Рішення № 55512222, 20.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Крижанівської Г.В.,

суддів Слободянюк С.В., Оніщука М.І.

при секретарі: Заліській Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що 14.09.2007 між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 39.1/АЄ-074.07.2, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на купівлю автомобіля у розмірі 18 182 долари США у вигляді відновлювальної кредитної лінії зі сплатою відсотків у розмірі 7,7 % річних і терміном повернення до 14.09.2014.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним договором 14.09.2007 між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу № 39.1/АЄ-074.07.2, на підставі якого в заставу передано автомобіль марки SKODA модель OCTAVIA TOUR 1.61, д.н. НОМЕР_1.

Свої зобов'язання щодо повернення коштів відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 28.10.2014 складала 316, 98 доларів США.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути вказану суму заборгованості у розмірі 316, 98 доларів США, а також плату за користування кредитом, 3% річних, пеню та інфляційні втрати у розмірі 36 740 грн. 08 коп.

В подальшому ПАТ «Родовід Банк» збільшило позовні вимоги та просило стягнути заборгованість в розмірі 51 683 грн. 83 коп.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2015 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 51 683 грн. 83 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Справа № 756/17180/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/1239/2016Головуючий у суді першої інстанції: Луценко О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. . Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини справи.

Вказував, що суд першої інстанції не надав правової оцінки заяві відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Зауважив, що даний кредит є споживчим, оскільки був виданий для придбання автомобіля, а відтак позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитом підлягає задоволенню частково, тобто в межах строку позовної давності та із урахуванням нікчемності цього правочину на підставі ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2015 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити.

Колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, дослідивши письмові докази по справі та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 14.09.2007 між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 39.1/АЄ-074.07.2, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на купівлю автомобіля у розмірі 18 182 долари США у вигляді відновлювальної кредитної лінії зі сплатою відсотків у розмірі 7,7 % річних і терміном повернення до 14.09.2014. (а.с. 4-6).

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним договором 14.09.2007 між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу № 39.1/АЄ-074.07.2, на підставі якого в заставу передано автомобіль марки SKODA модель OCTAVIA TOUR 1.61, д.н. НОМЕР_1 (а.с. 7-11).

Свої зобов'язання щодо повернення коштів відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 08.04.2015 складала 51 683 грн. 83 коп., з яких 17 410, 33 грн. - плата за користування кредитом, 4 440, 85 грн. - 3 % річних, 27 51, 17 грн. - пеня, 7 110, 59 грн. - інфляційні втрати.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з рахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 плати за користування кредитом, 3 % річних, пені та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідач заявив клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Згідно ст. 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність встановлюється тривалістю в один рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведене, вимоги ПАТ «Родовід Банк» підлягають задоволенню лише в межах строку позовної давності.

Зокрема, як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам за період з 02.12.2013 по 02.12.2014 складає 1 357,71 грн., 3 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом за період з 02.12.2011 по 02.12.2014 складає 1282,65 грн., 3 % річних від суми простроченої плати за кредитом за період з 02.12.2011 по 02.12.2014 у розмірі 906, 50 грн., 3 % річних від суми прострочених процентів за кредитом за період з 02.12.2011 по 02.12.2014 у розмірі 79,91 грн., сума заборгованості за платою за обслуговування кредиту становить 17 410,33 грн., пеня за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту за період з 02.12.2013 по 02.12.2014 в розмірі 2 290,90 грн., а також інфляційні витрати від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту становить 3 278,73 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведених розрахунків, колегія суддів дійшла висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 27 236, 88 грн.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, в результаті чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення суми заборгованості у розмірі 51 683,83 грн., яка згідно наданого позивачем розрахунку, утворилася з 13.01.2009 (а.с. 33).

Відповідно до положень ст. 309 ЦПК України, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у розмірі 408, 46 грн., підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 88, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість у розмірі 27 236 (двадцять сім тисяч двісті тридцять шість) грн. 88 коп.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судовий збір в розмірі 408 (чотириста вісім) грн. 46 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: