500 тонн (Т.1,а.с.15-17).

Факт придбання позивачем вказаного товару підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 23 листопада 2014 року №13/2 (Т.1,а.с.19) та відповідною видатковою накладною (Т.1,а.с.18) на загальну суму 17247607,20 грн. (із них ПДВ - 2874601,20 грн.).

Розрахунок за придбану у ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" сою позивач здійснював у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні виписки з банківського рахунку ТОВ "Маловисківський елеватор" (Т.1,а.с.94-99,238-250;Т.1,а.с.1).

Транспортування придбаного товару до місця, визначеного зовнішньоекономічним контрактом (до ПрАТ «Укрелеваторпром»), було здійснено із залученням перевізників: ТОВ "Захід-Торг-Сервіс", ФОП "Мельниченко Петро Іванович", ТОВ "Віталмар транс", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФО-СПД ОСОБА_3, які надавали позивачеві транспортно-експедиторські послуги та послуги перевезення вантажу, на посвідчення чого позивачем надано відповідні договори, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт (Т.1, а.с.100-118,132-188;Т.2,а.с.6-22).

У контексті спірних правовідносин суд критично оцінює посилання відповідача на те, що реальність господарської операції має бути обґрунтована документами, які підтверджували б факт надання позивачеві послуг по зберіганню сої з 16 листопада 2014 року (дата складення першої товарно-транспортної накладної) по 23 листопада 2014 року (дата складення податкової накладної).

Так, контракт №510/144412520 від 09 вересня 2014 року укладений на умовах СРТ; датою поставки товару вважається дата штампа на автотранспортній накладній, поставлена у порту призначення (Т.1, а.с. 38).

Дослідивши наявні у матеріалах справи товарно-транспортні накладні з відмітками про прийняття товару ПрАТ «Укрелеваторпром», суд дійшов висновку, що партії сої, відвантаженої позивачеві ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", того ж дня приймалася портовим елеватором (Т.1,а.с. 132-188).

За таких умов, для виконання аналізованої господарської операції ТОВ «Маловисківський елеватор» не потребувало послуг зі зберігання сої.

Так само суд заперечує посилання відповідача на те, що посвідчення взаємовідносин позивача та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" лише однією податковою від 23 листопада 2014 року не є підставою для формування позивачем податкового кредиту.

За змістом пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг.

З огляду на те, що відвантаження партії сої від ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" протягом 16-23 листопада 2014 року було епізодами однієї триваючої у часі господарської операції, посвідчення такої операції однією податковою накладною після повного постачання товару (23 листопада 2014 року) суд вважає належною правовою підставою для формування позивачем податкового кредиту за наслідками такої операції.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договору, податкової, видаткової, товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача зобов'язань, обумовлених договором поставки.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ТОВ "Маловисківський елеватор" та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", а відтак - і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як встановлено судом, за вищеозначеною господарською операцією ТОВ "Маловисківський елеватор" у листопаді 2014 року відображало у податковій звітності залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Т.2,а.с.24-31).

Викладене вище дає підстави вважати, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням позивачеві було протиправно зменшено розмір від'ємного значення за листопад 2014 року, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та присуджує Товариству з обмеженою відповідальністю "Маловисківський елеватор" документально підтверджені ним судові витрати в частині судового збору (Т.1,а.с.126) за рахунок бюджетних асигнувань Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

При цьому суд не вбачає правових підстав для застосування правової позиції Верховного Суду України щодо недопустимості стягнення судових витрат з видатків Державного бюджету, спрямованих на асигнування діяльності ДПІ, як на тому наполягає відповідач (Т.2, а.с. 32), оскільки така правова позиція висловлена Верховним Судом України безвідносно до чинної наразі редакції частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 09 лютого 2015 року №0000931500, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Маловисківський елеватор" зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 2309389,00 грн.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Маловисківський елеватор" судовий збір у розмірі 487,20 грн (чотириста вісімдесят сім гривень, двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук