Постанова № 55479420, 03.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 5004/407/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолякова Б.М.,суддівКоваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі)розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд"на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 рокуу справі Господарського суду№ 5004/407/12 Волинської областіза заявою доУправління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд"пробанкрутство,Представники сторін в судове засідання не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30 березня 2015 року у справі № 5004/407/12 (суддя Войціховський В.А.) заяву Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" на суму 298 706,72 грн. повернуто заявнику без розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою від 02 листопада 2015 року Рівненський апеляційний господарський суд у справі № 5004/407/12 (судді: Демидюк О.О. - головуючий, Крейбух О.Г., Юрчук М.І.) відхилив клопотання товариства про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги та апеляційну скаргу останнього на ухвалу Господарського суду Волинської області від 30 березня 2015 року повернув заявникові на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2015 року у справі № 5004/407/12 та передати справу до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 22, 53, 91, 97 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відхиляючи клопотання про відновлення строку апеляційного оскарження та повертаючи апеляційну скаргу ТОВ "Ковельрембуд" на підставі ст.ст. 53, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржником не доведено поважності причин пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки учасник провадження, а саме боржник, не позбавлений права знайомитися з матеріалами справи. Разом з тим, апеляційний господарський суд зазначив про наявність оскаржуваної ухвали місцевого суду в базі Єдиного державного реєстру судових рішень, що також може свідчити про обізнаність скаржника про винесення ухвали.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувану ухвалу винесено 30 березня 2015 року, отже п'ятиденний строк, встановлений для подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду з врахуванням положень ст. 51 ГПК України закінчився 06 квітня 2015 року.

Статтею 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала місцевого суду, яку оскаржено Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд", була направлена лише в одному примірнику заявнику Ковельській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.

За правилами ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Однак, Рівненським апеляційним господарським судом, в порушення вимог ст.ст. 99-101 ГПК України, в повній мірі не дана оцінка зазначеним вище доводам, а також суд апеляційної інстанції не дослідив наявність чи відсутність перешкод у скаржника для реалізації своїх процесуальних прав.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо відхилення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, а відтак ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2105 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного господарського суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" задовольнити.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2015 року у справі № 5004/407/12 скасувати, справу № 5004/407/12 направити до Рівненського апеляційного господарського суду на стадію прийняття (відмови у прийнятті) апеляційної скарги.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич