Ухвала суду № 55525120, 02.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м. Київ К/800/7705/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2013

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суд від 27.01.2014

у справі № 806/5522/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Север Сталь"

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суд від 27.01.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові-повідомлення рішення від 12.07.2013 №000027222, № 000026222 та № 000025222.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ ""Промислова група "Север-Сталь" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ ""Виробнича компанія "Віконні системи" за період з 01.01.2010 по 31.01.2013, за результатами якої складено акт від 17.06.2013 № 3035/22-2/34973350/0100, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 691 960,00 грн.; п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 567 281,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 226 640,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту включено витрати по отриманих послугах та придбаних товарів від ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи", що має ознаки фіктивності, оскільки в останнього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, товариство не знаходиться за юридичною адресою та фактичною адресою, не звітується перед податковим органом.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій з надання послуг та поставки товару між позивачем та його контрагентом - ТОВ ""Виробнича компанія "Віконні системи" підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ №-3; актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в; податковими накладними; платіжними дорученнями.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ ""Виробнича компанія "Віконні системи", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявні у матеріалах справи первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом і, як наслідок, правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані зареєстрованим платником податку на додану вартість, на виконання умов укладених договорів.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області - відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суд від 27.01.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль