Ухвала суду № 55499512, 05.02.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/15014/15-к

Провадження 1-кп/263/147/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2016 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Скрипниченко Т.І., суддів Турченка О.В., Ковтуненка В.О., прокурора Вознесенського М.Д., захисника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 260, ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 437 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

28 грудня 2015 року до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015050000000804 від 07.09.2015 року з реєстром матеріалів досудового розслідування, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 260, ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 437 КК України, розписками обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисника ОСОБА_1 про отримання обвинувального акту.

Копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали 07.11.2015 року

Первісно зазначений обвинувальний акт прокуратурою Донецької області було направлено до Приазовського районного суду Запорізської області. Ухвалою Приазовського районного суду Запорізської області від 01.122015 року було направлено обвинувальний акт до Апеляційного суду Запорізьської області для внесення подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ щодо вирішення питання підсудності по зазначеному кримінальному провадженню, обгрунтовуючі своє рішення тим, що із обвинувального акту не вбачається місце затримання підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення чи інше місце припинення вчинення ними діянь, які охоплюються диспозиціями ч.2 ст. 260 та ч.2 ст. 437 КК України, що фактично свідчить про не встановлення місця вчинення кримінальних правопорушень.

17 грудня 2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України було задоволено клопотання Апеляційного суду Запорізької області, кримінальне провадження №12015050000000804 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст. 260, ч. 2 ст.28, ч.2 ст.437 КК України направлено з Приазовського районного суду Запорізької області до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області для розгляду по суті з тих підстав, що у формулюванні обвинувачення не встановлено місце вчинення кримінальних правопорушень, тому кримінальне провадження має бути направлено до суду у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.12.2015 року було призначено підготовче судове засідання по зазначеному кримінальному провадженню.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити справу до судового розгляду.

Захисник та обвинувачені не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, документи органу досудового слідства, які містять формулювання обвинувачення, повинні відображати всі елементи складу злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа (об'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину, суб'єкт і суб'єктивна сторона злочину).

Проте в обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не були дотримані вимоги КПК України стосовно викладення фактичних обставин правопорушення, не було відображено об'єктивну сторону злочину із зазначенням часу, місця, способу та інших обставин скоєння кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно зі ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше), але вказані вимоги КПК України не виконані належним чином.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Як убачається з формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 час, місце вчинення злочину з вказівкою на адресу, спосіб та інші обставин скоєння кримінального правопорушення не викладені в обвинувальному акті, попри те, що ці обставини обовязково підлягають доказуванню.

Не зазначення місця скоєння злочину також перешкоджало Приазовському районному суду Запорізьської області пересвідчитись в підсудності даного кримінального провадження та у зв'язку із чим ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 17.12.2015 року вирішено зазначене кримінальне провадження направити до Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області для розгляду по суті. При цьому в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 17.12.2015 року встановлено, що при формулюванні прокурором обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зазначено, що обвинувачені особи, діючи умисно на території Новоазовського району Донецької області, в середині вересня 2014 року, розуміючи, що бойові дії та діяльність незаконних збройних формувань «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка» на території України призводять до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, за власною ініціативою вступили до складу незаконного збройного формування «Донецька народна республіка» та брали у ньому активну участь. При цьому, із обвинувального акту не вбачається місце затримання підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення чи інше місце припинення вчинення ними діянь, які охоплюються диспозиціями ч.2 ст. 260 та ч.2 ст. 437 КК України, що фактично свідчить про не встановлення місця вчинення кримінальних правопорушень.

Зазначене свідчить про істотну неконкретність обвинувачення та позбавляє суд визначити межі судового розгляду стосовного обвинувачених та прийняти об'єктивне рішення по справі з огляду на ч.1 ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Як вбачається з положень підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що гарантує кожній особі право на справедливий суд, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

З урахуванням наведеного, оскільки при формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті вимоги КПК України не виконано, обвинувальний акт необхідно повернути прокурору.

Керуючись ст.ст. 110, 291, 293, 314, 316, 395КПК України, суд,-

У Х ВА Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 260, ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 437 КК України, повернути прокурору відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_4 у звязку з його невідповідністю вимогам КПК України для усунення недоліків протягом розумного строку.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.

Головуючий суддя Т.І. Скрипниченко

Судді В.О.Ковтуненко

ОСОБА_5