ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
04 лютого 2016 року Справа № 904/7836/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргуДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській областіна ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 року у справі Господарського суду№ 904/7836/15 Дніпропетровської областіза заявоюГолови ліквідаційної комісії Приватного підприємства "Металург-Інвест" ОСОБА_4 про визнання банкрутом Приватного підприємства "Металург-Інвест"В С Т А Н О В И В :
подана ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - скаржником) касаційна скарга на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 року у справі №904/7836/15 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111 ГПК України, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду.
Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності 01.09.2015 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" №80-VIII від 28.12.2014 року, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року становив 1 218 грн.
Отже, за подання скаржником у грудні 2015 року касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 03.12.2015 року про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою органу державної фіскальної служби на постанову про визнання боржника банкрутом від 17.09.2015 року у даній справі підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 218 грн., що узгоджується з роз'ясненнями згідно з абзацом 3 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/2093/15 від 12.11.2015 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII).
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги від 21.12.2015 року, скаржником не додано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції від 03.12.2015 року у встановлених порядку та розмірі, при цьому, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що кошторисом скаржника на 2015 рік не передбачено видатків на оплату судового збору, пільг щодо сплати якого було позбавлено органи державної фіскальної служби у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015 року.
Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування поважності підстав для його звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 03.12.2015 року у даній справі, колегія суддів касаційного суду не знаходить правових підстав для задоволення клопотання податкової інспекції про звільнення від сплати судового збору, оскільки зазначення скаржником про відсутність в його кошторисі на поточний бюджетний рік статті видатків "на оплату судового збору" не є безумовною підставою для звільнення органу державної фіскальної служби від сплати судового збору за звернення до суду касаційної інстанції після набрання чинності 01.09.2015 року змінами до Закону України "Про судовий збір", внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року. При цьому, інших доказів на підтвердження складного фінансового становища станом на момент подання касаційної скарги скаржником не наведено.
З огляду на таке, колегія суддів касаційного суду відмовляє ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 року у справі №904/7836/15.
За таких обставин, касаційна скарга органу державної фіскальної служби не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 1113 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
У Х В А Л И В :
1. Відмовити ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 року у справі №904/7836/15.
2. Касаційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 року у справі №904/7836/15 повернути скаржнику.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді С.В. Куровський
Н.Г. Ткаченко
Судове рішення № 55479350, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 04.02.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/7836/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: