Ухвала суду № 55477685, 28.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

у х в а л а

Іменем україни

28 січня 2016 року Справа № 876/9335/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П..,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Стрию та Стрийському районі Львівської області до Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» про стягнення заборгованості в сумі 68 149,59 грн.,

в с т а н о в и в:

УПФ України в м. Стрию та Стрийському районі. 21.07.2014 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів», в якому просило стягнути з Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за травень - червень 2014 року в сумі 68149,59 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за травень - червень 2014 року в сумі 68149,59 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів» створене 07.12.1992 року на підставі наказу Державного комітету України по нафті та газу на території ліквідованого підприємства Дашавського заводу технічного вуглецю, де і працювали пенсіонери-пільговики. Таким чином, позивач неправомірно нарахував та виставив розрахунок пільгових пенсій, оскільки таке відшкодування повинно сплачувати ліквідоване підприємство - Дашавський завод технічного вуглецю.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41 та 196 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду Украни в м. Стрию та Стрийському районі платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з розрахунків позивача у відповідача наявна заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії по Списку № 1 складає 68149,59 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявний обов'язок відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій згідно розрахунків, надісланих підприємству.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п .п. 1,2 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п. 1,2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону.

Абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Приписами п. 6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як видно з матеріалів справи, підприємство отримало розрахунки управління Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, про що свідчать повідомлення про вручення,копії яких долучені до розрахунків наявних в матеріалах справи, які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання, а оскільки розрахунки відповідач не оскаржив, вони є обов'язковими для виконання.

При цьому, апеляційний суд враховує, що апелянтом не наведено доказів праці пільговиків, за які здійснюється відшкодування, на іншому підприємстві.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.41, 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» залишити без задоволення, а Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року №813/5321/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик