Ухвала суду № 55479541, 02.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.02.16р. Справа № 904/5459/15

За скаргою: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ на дії та бездіяльність Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у виконавчому проваджені ВП№49012008 (в порядку ст. 121-2 ГПК України)

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ДІМЕКС-ПЛЮС", м. Дніпропетровськ

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 742-О від 25.02.14р.

від відповідача: не з'явився

від ДВС: не з'явився

Суть спору:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 р. у справі № 904/5459/15 позов задоволено:

- зобовязано Приватного підприємства "ДІМЕКС ПЛЮС" в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з заборгованості за договором № 1625 від 26.06.2003р., яка утворилася станом на 21.04.2015р. у розмірі 425915,38 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 28 930,71 грн., заборгованість за відсотками - 163 220,56 грн., пеня - 233 764,11 грн.

- стягнуто з Приватного підприємства "ДІМЕКС-ПЛЮС" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" 1218,00 грн. судового збору.

- стягнуто з Приватного підприємства "ДІМЕКС-ПЛЮС" до спеціального фонду Державного бюджету України 1700,00 грн. штрафу, про що видати наказ. (з урахування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2015 р. у справі № 904/5459/15).

- повернуто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "ПРИВАТБАНК" надмірно сплачений судовий збір в розмірі 1218,00 грн., перерахований згідно платіжних доручень: № PROMOBP4IP від 10.06.2015 року, № PROMЗВРMFG від 23.06.2015 року.

21.07.2015 р. на виконання рішення суду господарським судом Дніпропетровської області видані накази господарського суду Дніпропетровської області № 904/5459/15 про примусове виконання.

Від Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга № б/н від 29.12.2015 р. на дії та бездіяльність органу Державної виконавчої служби у виконавчому проваджені ВП № 49012008 (в порядку провадження ВП № 49010618), якою скаржник просить суд:

1. визнати постанову державного виконавця Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 24.12.2015 р. винесену у виконавчому проваджені ВП № 49012008 про повернення стягувачу наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2015 р. про стягнення з ПП "ДІМЕКС ПЛЮС" на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" судового збору в розмірі 1218,00 грн. - недійсною.

2. визнати незаконною бездіяльність Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо невжиття заходів, передбачених п.п. 3, 11, 13, 16, 18 ч. 3 ст. 11, ч.ч. 2, 3 ст. 75, ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження".

3 зобов'язати державного виконавця здійснити наступні дії, передбачені законодавством:

- здійснити запит до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України щодо наявності у власності ПП "ДІМЕКС ПЛЮС" майна, реєстрація якого віднесена до компетенції цього органу;

- викликати голову ліквідаційної комісії ПП "ДІМЕКС ПЛЮС" ОСОБА_3 для надання пояснень за фактами відсутності юридичної - особи боржника або місцезнаходження його керівних органів та іншою адресою, а також щодо невиконання рішення суду;

- в разі неявки без поважних причин для надання пояснень винести постанову про привід голови ліквідаційної комісії ПП "ДІМЕКС ПЛЮС" ОСОБА_3 через органи внутрішніх справ;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань щодо сплати суми заборгованості звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду голови ліквідаційної комісії ПП "ДІМЕКС ПЛЮС" ОСОБА_3 за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем у межах виконавчого провадження ВП № 49012008 не вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення суду, тому скаржник вважає постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, а також бездіяльність державного виконавця щодо нездійсння ним в повному обсязі заходів для виконання судового рішення незаконною.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2016 р. прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 18.01.2016 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2016 р. розгляд скарги у справі відкладено на 02.02.2016 р.

В судове засідання, яке відбулося 02.02.2016 р. з'явився представник позивача (скаржника), який підтримав скаргу просив суд задовольнити її у повному обсязі. Представники відповідача та ДВС у судові засідання не зявилися, письмові пояснення суду не надали, про час та місце судового засідання сповіщені належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дослідивши всі подані докази з викладеними обґрунтуваннями, пояснення позивача, прийшов до висновку про задоволення частково скарги з огляду на наступне:

07.10.2015 р. державним виконавцем Бабушкінського ВДВС ОСОБА_2 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 49010618 з виконання наказу щодо зобовязання боржника вчинити дії.

24.12.2015 р. державним виконавцем Бабушкінського ВДВС ОСОБА_2 винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану із посланням на той факт, що боржник не перебуває за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно ч. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена державним виконавцем 24.12.2015р.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Дана скарга направлена до суду поштою та здана до відділення поштового зв'язку 29.12.2015р., тобто подана в межах строку, закріпленого ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України та ч. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Виходячи зі змісту постанови від 24.12.2015 р., в якості підстави для повернення виконавчого документа державний виконавець послався на 2,5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" та зазначив, що боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі не знаходиться та що майно, на яке бути звернуто стягнення у боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що державний виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та ду інформацію, у тому числі конфіденційну.

Згідно ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового конання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 вказаного Закону розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Пунктом 3.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5, передбачено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

У мотивувальній частині постанови державний виконавець вказав, що отримав інформацію стосовно відсутності майна боржника від УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області, ДПС України та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак, державним виконавцем не здійснені заходи щодо розшуку іншого майна, яке належить боржнику та на яке може бути звернуто стягнення.

Зокрема, відповідно до підпунктів 24 та 25 пункту 4 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює відомчу реєстрацію та веде облік великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування; визначає порядок проведення державного технічного огляду цих засобів; реєструє підіймальні споруди (вантажопідіймальні крани та машини, ліфти, ескалатори, канатні дороги, підйомники, фунікулери тощо), парові та водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском, трубопроводи пари та гарячої води, об'єкти нафтогазового комплексу та інші об'єкти.

Таким чином, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України є спеціально уповноваженим державним органом, який здійснює державну реєстрацію вище перелічених об'єктів. Однак, Бабушкінським ВДВС не здійснено заходів щодо виявлення такого майна у власності боржника.

Отже, державним виконавцем у межах виконавчого провадження ВП № 49012008 не вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення суду.

Згідно п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, тому в частині зобовязання державного виконавця здійснити дії, які передбачені законодавство, суд відмовляє в цій частині, оскільки ці дії вчиняються безпосередньо державним виконавцем.

Згідно з приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Зазначене кореспондується із пунктом 2 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого підлягають виконанню державною виконавчою службою ухвали, постанови судів у господарських справах.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 24.12.2015 р. винесена у виконавчому проваджені ВП № 49012008 про повернення стягувачу наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2015 р. з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та є безпідставною, а дії державного виконавця протиправними.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на дії та бездіяльність Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у виконавчому проваджені ВП №49012008 (в порядку ст. 121-2 ГПК України) - задовольнити частково.

Визнати постанову державного виконавця Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 24.12.2015 р. винесену у виконавчому проваджені ВП № 49012008 про повернення стягувачу наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2015 р. про стягнення з ПП "ДІМЕКС ПЛЮС" на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" судового збору в розмірі 1218,00 грн. - недійсною.

Визнати незаконною бездіяльність Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо невжиття заходів, передбачених п.п. 3, 11, 13, 16, 18 ч. 3 ст. 11, ч.ч. 2, 3 ст. 75, ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження".

В решті скарги відмовити.

Ухвалу направити сторонам та органу державної виконавчої служби.

Суддя ОСОБА_4