Вирок № 55494356, 04.02.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5659/15-к

Провадження № 1-кп/645/110/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 р. м. Харків

Колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Іващенко С.О.

суддів - Шевченко Г.С., Ульяніч І.В.

секретаря - Новицькій Я.В.,

за участю прокурорів прокуратури Фрунзенського відділу Харківської місцевої прокуратури №3 - Пугачова Р.Ю., Осадчої Л.О.

потерпілого - ОСОБА_3

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_4

законного представника обвинуваченого ОСОБА_5

захисника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_6,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження № 12015220460001135 за обвинуваченням неповнолітнього:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, інваліда по зору з дитинства, студента 1-го курсу ХПЛБТ №22, раніше судимого 21.06.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст.. 186 ч. 1 КК України до 6 міс. позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України з випробувальним терміном 1 рік; 14.08.2013р. Фрунзенським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 3 КК України до 3-х років 1 міс. позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України з випробувальним терміном 1 рік 6 міс., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

встановила:

09.05.2015 року близько 19.30 год., неповнолітній ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом зі своїми знайомими - неповнолітнім ОСОБА_7 неповнолітньою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходився в приміщенні сауни кафе «Оазіс», розташованого за адресою: м. Харків, вул.. Осипенка, 55-А, та вживали алкогольні напої. Там між неповнолітнім ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_7 виник конфлікт, у зв'язку з чим неповнолітній ОСОБА_7 подзвонив своєму брату ОСОБА_3 та передав апарат мобільного телефону неповнолітньому ОСОБА_4. В ході телефонної розмови неповнолітній ОСОБА_4 висловлював образи та погрози «підрізати» на адресу ОСОБА_3, після чого домовились про зустріч біля кафе «Охота», що розташоване за адресою: м. Харків. вул.. Рибалка. 56. По дорозі до призначеного місця зустрічі, неповнолітній ОСОБА_4 зайшов до супермаркету «Фора», за адресою: м. Харків, вул.. Рибалка, 24/17, де у м'ясному відділенні взяв ніж, який завернув у полімерний пакет та пішов на зустріч з ОСОБА_3. Підійшовши до дитячого майданчика, розташованому навпроти кафе «Охота», ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_3, який прийшов зі своїм батьком ОСОБА_10 та знайомим ОСОБА_11. Після чого неповнолітній ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відійшли від усіх на відстань 25 метрів, де між ними продовжувався словесний конфлікт. В ході сварки, неповнолітній ОСОБА_4, знаходячись на відстані одного кроку від ОСОБА_3, тримаючи ніж у правій руці, наніс ним удар у область грудної клітини зліва. Після чого потерпілий схопив ОСОБА_4 за праву руку, в якій був ніж, і тримав її своїми руками. ОСОБА_4 не перекладав та не намагався перекладати ніж у іншу вільну руку, щоб продовжити наносити удари ножем потерпілому. Через декілька секунд до ОСОБА_4 підбіг ОСОБА_7, який схопив за шию ОСОБА_4 та разом з потерпілим повалили обвинуваченого на землю, однак останній не випускаючи ножа з руки, розмахував ним та наніс удар у ліве передпліччя руки ОСОБА_3, від чого останній відпустив ОСОБА_12 та відійшов на кілька метрів, покликавши свого батька - ОСОБА_10. Підбігший ОСОБА_10 почав вибивати ніж рукою з правої руки ОСОБА_4, однак останній продовжував розмахувати ножем, спричинивши собі різану рану лівого ліктьового суглоба. В цей час ОСОБА_7 вихватив ніж з руки ОСОБА_4 та відкинув його на декілька метрів в траву.

Своїми умисними, протиправними діями неповнолітній ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи № 1318-С/15 від 03.06.2015р., спричинив ОСОБА_3 проникаюче колото-різане поранення грудної клітини ліворуч з пошкодженням легеня та діафрагми, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень та різану рану лівого передпліччя, що належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 не визнав своєї вини у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншої людини, цивільний позов прокурора визнав в повному обсязі, пояснив, що дійсно 09.05.2015р. близько 19.30 год. він зі своєю дівчиною ОСОБА_8 та знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_9 знаходились в сауні кафе «Оазіс». Там між ним та ОСОБА_7 виник конфлікт. Останній обвинуватив його в тому, що той скинув у басейн кросівок, та став дзвонити своєму старшому брату - ОСОБА_3, а потім передав мобільний телефон ОСОБА_4. В ході телефонної розмови і ОСОБА_4 і ОСОБА_3 взаємно ображали та погрожували один одному, однак домовились про зустріч біля кафе «Охота», щоб з'ясувати стосунки. По дорозі до призначеного місця ОСОБА_4 зайшов до супермаркету «Фора», та таємно взяв ніж з прилавку м'ясного відділу для того, щоби налякати ОСОБА_3. Коли вони зустрілись на дитячому майданчику навпроти кафе «Охота», на зустріч прийшов ОСОБА_13, з раніше не знайомими йому ОСОБА_10 - батьком потерпілого та ОСОБА_11. ОСОБА_4 з ОСОБА_3 відійшли від усіх приблизно на 30 метрів, та продовжували словесну перепалку. Потім ОСОБА_3 став розмахувати в його сторону ногами, а ОСОБА_4 відходив назад щоб уникнути ударів, тоді він витягнув ніж та став розмахувати ним перед потерпілим, щоб налякати його. Однак ОСОБА_3 не зупинявся та став ближче до нього підходити, намагаючись нанести удари ногою. ОСОБА_4 пояснив, що оскільки він тримав ножа перед собою, були сутінки, а у нього поганий зір, він не пам'ятає, куди наніс удар ножем ОСОБА_3. Пізніше в судовому засіданні ОСОБА_4 змінював свої пояснення, зазначивши, що він не цілив оскільки не збирався наносити удар ножем. Обвинувачений також пояснив, що, після нанесення удару, потерпілий став кликати свого батька. Поки підбігли батько та брат потерпілого, пройшло близько тридцяти секунд. Вони повалили ОСОБА_4 на землю, вибили ніж. Обвинувачений наполягав на тому, що наміру позбавляти життя потерпілого у нього не було, тим паче, що в нього була можливість продовжувати наносити удари потерпілому, до того, як підбігли ОСОБА_10 та ОСОБА_7

Допитаний в судовому засіданні законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 пояснив, що при подіях 09.05.2015р., зазначених вище він присутній не був, однак за слів сина йому відомо, що між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт, з приводу того, що останній ображав його дівчину, в ході якого його син наніс удар ножем ОСОБА_3.

Крім того, що обвинувачений визнав свою вину у спричинені тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, його вина доведена зібраними в ході досудового розслідування наступними письмовими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, а також показаннями потерпілого та свідків.

Показаннями потерпілого, який пояснив, що 09.05.2015 року, приблизно в 20.30 год. він зі своїм товаришем ОСОБА_11 повертався з пологового будинку, де провідував свою вагітну дружину, коли йому подзвонив його молодший брат - ОСОБА_7 та повідомив, що він знаходиться у сауні з ОСОБА_4, його дівчиною ОСОБА_8 та ОСОБА_9. В сауні з ОСОБА_4 у нього виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 погрожував йому фізичною розправою. ОСОБА_3 попросив передати телефонну трубку ОСОБА_4. В ході телефонної розмови між ними виник конфлікт, в ході якого вони взаємно ображали один одного, висловлювали погрози. Також до телефонної розмови приєдналась раніше йому не знайома дівчина обвинуваченого - ОСОБА_8, яка висловлювалась на його адресу брутальною лайкою. Тоді він з ОСОБА_4 домовились про зустріч біля кафе «Охота». Поки вони йшли до місця зустрічі, подзвонив його брат ОСОБА_7 та повідомив, що ОСОБА_4 пішов десь шукати ніж, та на зустріч він може прийти з ножем. Потерпілий пояснив, що він не сприйняв це серйозно, однак попросив брата, щоб той про всяк випадок покликав його батька, який жив неподалік. Коли прийшли до місця зустрічі, вони з ОСОБА_4 відійшли від усіх на кілька метрів. Спочатку у них була словесна сварка. Потерпілий бачив, що ОСОБА_4 тримав праву руку за спиною, а потім дістав ніж. ОСОБА_15 намагався ногою вибити з руки ОСОБА_4 цей ніж, але не виходило. Коли ОСОБА_4 махнув ножем, він відскочив назад, але ОСОБА_4 зробив крок уперед та наніс йому удар ножем у грудну клітину зліва. Тоді ОСОБА_3 обома руками схопив руку ОСОБА_4, в якій був ніж, утримуючи її. ОСОБА_4 ніж в другу руку не перекладав. Через кілька секунд підбіг його брат - ОСОБА_7 та схватив ОСОБА_4 за шию, після чого ОСОБА_4 впав на землю на коліна та лікті. Він продовжував махати ножем, і таким чином наніс поранення ОСОБА_3 у передпліччя лівої руки, і тільки після цього потерпілий відпустив руку ОСОБА_4, та покликав батька. Хто і як вибив ніж з руки ОСОБА_4, потерпілий не пам'ятає. Крім того потерпілий пояснив, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має, та він вважає, що у обвинуваченого наміру позбавляти його життя не було, до того ж, в ході даної сутички у ОСОБА_4 була фізична та технічна можливість продовжувати наносити удари ножем.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 - батька потерпілого, який пояснив, що ввечері 09.05.2015р. до нього додому прийшов зведений брат його сина ОСОБА_7, та розповів, що між його сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник конфлікт, і той попросив його підійти до місця зустрічі до кафе «Охота», допомогти поговорити, та щоб попередити неприємну ситуацію. На місці події його син ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стояли від інших на відстані 10-15 метрів. Спочатку вони розмовляли тихо. Потім сварились. Свідок чув, що його син говорив ОСОБА_4, щоб той не ображав його брата, потім вони стали висловлюватись брутальною лайкою на адресу один одного. Моменту, коли ОСОБА_4 наніс удар ножем його сину він не бачив, оскільки все відбулося дуже швидко. Коли син погукав його на допомогу, свідок підбіг до ОСОБА_4 та рукою вибив ножа з руки обвинуваченого, а ОСОБА_7 відштовхнув ножа ногою в траву. Потім він підійшов до сина, та намагався зупинити кровотечу з рани, після чого, коли приїхали швидка допомога та міліція, він з сином поїхав до лікарні. Свідок також пояснив, що коли він підбіг до сина, ОСОБА_4 стояв спокійно та не намагався нічого робити, ніхто його не утримував. На його думку у ОСОБА_4 була можливість продовжувати наносити удари його сину.

Показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що 09.05.2015р. близько 19.30 год. він з ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були в сауні в кафе «Оазіс». Там між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник конфлікт. ОСОБА_7 звинуватив його в тому, що ОСОБА_4 кинув його кросівок в басейн. ОСОБА_7 подзвонив своєму старшому брату - ОСОБА_3 та розповів про цей конфлікт. Про що конкретно вони розмовляли свідку невідомо, однак зрозумів, що виникли серйозні проблеми. Коли вони всі вийшли із сауни, то пішли в напрямку вул.. Рибалко. Там ОСОБА_4 пішов в сторону супермаркету «АТБ», а вони залишились його чекати. Тоді ОСОБА_7 знову дзвонив своєму брату, однак розмову свідок не чув, оскільки той відійшов в сторону. З магазину ОСОБА_4 повернувся з пакетом, в який був завернутий якийсь предмет, схожий на палицю. Потім вони всі підійшли до дитячого майданчику, що розташований навпроти кафе «Охота» де зустрілись з потерпілим ОСОБА_3, який прийшов разом з раніше йому не знайомими батьком ОСОБА_7 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Як пояснив ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відійшли в сторону а свідок з іншими стояли приблизно в 10-ти метрах. Спочатку вони про щось розмовляли, а потім ОСОБА_4 став розмахувати предметом, схожим на палицю, загорнутим в пакет, а ОСОБА_3 намагався вибити його ногами. Свідок бачив як ОСОБА_3 корпусом навалився на ОСОБА_4, а потім ОСОБА_3 та став кликати батька на допомогу. Потім до них підбігли ОСОБА_7 та ОСОБА_10 забрали ніж у ОСОБА_4 та відкинули його в траву. На думку свідка у ОСОБА_4 була можливість продовжувати наносити удари потерпілому.

Показаннями свідка ОСОБА_11, який пояснив, що ввечері, після 20.00 год. він був зі своїм товаришем ОСОБА_3, коли останньому подзвонив молодший брат та розповів, що між ним та раніше свідку не знайомим ОСОБА_4 виник конфлікт. По телефону ОСОБА_3 домовився про зустріч з ОСОБА_4 біля кафе «Охота». Біля дитячого майданчику навпроти цього кафе вони зустрілись з обвинуваченим. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відішли в сторону та емоційно розмовляли, про що саме свідок не чув. Потім між ними почалась сутичка. Як ОСОБА_4 наніс удар ножем ОСОБА_3 він не бачив. Потім з'ясувалось що у ОСОБА_12 був ніж. ОСОБА_3 став кликати батька та кричав, що його «підрізали». Спочатку до них підбіг ОСОБА_7, який вибив ніж, а потім і батько потерпілого. Після того, як у ОСОБА_4 вибили ніж, всі підбігли до ОСОБА_3, а ОСОБА_4 спокійно стояв та більше не намагався робити ніяких дій.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, згідно яких, 09.05.2015р. близько 19.30 год. зі своїми знайомими ОСОБА_4, його дівчиною ОСОБА_16 та ОСОБА_9, знаходились у сауні кафе «Оазіс», де вони вживали невелику кількість спиртного. Там між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт, тому що останній скинув в басейн його кросівок. Тоді він подзвонив своєму старшому зведеному брату ОСОБА_3 та попросив того розібратись з ОСОБА_4. Його брат та ОСОБА_4 стали розмовляти по телефону, потім стали сваритись, та домовились про зустріч біля кафе «Охота». По дорозі до призначеного місця ОСОБА_4 заходив у декілька магазинів. Свідок ОСОБА_7 подзвонив брату та попередив, що ОСОБА_4 шукає ніж, про це йому повідомив ОСОБА_9, на що брат попросив зайти до його батька, який живе неподалік, щоб той теж підійшов, щоб попередити можливу неприємну ситуацію. Коли вони підійшли на місце зустрічі - дитячий майданчик навпроти кафе «Охота», ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відійшли в сторону, а інші стояли поодаль, приблизно в десяти метрах. Спочатку обвинувачений та потерпілий сперечались, а потім ОСОБА_4 із-за спини дістав ніж та став розмахувати перед ОСОБА_3. Його брат намагався ногами вибити ніж з рук ОСОБА_4 а потім ймовірно підсковзнувся на мокрій траві та навалився тілом на ОСОБА_4. ОСОБА_3 крикнув, що його «підрізали», та став кликати батька. Після того, як його брат закричав, свідок підбіг та став утримувати ОСОБА_4 за шию, а ОСОБА_3 тримав його за праву руку, в якій був ніж. Вони вдвох повалили ОСОБА_4 на землю, а потім ОСОБА_3 відпустив його руку, тому що отримав поранення ножем у передпліччя лівої руки. Потім підбіг батько його брата, вибив ніж з руки ОСОБА_4. Після цього ОСОБА_10 став надавати допомогу своєму сину, а ОСОБА_4 спокійно стояв та не намагався нічого робити.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання про те, що 09.05.2015р. близько 19.30 год. вона зі своїм хлопцем ОСОБА_4, та знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відпочивали в сауні в кафе «Оазіс». Там між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник конфлікт з приводу того, що ОСОБА_7 звинуватив ОСОБА_4 в тому, що останній скинув його кросівок у басейн. Потім ОСОБА_7 подзвонив своєму старшому брату та передав телефон ОСОБА_4 в телефонній розмові вони домовились про зустріч біля кафе «Охота». По дорозі до призначеного місця, ОСОБА_4 заходив до магазину, а ми його чекали. Коли прийшли на майданчик навпроти кафе «Охота», ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відійшли в сторону від усіх приблизно на 25-30 метрів. Вони сварились. Свідок бачила, як ОСОБА_3 став «кидатись» на ОСОБА_4, а той відходив, а потім потерпілий наскочив на ОСОБА_4 та закричав «тато, серце», відійшов в сторону. Потім всі підбігли до потерпілого, а ОСОБА_4 стояв поруч зі свідком ОСОБА_17, та сказав їй, що він не хотів, щоб так сталось. Свідок також пояснила, що у обвинуваченого була можливість продовжувати наносити удари ножем потерпілому.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що 09.05.2015р. вона працювала касиром в магазині «Фора», розташованого по вул.. Рибалко, 24/17 в м. Харкові. Після 18.00 години вона бачила що до магазину зайшов молодий чоловік у яркому спортивному костюмі. Він швидко пройшов через каси в торгівельний зал та через 2-3 хвилини також швидко вийшов, нічого не купивши в магазині. Свідок не може напевно стверджувати, що це був саме ОСОБА_4 Після цього приблизно через 10 хвилин продавець з відділу гастронома повідомила, що з прилавку зник ніж для нарізки сиру. Їй також пізніше стало відомо, що з магазину працівниками міліції вилучався диск з записами камери відеоспостереження.

Свідок ОСОБА_19 пояснила, що вона працює в дитячій поліклініці №15 м. Харкова лікарем офтальмологом. Неповнолітні обвинувачений ОСОБА_4 перебуває на обліку в поліклініці з 2011 року. Він є інвалідом по зору з дитинства з діагнозом порушення фоторецепторів нічного зору за звуженням перефирічного зору. Свідок пояснила, що з таким захворюванням як у ОСОБА_4 погано орієнтуються в погано освітленому місті, при сумерках різко знижається зір. ОСОБА_4 потребує постійного лікування.

Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні вищеописаних дій, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні наступних доказів.

Фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 09.05.2015 року, згідно з якими встановлено, що місцем події є територія біля будинку 47-Б в м. Харкові. Під час огляду місця події був вилучений ніж зі слідами бурого кольору , на рукоятці якого є рукописний фарбований напис «Сыр», який постановою від 10.05.2015р. визнаний та приєднаний в якості речового доказу.

Висновком судово-цитологічної експертизи № 510-Ц/15 від 22.05.2015р., з якого вбачається, що групова належність крові потерпілого ОСОБА_3 - О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В. Групова належність крові неповнолітнього ОСОБА_4 - А (ІІ) з ізогемагглютининами анті-В. В ході проведення судово- медичної експертизи кухонного ножа, вилученого в ході огляду місця події від 09.05.2015р. на клинку ножа виявлені сліди крові людини. Дані сліди крові могли виникнути від будь-якої людини з груповою належністю крові О(І) з ізогемагглютининами анті- А, анті-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_3. Від неповнолітнього ОСОБА_4 ця кров виникнути не могла.

Змістом постанови від 11.05.2015р., що футболка фірми «Nike» та спортивні штани фірми «Adidas» зі слідами речовини бурого кольору, в яких був одягнений неповнолітній обвинувачений при подіях, які мали місто 09.05.2015р., та які ОСОБА_4 добровільно видав співробітникам міліції, визнані та приєднані до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.

Як вбачається зі змісту висновка судово-імунологічної експертизи № 289-Ис/15 на футболці та спортивних брюках, що належать неповнолітньому ОСОБА_4, виявлена кров людини групи О з ізогемагглютининами анті-А і анті-В, походження якої від ОСОБА_3 не виключена. Від самого ОСОБА_4 ця кров виникнути не могла. На цих же футболці та спортивних брюках виявлена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, виникнення її від ОСОБА_3 не виключено. Від ОСОБА_4 ця кров виникнути не могла. Також на зазначених футболці та спортивних брюках виявлені сліди крові людини групи А з ізогемагглютининами анті-В та супроводжуючим антигеном Н, властивої самому ОСОБА_4 Однак, неможна категорично виключити можливість присутності в зазначених об'єктах примішок крові, виниклої від ОСОБА_3.

Змістом постанови від 12.05.2015р., майстерка фірми «Adidas» зі слідами речовини бурого кольору, в яку був одягнений неповнолітній обвинувачений при подіях, які мали місто 09.05.2015р., та яку законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 добровільно видав співробітникам міліції, визнана та приєднана до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.

Змістом висновку судово-імунологічної експертизи №292-Ис/165 від 25.05.2015р. встановлено, що на спортивній майстерці, що належить неповнолітньому ОСОБА_4 виявлена кров людини, в якій виявлені антигени А і Н і ізогемагглютинини анті-А і анті-В. Такий результат може бути слідством змішування в цьому об'єкті крові групи А з ізогемагглютинином анті-В, яка могла виникнути від ОСОБА_4 з кров'ю групи О, виникнення якої від ОСОБА_3 не виключено. На цій же майстерці виявлена кров людини. Виникнення цієї крові від самого ОСОБА_4 не виключається. Неможна також виключити можливість домішок в цих плямах крові, виниклої від ОСОБА_3.

Як вбачається зі змісту висновка судово-цитологічної експертизи №542-Ц/15 від 26.05.2015р., групова належність крові неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 - А(ІІ) з ізогемагглютинином анті-В.

Випискою КЗОЗ «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» від 09.05.2015 року, з якої вбачається, що на 09.05.2015 року ОСОБА_3 поступив з проникаючим ножовим пораненням грудної клітини зліва з пошкодженням лівого легеня та діафрагми та різаною раною лівого передпліччя.

Висновком судово-медичної експертизи №1318-С/15 від 03.06.2015р., згідно якої у ОСОБА_3 має місце проникаюче колото-різане поранення грудної клітини ліворуч з пошкодженням легеня та діафрагми, різана рана лівого передпліччя що виникли від дії гострого колюче-ріжучого предмету не пізніше звернення його в лікувальну установу. По ступеню тяжкості проникаюче колото-різане поранення відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, а різана рана лівого передпліччя, що ускладнилася посттравматичною невропатією лівого ліктьового нерву, належить до легких тілесних ушкоджень , що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше трьох тижнів. Ці пошкодження могли виникнути при обставинах, на які вказав в ході допиту та при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_3. Отримання їх при тих обставинах, на які вказав в ході допиту та при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_4, не можливо.

В ході судового розгляду, судом була винесена ухвала про судове доручення в порядку ст. 333 КПК України про проведення слідчого експерименту для з'ясування обставин, які мали місце 09.05.2015р.

Фактичними даними, які містяться у протоколах проведення слідчого експерименту від 14.12.2015р. року з фото таблицею до них за участю спеціаліста - старшого інспектора-криміналіста Фрунзенського відділення поліції Орджонікідзевського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_20, згідно з якими обвинувачений неповнолітній ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_3 показали місце, де вони стояли, а також місце, де знаходились особи, які прийшли разом з ОСОБА_3, а саме -ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також місце, де знаходились особи, що прийшли разом з ОСОБА_21, а саме - ОСОБА_9 та ОСОБА_8. Відстань була заміряна та склала 25 метрів.

Органом досудового розслідування дії неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ст. 115 ч. 1 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вину неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України не доведено та дії останнього кваліфіковано не правильно, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При кваліфікації дій неповнолітнього ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України органами досудового розслідування залишено поза увагою диспозицію ч. 1 ст. 115 КК України, яка передбачає, що замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, тобто коли особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки і бажає їх настання. Якщо такий умисел не встановлено або особа діяла з неконкретизованим умислом, то такі дії належить кваліфікувати за наслідками, які фактично настали.

Для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного.

Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній в пунктах 4 та 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я».

Надаючи оцінку доказам, суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в частині того, що потерпілий самостійно наштрикнувся на ніж, який тримав ОСОБА_4, оскільки це не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовується висновком судово-медичної експертизи №1318-С/15 від 03.06.2015р.

Судом встановлено, що після нанесення ножового поранення ОСОБА_3 ОСОБА_4 мав реальну можливість продовжити власні злочинні дії, поки не підбігли ОСОБА_7 та ОСОБА_10, водночас він цього не зробив.

Вказані обставини з достовірністю встановлені у судовому засіданні та підтверджуються показаннями обвинуваченого, потерпілого та свідків.

За таких обставин, а ні на досудовому розслідуванні, а ні в судовому засіданні не встановлено прямого умислу з боку ОСОБА_4 на позбавлення життя потерпілого.

Виходячи із викладеного, дії неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за якою вину останнього доведено повністю.

Вивченням даних про особу неповнолітнього ОСОБА_4, судом встановлено, що він на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий; є інвалідом з дитинства по зору та має діагноз - тапеторетинальна абиотрофія сітківки обох очей; за місцем проживання та місцем навчання має позитивну характеристику; відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, неповнолітній ОСОБА_22 проживає з батьками та сестрою, стан житла задовільний, є всі необхідні умови для проживання.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №519 від 15.06.2015р., неповнолітній ОСОБА_4 на даний час ознак психозу, слабоумства, та інших психічних захворювань не має. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час, до якого відноситься кримінальне правопорушення, неповнолітній ОСОБА_4 перебував поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, та був у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації , міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Обставиною у відповідності зі ст. 66 КК України, яка пом'якшує покарання неповнолітнього ОСОБА_4, суд визнає щире каяття обвинуваченого у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

Обставиною у відповідності до ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання неповнолітнього ОСОБА_4 суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, а також те, що він раніше неодноразово судимий.

Вирішуючи питання про міру та розмір покарання, яке належить призначити неповнолітньому ОСОБА_4, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу винного.

Враховуючи, що неповнолітнім ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, встановлені судом, які пом'якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення неповнолітнього ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання відповідно до ст. 102 КК України у виді позбавлення волі.

Цивільний позов старшого прокурора прокуратури Фрунзенського району м. Харкова Осадчої Л.О. в інтересах держави в особі Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» до ОСОБА_4 про стягнення витрат, що понесли установи охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.1179 ЦК України неповнолітня особа у віці від 14 до 18 років відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується у частці, якої не вистачає або в повному обсязі її батьками.

Судові витрати, як зазначено в обвинувальному акті, відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід, обраний неповнолітньому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 128, 368, 370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 10.05.2015р. - з дня фактичного затримання.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання перебування ОСОБА_4 у попередньому ув'язненні із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний неповнолітньому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань Управління ДПС України в Харківській області (№ 27), залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов старшого прокурора прокуратури Фрунзенського району м. Харкова Осадчої Л.О. в інтересах держави в особі Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» до ОСОБА_4 про стягнення витрат - задовольнити.

Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави в особі Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» (р/р 35412001050257 в ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код 22689195) 2529,40 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять грн.. 40 коп.).

Речові докази:

- ніж кухонний загальною довжиною клинка та рукоятки 43,1 см з рукописним фарбованим написом «сыр», який знаходиться на зберіганні в камері схову Фрунзенського РВ ХМК ГУМВС України в Харківській області - знищити після набрання вироком законної сили;

- футболку фірми «Nike», спортивні брюки фірми «Adidas» та майстерку фірми «Adidas», які знаходяться на зберіганні в камері схову Фрунзенського РВ ХМК ГУМВС України в Харківській області - повернути засудженому, у разі відмови їх отримати - знищити після набрання вироком законної сили;

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошенння .

Головуючий суддя С.О. Іващенко

Суддя - Г.С. Шевченко

Суддя - І.В. Ульяніч