Ухвала суду № 55515248, 01.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 року Справа № 876/9099/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

з участю представника відповідача: Березної Т.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Турійське відділення) на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 року у справі № 803/1738/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавор ОІЛ» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Турійське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Фавор ОІЛ» звернулося в суд з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Турійське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2015 року №000289315.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.08. 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Турійського відділення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 21.05.2015 року №000289315.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову

Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності. В поданому запереченні на апеляційну скаргу вважає оскаржувану постанову такою, що прийнята у відповідності до норм чинного законодавства та просить залишити її без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 24.03.2015 року головним державним інспектором Турійського віділення Ковельської ОДПІ Свердюк С.І. проведено камеральну перевірку податкової звітності з акцизного податку за січень 2015 року ТзОВ "Фавор ОІЛ", за результатами якої складено акт від 24.03.2015 року №27/15/38339511, яким встановлено порушення вимог ст. 213, ст. 214, п.п.215.3.4 ст. 215, ст. 216 Податкового кодексу України та наказу Міністерства Фінансів України від 23.01.2015 року № 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку" ТзОВ "Фавор ОІЛ", що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 2759 грн..

Позивач, не погодившись із висновками акту від 24.03.2015 року №27/15/38339511, подав заперечення від 03.04.2015 року № 71 на акт до Луцької ОДПІ, яка листом від 08.04.2015 року № 5535/10/21.1 повідомила позивача про те, що для об'єктивного розгляду вищевказаного заперечення прийнято рішення щодо проведення документальної позапланової перевірки.

В подальшому з 10.04.2015 року по 21.04.2015 року посадовою особою Луцької ОДПІ на підставі направлення від 10.04.2015 року № 000896, згідно з п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Луцької ОДПІ від 10.04.2015 року № 782 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Фавор ОІЛ" з питань, що становлять предмет заперечення за результатами якої складено акт від 28.04.2015 року № 1630/22-05/38339511.

Відповідно до висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення підприємством вимог ст. 213, ст. 214, п.п.215.3.4 ст. 215, ст. 216, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Міністерства Фінансів України від 23.01.2015 року № 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку", що полягало в заниженні акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 21267 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Турійським віділенням Ковельської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2015 року № 000289315, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 3 346,25 грн., у тому числі за основним платежем на 2677 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 669,25 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішень вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін .

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до , п.п.14.1.212 п. 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Зважаючи на викладене обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ТзОВ "Фавор ОІЛ" при реалізації паливно-мастильних матеріалів згідно договору поставки від 30.06.2014 року № 14418 було здійснено не роздрібну торгівлю нафтопродуктами, як зазначає апелянт, а оптову торгівлю, оскільки зазначені паливно-мастильні матеріали в подальшому ТзОВ ВТФ "Авіас" реалізовуються кінцевому споживачу.

Також слід зазначити, що порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, відповідно до пункту 10.3 якої відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Пунктом216.9 ст.216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Зважаючи на вище вказане суд першої інстанції вірно встановив, що відпуск нафтопродуктів таким способом як по довірчим документам - паливним карткам, так і скретч-карткам не підпадає під регулювання нормами Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Інструкції №281.

Посилання апелянта на те, що Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року №1442, встановлено, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, суд не бере до уваги оскільки пунктом 1 правил передбачено, що вони визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

З аналізу наведеного вбачається, що дані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з оптового продажу.

Також слід зазначити, що контролюючим органом при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Фавор ОІЛ" було взято до уваги лише розрахунок податкових зобов'язань з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (додаток 6 до декларації акцизного податку за січень 2015 року) та періодичні звіти по РРО, однак інших первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б факт реалізації паливно-мастильних матеріалів для комерційного використання чи через роздрібну торгівлю для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві, відповідачем не було досліджено, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог статей 213-216 ПК України.

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно задоволені позовні вимоги ТзОВ "Фавор ОІЛ".

Оскільки доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. 160, ч.3 ст.167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Турійське відділення) залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2015р. по справі № 803/1738/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М. Ліщинський

Повний текст ухвали складений 05.02.2016 року