Рішення № 5547991, 23.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/35723.07.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тренд Лендмарк» До відповідача-1Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантос-КЛН»

До відповідача-2Комунального підприємства Київської обласної ради «Вишгородське бюро технічної інвентаризації»

Про визнання договору недійсним, зобовязання повернути майно, зобовязання скасувати державну реєстрацію права власності

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача Муравйова К.В. (за дов.)

Від відповідача-1не зявились

Від відповідача-2 Рогожук С.Л. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Тренд Лендмарк»до товариства з обмеженою відповідальністю «Сантос-КЛН» про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.08.2008, укладеного між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 5932;

- зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Сантос-КЛН»повернути майно базу відпочинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Толокунь, вул. Леніна, буд. 54 (далі база відпочинку);

- зобовязання комунального підприємства Київської обласної ради «Вишгородське бюро технічної інвентаризації»скасувати державну реєстрацію права власності на базу відпочинку, що була здійснена на підставі спірного договору, а також всі інші наступні реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 28.08.2008 р. було порушено провадження у справі № 6/357 та залучено до участі у справі як іншого відповідача комунальне підприємство Київської обласної ради «Вишгородське бюро технічної інвентаризації».

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

За твердженням позивача, 31.10.2005 р. ним було придбано у власність базу відпочинку на підставі договору купівлі-продажу з закритим акціонерним товариством «Укробєднання «Експрес», посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А., реєстр. № 5466.

20.08.2008 р. позивач звернувся до відповідача-2 з заявою про отримання витягу з реєстру права власності на нерухоме майно щодо бази відпочинку.

21.08.2008 р. відповідач-2 відмовив позивачу в отриманні витягу, посилаючись на те, що база відпочинку не належить товариству з обмеженою відповідальністю «Тренд Лендмарк», оскільки була продана іншій особі, за якою й було зареєстровано право власності.

Як стало відомо позивачеві, 15.08.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Тренд Лендмарк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Сантос-КЛН»було укладено договір купівлі-продажу бази відпочинку «Київське море».

За твердженням позивача, вказаний договір підписано зі сторони продавця неуповноваженою особою, а саме: Березовець Л.В., яка на дату укладення договору не була директором товариства; у порушення ст. 203 Цивільного кодексу України укладення спірного правочину не відповідало внутрішній волі сторони; при укладенні правочину не було додержано вимог чинного законодавства щодо його форми. Оскільки позивач просить визнати договір недійсним, він просить суд застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, а також зобовязати відповідача-2 скасувати реєстрацію права власності на обєкт нерухомості на підставі спірного договору та всі подальші реєстрації.

Одночасно позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, у якій обґрунтовує необхідність застосування відповідних заходів тим, що продаж спірного обєкту нерухомості утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову, а також повернення у первісний стан.

Ухвалою суду від 28.08.2008 р. було вжито заходів забезпечення позову на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Відповідач-1 оскаржив вказану ухвалу в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 р. апеляційну скаргу було повернуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. розгляд справи було призначено на 13.10.2008 р..

Представники сторін на виклик суду не зявились, про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи було відкладено на 06.11.2008 р..

Відповідач-1 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 р..

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2008 р. вказану ухвалу залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2008 р. розгляд справи було призначено на 05.02.2009 р..

Відповідач-1 звернувся з заявою про відвід судді Ковтуна С.А.

Ухвалою голови Господарського суду міста Києва від 06.02.2009 р. заяву було залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2009 р. відповідачу-1 було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2008 р..

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2009 р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2009 р. залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2009 р. відповідачу-1 було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2008 р..

Ухвалою суду від 14.07.2009 р. розгляд справи призначено на 23.07.2009 р..

Відповідачі відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подали.

Відповідач-1 у судове засідання не зявився. Ухвали з адреси відповідача-1 не повертались, що свідчить про наявність у останнього можливості зявитися до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

31.10.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Тренд Лендмарк»(далі - Товариство) та закритим акціонерним товариством «Укробєднання «Експрес»було укладено договір купівлі-продажу бази відпочинку, що знаходиться за адресою: 07300, Київська обл., Вишгородський район, село Толокунь, вул. Леніна, 54 та складається з адміністративного будинку з цегли (літ. А), загальною площею 111,8 кв. м., туалету (літ. В), літнього будинку з дерева та щитів (літ. Г), загальною площею 21,3 кв. м., пр. сараю (літ. Д), складського приміщення (літ. Є), їдальні з цегли (літ. Ж), загальною площею 27,3 кв. м., погребу (літ. З), літнього будинку з дерева та щитів (літ. І), загальною площею 26,3 кв. м., туалету (літ. К), огорожі № 1, 2., який посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А., реєстр. № 5466. Продаж вчинено за ціною 125000 грн.

30.07.2008 р. загальними зборами Товариства були прийняті рішення, зокрема, про зміну місцезнаходження Товариства на 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 12; звільнення директора Товариства Березовець Лесі Валеріївни з 30.07.2008 р. та призначення директором з 31.07.2008 р. Добровольського Володимира Анатольовича.

12.08.2008 р. Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією було зареєстровано відомості про зміну місцезнаходження та керівника Товариства, а також нову редакцію статуту, п. 5.1 якого зазначено, що виконавчим органом Товариства є директор.

15.08.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Тренд Лендмарк», яке зареєстроване за адресою: 21000, Вінницька область, місто Вінниця, вул. Андрія Іванова, буд. 12-А, кв. 7, ідентифікаційний код 33828991, в особі Генерального директора Березовець Лесі Валеріївни, яка проживає в м. Києві, вул. Гаріна, 53, кв. 49 та діє на підставі статуту (продавець), та товариством з обмеженою відповідальністю «Сантос-КЛН»(покупець) було укладено договір купівлі продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько АВ, зареєстрований в реєстрі за № 5932 (далі - Договір).

*'

Пунктом 1 Договору передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити відповідно до умов договору нерухоме майно, а саме: базу відпочинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Толокунь, вул. Леніна, 54 за ціною 52678 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд вважає що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до редакції статуту Товариства, чинної станом на 15.08.2008 р., виконавчим органом Товариства є директор, а не генеральний директор.

Крім того, обовязки директора Товариства 15.08.2008 р. виконував Добровольський В.А., а не Березовець Л.В., що підтверджується наданими доказами.

Судом встановлено, що Березовець Л. В. не мала права вчиняти дії від імені Товариства.

Згідно з п. 2 ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено, що договір купівлі-продажу від 15.08.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В., зареєстрований в реєстрі за № 5932, вчинений за відсутності волевиявлення Товариства та не відповідає його внутрішній волі, оскільки особа, яка вчиняла правочин, не мала повноважень на його вчинення від імені позивача.

Договір порушує права позивача та суперечить вимогам чинного законодавства, тому вимоги про визнання його недійсним суд вважає законними та обґрунтованими.

У даному випадку договір є недійсним з моменту вчинення (укладення) (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Правові наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України, якими є обовязок сторін повернути все одержане на його виконання. У звязку з цим також підлягає задоволенню вимога про зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Сантос-КЛН»повернути майно базу відпочинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Толокунь, вул. Леніна, буд. 54.

Підстави для задоволення позову в частині зобовязання відповідача-2 зареєструвати право власності позивача на майно відсутні з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»(далі - Закон) право власності на нерухоме майно підлягає обовязковій державній реєстрації. Відповідно до п. 5 прикінцевих положень Закону державна реєстрація обєктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

В силу статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, вимога про зобовязання зареєструвати право власності повинна кореспондуватися з наведеними підставами звернення до суду, тобто носити характер захисту порушених прав.

Доведення факту порушення прав, відповідно до ст. 33 ГПК України, покладається на позивача. Вважаючи свої права порушеними та обираючи спосіб їх захисту, позивач визначає особу відповідача, до якої спрямовані вимоги.

У той же час, звернення до суду має на меті визнання недійсним договору.

Оскільки недійсність договору має наслідком відновлення запису про реєстрацію права власності за позивачем, тобто дана дія є похідною дією від рішення суду про визнання договору недійсним, що приймається за результатами вирішення спору, відсутні правові підстави вважати порушеними на момент звернення до суду прав позивача відповідачем-2.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 15.08.2008 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Тренд Лендмарк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Сантос-КЛН», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В., зареєстрований в реєстрі за № 5932.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Сантос-КЛН»(04053, м. Київ, вул. Артема, 21, оф. 406, рахунок 260013154901 в АКБ «Банк регіонального розвитку», МФО 300540, код 34002131) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Тренд Лендмарк»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 12, код 33828991) майно - базу відпочинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Толокунь, вул. Леніна, будинок 54.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сантос-КЛН» (04053 м. Київ, вул. Артема, 21, оф. 406, рахунок 260013154901 в АКБ «Банк регіонального розвитку», МФО 300540, код 34002131) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тренд Лендмарк»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 12, рахунок 26004243601 в АКБ «Інтеграл-банк»м. Київ, МФО 320735, код 33828991) 1335 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 06.08.2009 р.