Дата документу 02.02.2016
Справа № 320/1371/13-к
Провадження 1-кп-320-210-16
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2016 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі колегії:
головуючого - судді Ніколової І.С.,
суддів Бахаєва І.М., Пономаренко Л.Є.,
при секретарі Колесніковій Л.В.,
за участю:
прокурора Лелеченко Р.Ю.,
захисників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,
провівши в приміщенні суду в м. Мелітополі підготовче судове засідання у режимі відео конференції у кримінальному провадженні № 12012080100000006 відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.306, ч. 2,3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.306, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадження Мелітопольського міськрайонного суду 28.12.2016 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012080100000006 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.306, ч. 2,3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.306, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.10.2012 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Під час судового розгляду строк тримання під вартою неодноразово продовжувався і нині ОСОБА_5 знаходиться під вартою в Запорізькому СІЗО, строк тримання під вартою ОСОБА_5 згідно ухвали апеляційного суду Запорізької області від 28.12.2015 року спливає 05 лютого 2016 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці у звязку з тим, що судове провадження не було завершене до його спливу та жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Крім того, посилаючись на положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики ст. 5 Європейського суду з прав людини, а саме, що обмеження права на свободу чи особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних інтересів. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зауважуючи, що прокурор звертався до положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини з точки зору необхідності забезпечення високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, але не враховував положення тих самих правових документів з позиції врахування прав обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, інші учасники процесу підтримали думку захисника ОСОБА_7
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить наступного висновку.
У відповідності до положеньст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.
Виходячи з вимог п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, висновків, викладених в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 р., справа «Харченко проти України», суд кожні два місяці переглядає питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою відповідно до вимог частини 3статті 331 КПК України 2012 року, якою передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Крім того, в рішенні «Харченко проти України» Європейський Суд з прав людини зазначає, що продовження строку тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, привалює над принципом свободи особистості.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана обвинуваченому ОСОБА_5 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів, що є злочином середньої тяжкості, тяжким злочином та особливо тяжкими злочинами та даних про його особу, а саме, що він раніше судимий, скоїв злочин перебуваючи на іспитовому строку, розлучений, не має міцних соціальних звязків за місцем проживання.
Даних про наявність підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, судом при розгляді питання не встановлено.
Так, суд у відповідність до положень ст.ст.177,178 КПК Українита практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, характер та обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони сформульовані в обвинувальному акті, наявність суспільного інтересу в забезпеченні об'єктивності судового розгляду, і приходить до висновку про наявність підстав вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, у тому числі і на території, яка не контролюється органами державної влади України; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення (продовжити злочинну діяльність). Відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого його в подальшому належить утримувати під вартою.
За таких обставин зауваження захисника обвинуваченого ОСОБА_5 стосовно того, що прокурор звертався до положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини з точки зору необхідності забезпечення високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, але не враховував положення тих самих правових документів з позиції врахування прав обвинуваченого, суд вважає недостатніми для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, непов'язаного з утриманням під вартою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.177,178, 182, 183, 202, 331, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити на 60 днів, тобто до 02 квітня 2016 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_5, 26 січня 1974 року, для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 130 мінімальних заробітних плат в сумі 149 110 (сто сорок десять тисяч сто десять) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ГУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку 37311050000607, банк отримувача ГУ ДКСУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, код МФО 813015, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ обвинуваченого.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5, 26 січня 1974 року, наступні обов'язки:
-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;
-утримуватися від спілкування з свідками;
-докласти зусиль до пошуку роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 05.04.2016 року до 24.00 год.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5, 26 січня 1974 року, з-під варти, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5, 26 січня 1974 року вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та начальнику слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.
Головуючий: Ніколова І.С.
Судді: Бахаєв І.М.
ОСОБА_8
Судове рішення № 55501747, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 02.02.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/1371/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: