Постанова № 55520975, 03.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 р. Справа № 820/6940/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П. , Старосуда М.І.

секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представника відповідача Зінченко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ СИСТЕМС АМ» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року по справі №820/6940/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ СИСТЕМС АМ» до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ СИСТЕМС АМ», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 23.07.2012 року № 0000151540 у частині зменшення розміру бюджетного відшкодування на 100 635, 05 грн. та у частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 50 318, 02 грн.. (а.с.3-9, 124-125)

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 року відмовлено у повному обсязі в задоволенні адміністративного позову ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ» до Індустріальної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення. (а.с.147-151)

Позивач, ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ», не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 року, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі. Зокрема, апелянт зазначає, що вищевказана постанова суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, прийнята з неповним дослідженням обставин справи, з ненаданням належної оцінки доказам, що були надані позивачем. Апелянт наявними документами доводить реальність господарських відносин та як наслідок правомірність формування показників податкового кредиту з ПДВ на суму 100635, 02 грн. Крім того, апелянт вказує на не дослідження, не надання правової оцінки в постанові суду що стосується відносинам з контрагентами на суму 635, 02 грн., сума з ПДВ яких у повному обсязі підтверджена документально. (а.с.157-160)

Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги та наполягав на залишенні її без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи. Його неявка, не є перешкодою для розгляду та вирішення справи за наявними у справі документами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ» зареєстровано як юридичну особу, перебуває на обліку у податкових органу та зареєстровано як платника податку на додану вартість. (а.с.12-13, 42-43)

Фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2012 року, за результатами якої було складено акт № 1467/15-424/35133822 від 13.07.2012 року. (а.с.44-58)

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198. 6 ст.198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело, зокрема, до завищення заявленої суми до бюджетного відшкодування в квітні 2012 року на 124 767,0 грн.

Відповідач дійшов висновку про завищення суми податкового кредиту по операціям придбання послуги у ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» за грудень 2011 року на суму ПДВ 100 000,0 грн. В свою чергу, завищення суми від'ємного значення за грудень 2011 року призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2012 року на 100000,00 грн.

Також, в ході перевірки виявлено включення при формуванні платником податкового кредиту у грудні 2011 року сум за придбані товари, послуги, які не використовуються в господарській діяльності підприємства та не призначені для їх подальшого використання.

На підставі вказаного акту перевірки, 23.07.2012 року відповідачем стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення Форми «В1» за № 0000151540, яким було зменшено розмір бюджетного відшкодування на 124767,0 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 62384,0 грн. (а.с.59).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ» податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ. Крім того, суд першої інстанції відмітив, що господарські операції з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. Також суд першої інстанції вказав, що позивач не надав суду належних доказів на обґрунтування своїх вимог, а у суду отримати такі докази не було можливості, оскільки згідно пояснень представника позивача, договори, що укладались з контрагентами під час провадження господарської діяльності ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ» по спливу 3-х річного терміну знищені, при цьому, акти на знищення до суду не надані. Так само не надані до суду першої інстанції звіти щодо надання юридично-інформаційних послуг, оскільки такі звіти не складались, так як ці послуги мали конфіденційний характер і не підлягали оприлюдненню, з чим суд першої інстанції не погодився, взявши до уваги, що позивач не мав доступу до державної таємниці та його діяльність є публічною.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, як під час перевірки, так і під час судового розгляду не довів, правомірність формування податкового кредиту на спірну суму 100000 грн..

Здійснюючи апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції, з огляду на представлені документи податкового та бухгалтерського обліку, та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про правомірність висновків податкового органу щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» на суму 100000 грн.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту, порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), врегульовано положеннями статей 198, 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI..

Фактичного спору між сторонами щодо правозастосування правових норм матеріального права в межах спірних правовідносин не має. Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги положень ст. 198, 200 Податкового кодексу України, умовою правомірності формування позивачем податкового кредиту та бюджетного відшкодування, є реальність здійснених господарських операцій, що мало вплив на такі показники ПДВ по укладеним договорам з контрагентами з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» на суму ПДВ 100 000 грн.; з Головним управлінням статистики на суму - 160, 38 грн., з ТОВ «Дом сварки» на суму - 244, 67 грн., з ТОВ «АС Плюс» - 230 грн., при чому така правомірність та товарність господарських операцій повинна підтверджуватися сукупністю належно оформлених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що є підставою для формування показників податкового обліку платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена не лише статтею 44 Податкового кодексу України, але Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 (із змінами та доповненнями), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами.

З огляду на зазначене, спірним питанням (що складає предмет доказування) в межах справи є надання належної обґрунтованої оцінки доведеності або недоведеності з боку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту, та як наслідок з боку відповідача, прийнятого ним на підставі акту перевірки спірного податкового повідомлення - рішення.

З огляду на зменшення розміру позовних вимог, спірними сумами в межах ППР від 23.07.2012 року є зменшення розміру бюджетного відшкодування на 100 635, 05 грн., та відповідно у частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 50 318, 02 грн.

Підстави застосування податковим органом 50 відсотків штрафних (фінансових) санкцій за ознаками повторності підтверджена документально.

Як встановлено судом першої інстанції за наявними матеріалами справи, що згідно з поданою ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ» до Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податковою декларацією з ПДВ за квітень 2012 року (вх. від 21.05.2012 року №9028271795) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, з урахуванням уточнюючих розрахунків до декларації з ПДВ за квітень 2012 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 8 553 883,00 грн.

Враховуючи результати акту камеральної перевірки від 18.06.2012 року №1196/15-424/35133822, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2012 року у сумі 132 863, 00 грн., залишок суми бюджетного відшкодування на рахунку платника у банку за квітень 2012 року, що підлягає перевірці складає 8 421 020, 0 грн.

Так, відповідно до акту перевірки, правова природа виникнення суми ПДВ, яка виключена із складу бюджетного відшкодування, як завищена до відшкодування складається за операціями позивача :

з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» на суму ПДВ 100 000 грн. (п.п.3.14.3 Акту);

з Головним управлінням статистики на суму - 160, 38 грн.

з ТОВ «Дом сварки» на суму - 244, 67 грн.

з ТОВ «АС Плюс» - 230 грн. (п.п.3.14.4)

Зазначені порушення виявлені за результатами співставлення даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Причинами, що призвело до завищення податкового кредиту, внаслідок чого виникло від'ємне значення стало не відображення контрагентом податкового зобов'язання, відсутність зобов'язання у контрагента. На думку податкового органу, Позивачем при формуванні податкового кредиту допущені порушення п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України.

Як було встановлено в ході перевірки, що у грудні 2011 року ТОВ "Нью Системс АМ" сформовано податковий кредит у сумі ПДВ 100000,00 грн. суб'єктом господарювання ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" (код: 371190531) за інформаційно-консультативне обслуговування та правовий супровід підприємства. Стан підприємства постачальника "Порушено провадження у справі про банкрутство. Відповідно до даних "Системи від автоматизованого співставлений податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" сформовано ризиковий кредит для ТОВ "Нью Системс АМ".

На підставі наданих до перевірки актів виконаних робіт по придбаним послугам інформаційно-консультативне обслуговування та правовий супровід підприємства, податковий орган прийшов до висновку, що не має можливості визначити економічну доцільність цих послуг, оскільки у штатному розкладі ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ» є посада юриста.

Крім того, в акті виконаних робіт відсутня інформація щодо кошторису та довідки про обсяги та вартість виконаних послуг, не доведено економічну вигоду підприємства у зв'язку з їх отриманням та факт використання зазначених послуг у власній господарській діяльності підприємства.

Також, документально не підтверджено, що вказані послуги використовувалися позивачем у власній господарській діяльності, оскільки ним не надано необхідних бухгалтерських документів, а саме: обсяг проведених робіт (скільки робочого часу та коштів на це витрачено виконавцем, включаючи витрати на оренду займаного виконавцем приміщення, відрядження) та одиницю виміру такого дослідження (скільки коштує одна людино-година такої роботи, тощо), як того потребує ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» які б підтвердили пов'язаність понесених витрат з власною господарською діяльності та з адміністративними витратами відповідно. Тобто, відсутній зв'язок між господарською діяльністю платника податку і фактом придбання послуг, а отже, використання таких послуг не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку.

Крім того, встановлено, що ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» не здійснює у своїй діяльності інформаційно-консультативне обслуговування та правовий супровід підприємства, а згідно КВЕД дозволеними видами діяльності є технічне обслуговування та ремонт автомобілів, оптова торгівля автомобілями, фруктами, м'ясом, іншими продуктами харчування.

У штаті керівник виконує і обов'язки головного бухгалтера, відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що правовий супровід потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою.

Таким чином, проведеною перевіркою не встановлено зв'язку між отриманими послугами та господарською діяльністю підприємства, а тому встановлено відсутність обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання товару.

Отже, у зв'язку з відсутністю обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання товару за наслідками перевірки встановлено завищення суми податкового кредиту по операціям придбання послуги у ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" за грудень 2011 року на суму ПДВ 100 000,0 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, та відповідно, завищено суму від"ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2011 року на 100 000,00 грн., чим порушено п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України.

В свою чергу, завищення суми від"ємного значення за грудень 2011 р. призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2012 року на 100 000,00 грн., чим порушено п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Дослідженні судом договір про надання послуг від 01.09.2011 року, чотири ідентичних актів виконаних робіт, податкові накладні та факт здійсненої оплати на загальну суму 600 000 грн. з наданих послуг, жодним чином не підтверджують факт реальності господарської операції.

Колегія суддів вважає висновки податкового органу з приводу встановленого порушення є обґрунтованими.

Згідно з підпунктом 14.136 ст. 136 Податкового кодексу України підприємництво - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в. такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків і має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими що вчинені в межах господарської діяльності

Так, дана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути, наявна лише за (умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину. При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Позивач, як під час перевірки так під час судового розгляду не довів, що отримана ним, як платником податку, податкова вигода має підгрунття.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо порушення з боку суду першої інстанції правил оцінки, надання та врахування доказів, принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Такі доводи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними.

Намагання суду першої інстанції у повному обсязі з'ясувати фактичні обставини справи вказує на виконання судом наданих йому повноважень та у відповідності до вимог КАС України.

Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що, надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ», первинні документи (договір, банківські виписки, податкові накладні, акти) не дають можливості встановити реальність здійснення операцій, а свідчать про те, що господарські операції з контрагентом оформлялись лише документально. Зазначені висновки суду першої інстанції узгоджуються з положеннями ст.ст.44, 198, 200, 201 ПК України, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 (із змінами та доповненнями), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду справи, з урахуванням усіх наявних в матеріалах справи доказах у їх взаємній сукупності, вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність відповідачем безтоварності правочину між позивачем та ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ», а тому має місце незаконне формування податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів вважає за необхідно звернути увагу, що за загальним правилом (ч.1 ст.71 КАС України) обов'язок по доведеності обставин справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, полягає на сторонах.

При чому, на стороні відповідача-як суб'єкта владних повноважень полягає більший обов'язок щодо доведеності правомірності прийнятого ним рішення (ч.2 ст.71 КАС України).

Тобто, в даному випадку, якщо відповідач повинен доводити правомірність прийнятого ним ППР, то позивач по справі, в той же час також не позбавлений такого обов'язку, при чому позивач повинен доводити належними та допустимими доказами (документами податкового та бухгалтерського обліку складеними у відповідності до вимог до законодавства, без можливості та допуску їх задвоєння) факт вчинення господарських операцій. Тобто, саме позивач повинен доводити товарність своїх операцій, а не навпаки. Перекладання такого обов'язку на відповідача або на суд є безпідставним.

