Рішення № 55511823, 22.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/347/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Процик М.В., Мартинової К.П.,

при секретарі - Решетник М.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2», ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» про зобовязання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ДП «НА-ДОБРОБУТ-2», посилаючись на те, що є власником квартири №68 у житловому будинку №19 по вул. Ломоносова у м. Котовську Одеської області. У квітні 2014 року позивачка зробила капітальний ремонт у квартирі. 20 квітня 2014 року позивачка звернулась до ДП «НА- ДОБРОБУТ-2» з заявою про те, що у неї на стелі зявилась мокра пляма та просила прислати спеціаліста для виявлення та усунення недоліків. Спеціаліст прибув та пообіцяв усунути недоліки, проте вказаного зроблено не було. 20 травня 2014 року через зливу і через те, що спеціалістами не було відремонтовано стічну трубу, було залито квартиру позивачки. Відповідач не бажає добровільно відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду. Також позивачка зазнала моральної шкоди, оскільки її квартиру було залито на останніх місяцях її вагітності, у неї стався нервовий зрив, цвіль у квартирі негативно впливає на її здоровя та здоровя її дитини.

Згодом, уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача у якості відшкодування матеріальної шкоди 27964,81 грн., у якості відшкодування моральної шкоди 15000,00 грн., судові витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 830,00 грн., за виготовлення кошторисного розрахунку вартості капітального ремонту у розмірі 500,00 грн., за проведення експертизи 2656,80 грн., за проведення додаткової експертизи 811,80 грн., за приїзд експерта з м. Одеси до м. Котовськ 1659,20 грн., за послуги адвоката 3000,00 грн., за послуги банку 106,28 грн.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 04.11.2015 року частково задоволено позов ОСОБА_2 Стягнуто з ДП «НА-ДОБРОБУТ-2» на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування матеріальної шкоди 27964,81 грн., моральної шкоди 1000 грн., судові витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 289,65 грн., судові витрати, повязані з проведенням експертизи у розмірі 3468,60 грн., судові витрати, повязані з отриманням висновку спеціаліста у розмірі 500 грн., судові витрати, повязані з оплатою правової допомоги у розмірі 491,80 грн. В задоволенні інших вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі ДП «НА-ДОБРОБУТ-2», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині відмови у стягненні з ДП «НА-ДОБРОБУТ-2» на її користь моральної шкоди у розмірі 14000 грн., судових витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2508,20 грн., за приїзд експерта з м.Одеси до м.Котовськ 1659,20 грн., за послуги банку 106,28 грн. скасувати, ухвалити в цій частині нове, яким стягнути з ДП «НА-ДОБРОБУТ-2» на її користь моральної шкоди у розмірі 15000 грн., судові витрати на оплату послуг адвоката у сумі 3000 грн., за приїзд експерта з м.Одеси до м.Котовськ 1659,20 грн., за послуги банку 106,28 грн., також стягнути судові витрати за подачу апеляційної скарги.

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга ДП «НА ДОБРОБУТ-2» задоволенню не підлягає, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 2/3 частини квартири №68 у житловому будинку №19 по вул. Ломоносова у м. Котовську Одеської області. З нею у квартирі проживають її чоловік ОСОБА_3, та діти - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Іншим співвласником квартири є ОСОБА_6, який рішенням Котовського міського суду Одеської області від 21 лютого 2003 року визнаний безвісно відсутнім.

Даний будинок перебуває на балансі дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2».

У квітні 2014 року позивачка зверталась до дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» із проханням прислати спеціаліста для виявлення та усунення причин появлення мокрої плями у неї на стелі.

21 травня 2014 року відбулося залиття квартири №68 у житловому будинку №19 по вул. Ломоносова у м. Котовську Одеської області, що зафіксовано актом обстеження технічного стану приміщень, за яким причиною залиття стала відсутність ливневої труби на технічному поверху, в приміщенні виявлене намокання поверхні зовнішнього оздоблення стелі загальною площею 10,0 M2, зовнішнього оздоблення стін загальною площею 10,0 M2, на момент обстеження внутрішньо-квартирне електропостачання було відімкнуто.

Згідно висновку №6105 судової будівельно-технічної експертизи від 12 червня 2015 року вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири №68 у житловому будинку №19 по вул. Ломоносова у м. Котовську Одеської області, складає 22853,00 грн.

Згідно висновку №3957 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 25 серпня 2015 року вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири №68 у житловому будинку №19 по вул. Ломоносова у м. Котовську Одеської області, складає 27964,81 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і тягар доказування відсутності вини у її заподіянні покладається на заподіювача шкоди.

Такий висновок суду ґрунтується на законі, судом вірно встановлені фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, факт залиття квартири та фактичні обставини за яких це сталося підтверджено актом від 21.05.2014 року, і відповідачем ці обставини не спростовані. Такі обставини підтверджені також поясненнями свідків.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди.

Жодних доказів на спростування зазначених обставин відповідачем не надано, водночас він є особою, яка відповідальна за стан обладнання, комунікацій, належне утримання та експлуатацію будинку.

Судом апеляційної інстанції відповідачу було розяснено про можливість звернення із клопотанням про призначення експертизи з метою зясування причин залиття, спростування доводів позивача, проте він таким правом не скористався, а заявив клопотання про повторну експертизу з метою зясування суми завданої шкоди, але стосовно цього питання в матеріалах справи є належні та допустимі докази.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на викладене, за наявності представлених доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відшкодування шкоди шляхом стягнення коштів з відповідача.

Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги ДП «НА-ДОБРОБУТ-2» про те, що судом неповно зясовані обставини справи через відсутність відомостей про стан квартири до залиття, оскільки збитки у компенсації тих витрат, які особа мусить зробити для відновлення порушеного права складаються з вартості робіт, вартості будівельних матеріалів та вартості експлуатації машин та механізмів. Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ№6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зношеність пошкодженого майна враховується лише у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості.

Також не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неналежний розмір стягнутої моральної шкоди, оскільки розмір визначається судом у кожному випадку, виходячи з вимог розумності, справедливості, обставин справи, тобто є оціночною категорією, і підстав піддавати сумніву правильність висновку суду в цій частині у апеляційного суду за відсутності порушень, визначених ст.303 ЦПК, не має.

Разом із тим повністю погодитися із висновком суду в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу неможна, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка зазнала витрат, які складалися із судового збору, витрат на правову допомогу, послуг банку за оплату витрат, проведення експертизи, оплати дизельного палива на суму 1695,20 грн. для проїзду експерта, оплати додаткової експертизи, витрат за складання кошторису ремонту (а.с.1,2,36,37,90,91,121,123,122,148).

За розрахунком витрат на правову допомогу такі складалися не лише з участі в судовому засіданні, а й виконанні інших процесуальних дій, повязаних із розглядом справи.

Водночас суд першої інстанції зазначені витрати не врахував, висновки в частині відмови у задоволенні таких вимог не обґрунтував, що свідчить про невідповідність рішення суду в зазначеній частині вимогам закону, а тому воно підлягає зміні.

Статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року, встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Судом встановлено, що участь у судових засіданнях склала 1 годину 40 хвилин, можна частково погодитися із розрахунком часу на складання процесуальних документів, вивчення матеріалів в цілому 3 години, виходячи зі складності справи, тому загальний час складає 4 години 40 хвилин, відтак витрати на правову допомогу з врахуванням вимог закону складають 2273,60 грн. (487,20х4+324,80).

Не приймаються до уваги доводи про необхідність стягнення послуг у вигляді комісій банку, оскільки такі до судових витрат не відносяться.

Також суд прийшов до вірного висновку про відмову у стягненні 1695,20 грн. на покупку дизельного палива, оскільки доказів того, що вони є витратами, повязаними саме із виїздом експерта до місця дослідження, не надано.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга ДП «НА-ДОБРОБУТ-2» підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні в частині стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.304,п.3ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 04 листопада 2015 року в частині стягнення витрат на правову допомогу змінити.

Стягнути з Дочірнього Підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» витрати на правову допомогу в розмірі 2273 гривень 60 копійок, в решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: