Постанова № 55519593, 27.01.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 р. Справа № 804/16275/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. при секретаріПасічнику Т.В. за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Нікопольський ремонтний завод" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000644601 від 17.07.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод». Висновки акту №25/28-01-46/31167067 від 08.07.2015 року та податкове повідомлення-рішення №0000644601 від 17.07.2015 року вважає необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Висновки зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності позивача є, зокрема, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

На підставі наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби від 09.06.2015 року №346 податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» з питання правильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операції по реалізації брухту в періоді з 01.01.2015 року по 30.03.2015 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт №25/08-01-46/31167067 від 08.07.2015 року, яким зафіксовано порушення ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод»: п.23 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу в частині завищення обсягів поставки по операціях з реалізації металобрухту за період з 01.01.2015 року по 30.03.2015 року, що відображено в рядку 5 Декларації з ПДВ за січень 2015 року на суму 143 096 грн., за лютий 2015 року на суму 263 445 грн., за березень 2015 року на суму 200 068 грн.; п.185.1 ст.185, п.193.1 ст.193, ст.194 з урахуванням пункту 10 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПК в частині заниження обсягів поставки по операціях на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20% за період січень 2015 року на суму 143 096 грн., крім того ПДВ 28 619 грн., за лютий 2015 року на суму 263 445 грн., крім того ПДВ 52 689 грн., за березень 2015 року на суму 200 068 грн., крім того ПДВ 40 014 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби заперечення, в яких просив переглянути висновки, викладені в акті від 08.07.2015 року №25/08-01-46/31167067.

14.07.2015 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби повідомила позивача листом №2627/10/28-01-46-08, що висновки акту перевірки відповідають нормам чинного законодавства, та є правомірними.

На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000644601 від 17.07.2015 року, яким ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 121 322 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в якій просив скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Рішенням №22041/10/23-10-10-4-33 від 21.09.2015 року про результати розгляду скарги СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

30.09.2015 року ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» подало скаргу до Державної фіскальної служби України про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням від 19.11.2015 року про результати розгляду скарги Державна фіскальна служба України залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Правомірність податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Відповідно до пункту 30.2 статті 30 Податкового кодексу України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Відповідно до пункту 30.9 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.

Отже, з огляду на вищенаведені норми платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування протягом всього строку її дії.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу зазначено порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг, згідно якого база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3).

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так, в ході перевірки відповідачем встановлено, що в період з 01.01.2015 року по 30.03.2015 року позивачем здійснювались операції з реалізації металобрухту, що утворився на підприємстві в процесі виробництва.

Обсяг таких операцій був включений позивачем до рядку 5 декларації з ПДВ за січень, лютий, березень 2015 року "Операції, які звільнені від оподаткування".

При цьому судом встановлено, що фактично підставою для винесення оскаржуваного рішення є те, що позивачем безпідставно було віднесено операції з реалазації металобруху до операцій, які звільнені від обкладення податком на додану вартість.

Вирішуючи питання щодо правильності декларування вказаних операцій, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК у редакції, яка діяла до 1 січня 2014 року, було передбачено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України 12 січня 2011 року прийняв постанову № 15, якою з урахуванням змін і доповнень, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 9, затвердив переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення ПДВ.

Законом № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 1 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК, згідно з якими пролонговано пільговий режим оподаткування ПДВ, запроваджений щодо операцій з постачання окремих груп товарів, до 1 січня 2017 року.

Постановою №136, що набрала чинності 31 березня 2015 року, внесено зміни до постанови № 15, зокрема у назві та пункті 1 постанови цифри і слово "1 січня 2015" замінити цифрами і словом "1 січня 2017"; у назві додатків 1 і 2 до постанови цифри і слово "1 січня 2015" замінити цифрами і словом "1 січня 2017".

Аналіз наведених норм матеріального права дає суду підстави для такого висновку.

Протягом спірного періоду (січень-березень 2015 року) були чинними норми ПК, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ. Інших переліків зазначених відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було. Натомість постановою №136 були внесені зміни до постанови № 15, згідно з якими, зокрема, термін звільнення таких операцій від обкладення ПДВ продовжувався до 1 січня 2017 року.

Отже, протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених постановою № 15, звільнялися від оподаткування ПДВ.

В свою чергу, та обставина, що зміни до постанови КМУ №15 набрали чинності лише 31.03.2015 року, не є підставою для позбавлення платника податків права на застосування відповідних положень Податкового кодексу України.

Вказаної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 20.10.2015 року у справі №21-2792а15, а відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, та для всіх судів України.

Враховуючи правомірність дій позивача, суд вважає помилковим висновок податкового органу про завищення Приватним акціонерним товариством "Нікопольський ремонтний завод" суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 121 322 грн.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення №0000644601 від 17.07.2015 року не відповідає частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000644601 від 17.07.2015 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 29 січня 2016 року.

Суддя С.І. Озерянська