Постанова № 55478916, 02.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/5280/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Андіс-Техно» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Андіс-Техно» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, Управління державної казначейської служби України у м.Черкасах Черкаської області, третя особа: Державна фіскальна служба України про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Андіс-Техно» (далі - Позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Відповідач 1), Управління державної казначейської служби України у м.Черкасах Черкаської області (далі - Відповідач 2), третя особа: Державна фіскальна служба України (далі - Третя особа) про стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача (ідентифікаційний код 38646202) пеню в сумі 432 011,04 грн за період з 04.04.2015 року по 19.11.2015 року включно.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 12 березня 2013 року Позивач є юридичною особою (код ЄДРПОУ 38646202).

06 лютого 2015 року Позивачем подано до Відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за ІV квартал 2014 року, в якій Позивач заявив про відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 2 063 495,00 грн на рахунок підприємста.

Згідно акту документальної позапланової перевірки від 23 березня 2015 року №559/23-01-15-0408/38646202, Відповідачем не встановлено порушень Позивача при відображенні в зазначеній декларації суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Станом на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції відомості щодо бюджетного відшкодування ПДВ на користь Позивача відсутні.

У зв'язку з цим, Позивач звернувся до суду з адміністративном позовом про стягнення на користь ПП «Андіс-Техно» пені в розмірі 432 011,04 грн за період з 04.04.2015 року по 19.11.2015 року включно.

Положеннями статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -;б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Згідно пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналізуючи наведенні правові норми, колегія суддів вважає, що у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені ст.200 Податкового кодексу України, виникає право на отримання пені, нарахованої на суму такої заборгованості, на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Неподання контролюючим органом після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Разом з тим, чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та може здійснюватися лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 червня 2014 року у справі № 21-131а14 та в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2015 року у справі №К/9991/94791/11 та від 10 листопада 2015 року у справі №К/800/43164/14.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету не надавався.

Вказана обставина підтверджується листом податкового органу від 27 серпня 2015 року №25967/23-01-15-0420 (а.с.27-28).є

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі №823/5008/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м.Черкасах з приводу не подання у визначені строки для стягнення з державного бюджету ПДВ висновку в орган казначейської служби та зобов'язано подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми 2 063 495,00 грн, що підлягає відшкодуванню ПП «Андіс-Техно» з бюджету.

З врахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що Відповідачем не виконано вищевказане судове рішення та в порушення вимог ст.200 Податкового кодексу України не подано висновок щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 2 063 495,00 грн на рахунок Позивача, а тому у відповідності п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України слід нарахувати пеню.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає протиправними дії суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Відповідно ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

За приписами п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та прийняття нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Андіс-Техно» задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Андіс-Техно» (ідентифікаційний код 38646202) пеню в сумі 432 011,04 грн за період з 04.04.2015 року по 19.11.2015 року включно.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 04 лютого 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.