Рішення № 55531787, 02.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2016 р.Справа № 916/4787/15

За позовом: Приватного підприємства „Домофон-Сервіс-Юг

до відповідача: Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Степовик

про стягнення 57332,20грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №09/2015/11 від 09.11.2015р.

Від відповідача: не з`явився

В засіданні 02.02.2016 р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №09/2015/11 від 09.11.2015р.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Степовик на користь ПП „Домофон-Сервіс-Юг 57332,20грн., із яких 6628 грн. основного боргу, 50704,20 грн. пені.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Степовик 29 826грн. суми заборгованості та пені.

Позивач уточненні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, подав заяву від 16.12.2015р. за вх.№2-6951/15 про збільшення позовних вимог, де в обґрунтування своєї позиції зазначає, що 05.08.2009р. між ПП „Домофон-Сервіс-Юг та ОСББ „Степовик було укладено договір про підключення до багатоквартирної домофонної системи №Ст23/25, за умовами якого позивач зобовязався по завданню відповідача виконати роботу по обслуговуванню багатоквартирної домофонної системи, останній в свою чергу зобовязується прийняти і здійснити оплату за надані послуги. Однак, ОСББ „Степовик не виконувалися умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість на яку позивач нарахував пеню.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

05.08.2009р. між ПП „Домофон-Сервіс-Юг (виконавець) та ОСББ „Степовик (замовник) було укладено договір №Ст23/25, за умовами якого виконавець зобовязується за завданням замовника виконати роботу по обслуговуванню багатоквартирної домофонної системи за адресою: м. Одеса, вул. Степова 23/25, а замовник зобовязується прийняти роботу і здійснити оплату за користування домофонною системою. (п.п.1.1. договору).

Відповідно до п.п.3.1., 3.2. договору №Ст23/25 від 05.08.2009р. замовник оплачує послуги, що надаються по договору по кредитній системі без виставлення рахунків, за виключенням робіт по підключенню кінцевого обладнання замовника, якщо інше не передбачено додатками до договору. Замовник зобовязаний вносити оплату за користування домофонною системою щомісячно не пізніше 15-го числа розрахункового місяця вказану в додатковому погодженні до договору.

За умовами п.5.1. договору №23/25 від 05.08.2009р. в частині користування домофонною системою замовником, а також оплати за користування домофонною системою, договір вважається безстроковим.

Сторони несуть відповідальність за невиконання своїх зобовязань згідно договору у відповідності з діючим законодавством України. (п.п.6.2. договору).

Крім того, між ПП „Домофон-Сервіс-Юг та ОСББ „Степовик був підписаний додаток до договору №Ст23/25 від 05.08.2009р., згідно положень якого сторони визначили строк надання послуг та їх загальну вартість.

В підтвердження надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем до матеріалів справи додані оригінали та належним чином засвідчені копії актів звірки взаєморозрахунків за період: січень 2014р. жовтень 2014р. на загальну суму 9614,00 грн., які підписані та скріплені печатками сторін.

10.01.2015р. позивач звернувся до ОСББ „Степовик з претензією щодо неналежного виконання умов договору та з проханням повернути суму заборгованості, у відповідь на що відповідач надіслав прохання щодо укладання угоди поетапного погашення заборгованості в розмірі 9 628грн. Надалі між сторонами було укладено угоду про поетапне погашення заборгованості, але відповідачем дана угода була виконана частково, що підтверджується платіжними дорученнями №18 від 14.05.2015р., №30 від 16.06.2015р., №44 від 15.07.2015р. на загальну суму 3000грн. У звязку з цим, 23.09.2015р. позивач звернувся до відповідача з претензією щодо неналежного виконання умов угоди про поетапне погашення заборгованості. Дану претензію відповідач отримав, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але відповіді не надав.

Згідно п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2., 3.1. угоди про погашення заборгованості від 10.01.2015р. боржник визнає і підтверджує свій борг на користь кредитора станом на день укладання цієї угоди в сумі 9628 (девять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. Боржник та кредитор домовилися про поетапний порядок погашення боргу передбаченого п. 1.1 цієї угоди. Боржник вносить на розрахунковий рахунок кредитора кошти у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень на протязі десяти днів не пізніше 20 (двадцятого) числа кожного місяця, рівними платежами, за виключенням останнього місяця. Боржник вносить кошти на розрахунковий рахунок кредитора на умовах та в розмірі зазначеному в підпункті 1.3 починаючи з квітня місяця 2015р. Боржник відповідає за несвоєчасне виконання зобовязань, передбачених п.2 угоди, у разі прострочення виконання зобовязань боржник зобовязується сплатити кредитору пеню у розмірі 5% за кожний день прострочення від суми боргу, починаючи з дня прострочення.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену ним правову позицію, суд, вважає заявлені ПП „Домофон-Сервіс-Юг позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6628 грн. заборгованості за надані послуги, 50704,20 грн. та пені частково правомірними, з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про існування заборгованості відповідача по оплаті за договором про підключення до багатоквартирної домофонної системи №Ст23/25 від 05.08.2009р. в сумі 6628грн., яка і підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 50 704,20грн. пені нарахованої на основну заборгованість за період з 15.07.2015р. по 15.12.2015р.

Частиною 1 ст.199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.п.1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України. За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

За вищенаведених умов мало місце звернення позивача із вимогою про стягнення з відповідача пені із дотриманням строку спеціальної позовної даності, який визначений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, та дотриманням шестимісячного строку нарахування пені, визначеного положеннями ч.6 ст.232 ГК України.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що його зроблено невірно, так як позивачем була застосована неправильна формула розрахунку, а саме: позивач суму боргу помножив на 5%, помножив на кількість днів просрочки , однак не поділив на 365 днів в році та 100%, у звязку з чим не вірно визначив пеню за день, а відповідно з помноженої на кількість днів просрочки пеню за період прострочення, у звязку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 50704,20 грн. підлягає судом задоволенню частково.

З врахуванням викладеного, суд самостійно перерахував пеню та встановив, що її сума загалом складає 277,81грн. з огляду на що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладені обставини справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги ПП „Домофон-Сервіс-Юг, з огляду на що задовольняє їх частково в загальній сумі 6 905,81грн.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору в сумі 1378грн. відносяться за рахунок відповідача.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 02.02.2016р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, витязі з ЄДРЮОФОП станом на 14.12.2015р., та за адресою розташування орендованого відповідачем приміщення, а саме: м. Одеса, Малиновський район, вул. Степова, буд.23/25, у звязку з чим суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов позивача частково.

2.Стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Степовик (65005, м. Одеса, Малиновський район, вул. Степова, буд.23/25, код 33313640) на користь Приватного підприємства „Домофон-Сервіс-Юг (65020, м. Одеса, вул. Базарна, 85, код 36554285) 6628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн. основної заборгованості, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 81коп. пені, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. коп. судового збору.

3.Відмовити в решті частині заявлених позивачем позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 05 лютого 2016 р.

Суддя І.А. Малярчук