Тому доводи апелянта, щодо не доведеності збоку відповідача є безпідставними. З наведених підстав оскаржуване податкове повідомлення-рішення на суму 100000 грн. прийняте відповідачем у межах наданих повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, а тому в цій частині не підлягає скасуванню.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції в межах спірних правовідносин не надана правова оцінка правомірності формування від'ємного значення, відповідного бюджетного відшкодування на загальну суму 635, 05 грн. по взаємовідносинам з Головним управлінням статистики на суму - 160, 38 грн., з ТОВ «Дом сварки» на суму - 244, 67 грн., з ТОВ «АС Плюс» - 230 грн.

Як вбачається з п.п.3.14.4 п.3 Акту перевірки, в основу висновків податкового органу, що мало вплив на встановлення допущених порушень позивачем положень п.20.1, п.200.3 ст.200 ПК України стосовно правомірності формування відповідних показників з ПДВ на суму 635, 02 грн. по взаємовідносинам з цими юридичними особами, стало не відображення ними та відсутність у цих контрагентів податкового зобов'язання на зазначені суми. Зазначені порушення, встановленні внаслідок наявних розбіжностей при співставленні даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Інших недоліків та зауважень щодо документального підтвердження з цього приводу у податкового органу не було.

Як вбачається з наявних у справі документів, Головним управлінням статистики були надані статистичні послуги на загальну суму 801, 90 грн.. з яких сума ПДВ складає 160, 38 грн. Зазначені обставини підтверджуються підписаним актом, податковою накладною від 01.11.2011 року, випискою з банківського рахунку про оплату за послуги.

Відповідно до податкової накладної від 23.12.2011 року, видаткових накладних та виписки з банківського рахунку, позивач отримав від «Дом сварки» товару балоні редуктора, резиновий рукав, пальник на суму 889 грн. та 579 грн., а всього на суму ПДВ - 244, 67 грн..

Крім того, позивачем отримано від ТОВ «АС Плюс» послуг з ремонту автоматичних дверей на суму 1150 грн., з яких 230 грн. складає сума ПДВ. Зазначене підтверджується податковою накладною від 17.02.2012 року, актом надання послуг, випискою з банківського рахунку. (а.с.81-91).

Колегія суддів зазначає, що враховуючи характер придбаного товару та отриманих послуг, укладання окремих договорів не є обов'язковим та фактично не впливає на суть спірних відносин.

З огляду на наявність документів, доцільність та обґрунтованість отримання товару та послуг, їх розмір у грошовому виразі, відсутності зауважень щодо реальності таких операцій, колегія суддів вважає, що позивач в даному випадку правомірно сформував та відобразив як від'ємне значення на суму 635, 02 грн. з ПДВ по господарським відносинам з цими контрагентами.

В даному випадку висновки податкового органу щодо не відображення цими контрагентами податкового зобов'язання на зазначені суми, що є порушенням з боку позивача п.20.1, п.200.3 ст.200 ПК України, та як наслідок відсутність правомірності формування відповідних показників з ПДВ на суму 635, 05 грн. є безпідставними та необґрунтованими. Податковим законодавством не поставлено в залежність формування показників податкової звітності з ПДВ платником податків, від належного виконання своїх обов'язків інших осіб. В зв'язку з чим зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 635, 05 грн. здійснено податковим органом неправомірно.

На підставі викладеного, внаслідок не вирішення та надання судом першої інстанції правової оцінки усім заявленим вимогам, що складали предмет позову, з урахуванням ст.202 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, та як наслідок позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ СИСТЕМС АМ» - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 року по справі №820/6940/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ СИСТЕМС АМ» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «В 1» від 23.07.2012 року № 0000151540 прийняте Індустріальною об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова в частині зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 635 гривен 05 копійок та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 317 гривен 52 коп..

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі - з 05.02.2016 р..

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.