Ухвала суду № 55479399, 01.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 лютого 2016 року Справа № 911/1389/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Куровського С.В., Поліщука В.Ю. (доповідач),перевірившиматеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області,на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2015 року,у справі№ 911/1389/15 Господарського суду Київської області,за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрвагонінвест" (м. Бориспіль, Київська область),пробанкрутство,- в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2015 року порушено провадження у справі № 911/1389/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвагонінвест" (далі за текстом - ТзОВ "Укрвагонінвест"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Київської області від 06.05.2015 року у справі № 911/1389/15 (суддя - Лопатін А.В.) визнано банкрутом ТзОВ "Укрвагонінвест"; відкрито ліквідаційну процедуру ТзОВ "Укрвагонінвест" ліквідатором банкрута призначено Кіркіна Андрія Олександровича, інше.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року у справі № 911/1389/15 (головуючий суддя - Шипко В.В., судді: Пантелієнко В.О., Разіна Т.І.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі за текстом - ГУ ДФС у Київській області) з перегляду постанови Господарського суду Київської області від 06.05.2015 року у справі № 911/1389/15. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що ГУ ДФС у Київській області не набуло статусу учасника провадження у справі № 911/1389/15 про банкрутство ТзОВ "Укрвагонінвест".

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі за текстом - ГУ ДФС у Київській області) звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року та передати справу № 911/1389/15 на новий розгляд до апеляційного господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Водночас, скаржником до касаційної скарги додано Клопотання про звільнення від судового збору.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Сторонами у справі про банкрутство, за визначенням ст. 1 вказаного Закону, є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Колегією суддів касаційної інстанції, з наданих до касаційної скарги матеріалів встановлено, що ГУ ДФС у Київській області не надано належних доказів на підтвердження направлення копії касаційної скарги усім сторонам у справі про банкрутство.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що подані з касаційною скаргою докази направлення копії касаційної скарги, а саме - копія (а не оригінал) фіскального чеку не відповідають вимогам ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України, а відтак не можуть бути визнані належним доказом повідомлення про направлення касаційної скарги.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24 жовтня 2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень у касаційному порядку, роз'яснено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Вказане є підставою для повернення касаційної скарги, відповідно до приписів п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Розглянувши заявлене ГУ ДФС у Київській області Клопотання про звільнення від судового збору, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.

Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

У відповідності зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 статті (згідно з якою, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі).

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

Враховуючи наведені в обґрунтування заявленого Клопотання доводи, зокрема про те, що у ГУ ДФС у Київській області відсутні можливості сплати судового збору, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що такі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки податковий орган не вказує, які саме можливості для сплати судового збору у нього відсутні та у чому вони полягають, а також те, якими саме доказами підтверджується відсутність таких можливостей, враховуючи, що здійснення платежу (в цьому випадку - сплата судового збору) залежить виключно від волевиявлення податкового органу.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції враховує, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року).

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набув чинності з 01.09.2015 року, покладено на Кабінет Міністрів України обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Згідно з п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі

Враховуючи відмову у задоволенні заявленого ГУ ДФС у Київській області Клопотання про звільнення від сплати судового збору та приписи п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що подана ГУ ДФС у Київській області касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п.п. 3), 4) ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області у задоволенні Клопотання про звільнення від сплати судового збору на касаційне оскарження.

2. Касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року у справі № 911/1389/15 повернути Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області.

Головуючий суддя О.С. Удовиченко

судді: С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук