Рішення № 55512363, 03.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 761/4050/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/7962252/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Сіромашенко Н.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

3 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Кравець В.А., Шиманського В.Й.

при секретарі - Крічфалуши С.С.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року у справі за позовом Комунального підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» заборгованість за комунальні послуги в сумі 35646 гривень 92 копійок.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» інфляційну складову заборгованості в сумі 4463 грн. 98 коп. та 3% річних в сумі 2771 грн. 63 коп.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення частково скасувати та застосувати позовної давності, задовольнити позов частково, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у серпні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з подальшими уточненнями, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1.

У зв'язку з тим, що вони не в повному обсязі сплачують квартирну плату та плату за надані комунальні послуги, станом на 1 квітня 2014 року утворилась заборгованість у сумі 46339, 21 грн.

У зв'язку із викладеним, просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 заборгованість за квартирну плату та комунальні послуги в сумі 46339. 21 грн., яка складається з суми основного боргу - 36436,88 грн., та 3% річних в сум: 3038,68 грн., інфляційних втрат в сумі 6863,65 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16 жовтня 2007 року, виданого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_5 в рівних частинах.

Згідно довідки форми 3 від 20 січня 2014 року № 103, виданої ТОВ «Київжитлосвіт» власником особового рахунку квартири АДРЕСА_1, є ОСОБА_3.

В зазначеній квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_3, з 1996 року, ОСОБА_4, з 1996 року, ОСОБА_5, з 1996 pоку, ОСОБА_7, з 2010 року.

Згідно із рахунком заборгованості, наданим до уточненої позовної заяви представником позивача, розмір заборгованості відповідачів по квартирній платі та за житлово-комунальні послуги за період з 1 квітня 2007 року по 1 квітня 2014 року становить 36 436,88 грн., втрати від інфляції за вказаний період становлять 6863,65 грн., 3% річних 3038,68 грн.

Відповідно до розрахунку без врахування суми заборгованості до 1 квітня 2007 року та без донарахування за попередні періоди здійсненого в травні 2007 pоку наданого в ході розгляду справи представником позивача, заборгованість за житлово-комунальні послуги відповідачів за період з 1 квітня 2007 року по 1 квітня 2014 року становила 35646,92 грн., інфляційні втрати в розмірі 4463,98 грн., 3% річних в сумі 2771,63 грн.

За положенням п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги;

Згідно із ч. 1. ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідачів виникли обов'язки, передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» щодо оплати житлово-комунальних послуг, які вони належним чином не виконували у зв'язку із чим виникла заборгованість яка і піддягає стягненню на користь позивача.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.

Судом першої інстанції правильно встановлено правовідносини, які виникли між сторонами, разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_3 подано заяву про застосування строків позовної давності, яка судом першої інстанції не розглянута та якій не надано належної оцінки.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.. 257 ЦПК України).

За положенням ч. 2 ст. 261 ЦПК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за період з 1 квітня 2007 року по 1 квітня 2014 року, проте з таким позовом звернувся до суду лише у серпні 2014 року.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач частково сплачував комунальні послугу у серпні, листопада 2007 року, лютому 2009 року, квітні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, що не є визнанням відповідачем свого боргу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 позов визнав частково на суму 28820,86 грн., з яких сума боргу за квартирну плату та комунальні послуги становить - 25802, 55 грн., 1694,39 грн. - сума інфляційних втрат та 1323,92 грн. - 3% річних. (а.с. 148-149).

Як пояснив в судовому засіданні апелянт, при сплаті за комунальні послуги, він сплачував лише поточні платежі, борг за минулий час не погашав.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення заборгованості за період з 1 квітня 2007 року по 1 квітня 2011 року, заборгованість відповідачів перед позивачем складає 25 802,55 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги, 1 694,39 грн. інфляційні витрати, 1 323,92 грн. 3 % річних.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, - зменшенню суми заборгованості, яка стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача з 35646 гривень 92 копійок. до 28 820 грн. 86 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року змінити, зменшивши суму заборгованості яка підлягає стягненню у солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» з 35646 гривень 92 копійок. до 28 820 грн. 86 коп.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді