Ухвала суду № 55486113, 05.02.2016, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/3394/14-ц

У Х В А Л А

"05" лютого 2016 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

при секретарі Парфенюк Т.А.,

з участю заявника ОСОБА_1,

її представника-адвоката ОСОБА_2,

державного виконавця Владімірової А.О.,

представника заінтересованої особи-адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області, -

в с т а н о в и в:

У поданій до суду скарзі ОСОБА_1 просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу ДВС Здолбунівського РУЮ Рівненської області ОСОБА_4 від 08 грудня 2015 року про закінчення виконавчого провадження №47388414 та зобовязати держаного виконавця достягнути з боржника ОСОБА_5 4046,98 доларів США по виконавчому листу №562/3394/14-ц від 23 квітня 2015 року.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що на виконання рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області про стягнення з ОСОБА_5 на її користь 12000 доларів США видано указаний вище виконавчий лист, за яким на її банківський рахунок у період з 11 лютого 2015 року по 10 грудня 2015 року було перераховано кошти на загальну суму 189179 грн., що еквівалентно на за курсом долара на день перерахування коштів 7953,02 доларів США. Недоплаченою сумою боргу є 4046,98 доларів США, що свідчить про те, що рішення суду фактично у повному обсязі не виконано. Однак не дивлячись на це державний виконавець винесла оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, яка підлягає скасуванню, а виконавче провадження відновленню.

У судовому засіданні заявник та її представник скаргу підтримали повністю.

Представник відділу ДВС Здолбунівського РУЮ Рівненської області ОСОБА_4 та представник боржника ОСОБА_3 просять у задоволені скарги відмовити з тих підстав, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 12000 доларів США, що еквівалентно 189222,67 грн. виконано повністю, у звязку з чим винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка є законною.

Заслухавши пояснення учасників розгляду скарги, зясувавши обставини справи та вивчивши матеріали виконавчого провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області 05 січня 2015 року, що набрало законної сили 03 лютого 2015 року, позов ОСОБА_6 задоволено та стягнуто з ОСОБА_5 на її користь борг в сумі 12000 доларів США, що станом на день ухвалення рішення було еквівалентно 189222,67 грн.

23 квітня 2015 року Здолбунівським районним судом Рівненської області видано виконавчий лист, на підставі якого відділом ДВС Здолбунівського РУЮ Рівненської області відкрито виконавче провадження №47388414, у ході виконання якого на рахунок ОСОБА_6 за матеріалами виконавчого провадження перераховано платіжним дорученням №948 від 13 жовтня 2015 року кошти в сумі 483, 28 грн., платіжним дорученням №947 від 13 жовтня 2015 року 16944,13 грн., а також 11 лютого 2015 року 100 000 грн., 22 червня 2015 року 13000 грн., 20 липня 2015 року 40000 грн., 01 грудня 2015 року 4307,75 грн. та 10 грудня 2015 року 500 грн., а всього на загальну суму 175235,16 грн.

08 грудня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС Здолбунівського управління юстиції ОСОБА_4 у звязку фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, про що повідомлено сторони.

З розяснень, які містяться в п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів в іноземній валюті, що відповідає вимогам ст.533 ЦК України.

З розписки ОСОБА_5 вбачається, що 05 березня 2014 року останній отримав у ОСОБА_1 позику в сумі 12000 доларів США, зобовязавшись повернути кошти до 05 червня 2014 року, що не було ним виконано та у звязку з чим судом з урахуванням вимог ст.1049 ЦК України винесено рішення про стягнення коштів в іноземній валюті.

Боржником не було виконано рішення суду у присудженій валюті позики, а проведено платежі у гривні, що станом на день перерахунку сума в гривневому еквіваленті не відповідала еквіваленту в доларах США за курсом валют Національного банку України.

Так, за розрахунком стягувача ОСОБА_1, правильність якого належними доказами не спростовано, на її банківський рахунок за період з 11 лютого 2015 року по 10 грудня 2015 року перераховано кошти в сумі 189179 грн., що еквівалентно за курсом долара на день перерахування коштів 7953,02 доларів США., тобто є меншою сумою від стягнутої на її користь за рішенням суду і правові підстави для стягнення різниці боргу у цьому провадженні відсутні.

У разі перерахування боржником коштів у гривні на погашення боргу в іноземній валюті, державний виконавець мав діяти відповідно до ст.53 Закону України «Про виконавче провадження» та при прийнятті оскаржуваного рішення перевірити повноту виконання рішення суду.

За роз'ясненням рішення суду державний виконавець у порядку ст.221 ЦПК України не звертався та надання переваги у стягненні боргу саме у гривневому еквіваленту не довів.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження №47388414 від 08 грудня 2015 року є протиправною, оскільки не відбулось фактичного виконання рішення суду від 05 січня 2015 року в повному обсязі, чим порушено права стягувача, а тому скарга у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.383-387 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відділу ДВС Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_4 від 08 грудня 2015 року про закінчення виконавчого провадження №47388414.

Зобовязати державного виконавця відділу ДВС Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_4 відновити виконавче провадження №44383419 та провести передбачені Законом України «Про виконавче провадження» відповідні дії щодо повного виконання рішення суду.

У решті вимог відмовити.

Про хід і виконання ухвали суду повідомити Здолбунівський районний суд Рівненської області та стягувача ОСОБА_1 не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі через Здолбунівський районний суд Рівненської області апеляційної скарги протягом 5 /пяти/ днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 /п'яти/ днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: