Ухвала суду № 55477679, 28.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року Справа № 876/8489/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П..,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника відповідача Довганич С-Т.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Іскра» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Іскра» 17.06.2014 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003861502 від 12.06.2014 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 116545,60 грн. за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств та податкове повідомлення-рішення №0003871502 від 12.06.2014 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 1438,30 грн. за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0003861502 від 12.06.2014 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0003871502 від 12.06.2014 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта №559/152/00214244 від 30.05.2014 року «Про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету». В основу акта перевірки покладено висновки про те, що ПАТ «Іскра» протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств. На цій підставі податковий орган дійшов висновку про порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, і на думку представника відповідача, підстав для їх скасування немає.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що скарги не підлягають задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що 30.05.2014 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Іскра» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств, за наслідками якої складено акт №559/152/00214244 від 30.05.2014 року (далі - акт перевірки від 30.05.2014 року).

У висновках акта перевірки від 30.05.2014 року відповідач зазначив про порушення ПАТ «Іскра» п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств за січень - лютий 2013 року, в результаті чого, відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, застосовано до ПАТ «Іскра» штрафні санкції у розмірі 10% та 20 % від сум податкових зобов'язань, сплату яких проведено несвоєчасно.

На основі таких висновків були прийняті податкові повідомлення-рішення №0003861502 та №0003871502 від 12.06.2014 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, оскільки позиція податкового органу щодо порушення позивачем граничних строків сплати авансових внесків по податку на прибуток не ґрунтується на вимогах податкового законодавства і їм суперечить.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно з пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Як встановлено судом, 24.12.2012 року ПАТ «Іскра» подано до СДПІ по роботі з ВПП уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року (реєстраційний номер документу 9081343359), де податок на прибуток за звітний період був визначений в сумі 2621561 грн.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Пунктом 2 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 17.1.10 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено поняття надміру сплачених грошових зобов'язань - суми коштів, які на певну дати зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

У відповідності до п. 87.1 Податкового кодексу України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Як видно з матеріалів справи,зокрема, звірки розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року «позитивне сальдо» станом на 31.12.2012 року (сума переплати з податку на прибуток) за даними контролюючого органу складає 1697948,27 грн., за даними ПАТ «Іскра» складає 1735956,41 грн.

Відтак, 12 лютого 2013 р. позивач звернувся до відповідача із заявами №23/17 та №23/18 про зарахування надміру сплачених коштів з податку на прибуток в рахунок сплати авансових внесків.

На підтвердження факту переплати податку на прибуток, позивачем також долучено акти звірення розрахунків платника з бюджетом №3427-20 та №3431-20 від 21.07.2014 року.

Аналізуючи зазначені вище нормативно-правові приписи податкового законодавства, колегія суддів зазначає, що надміру сплачена сума податку на прибуток може бути джерелом сплати грошових зобов'язань платника податків по сплаті авансового внеску з податку на прибуток у січні-лютому 2013 року.

Виходячи з того, що в позивача станом на 31.12.2012 року існувала переплата з податку на прибуток за даними контролюючого органу в розмірі 1697948,27 грн., за даними ПАТ «Іскра» в розмір 1735956,41 грн., відповідач неправомірно не зарахував таку в сплату грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток за період січня-лютого 2013 року, визначивши позивачу суму податкового боргу в цій частині, що видно з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, покликання відповідача на Наказ ДПС України №1171 від 21.12.2012 р. «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларації з податку на прибуток та сплати у 2013 році», згідно якого при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях сплати авансових внесків з додатку на прибуток надміру сплачені суми з цього податку не враховуються, суд не бере до уваги, оскільки даний наказ не нормативно-правового характеру.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку що відповідачем безпідставно не зараховано суми надміру сплаченого ПАТ «Іскра» платежу з податку на прибуток у рахунок авансових внесків з податку на прибуток за січень-лютий 2013року та неправомірно нараховано штрафні санкції в розмірі 10% та 20% за несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Така позиція підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 року по справі № К/800/35635/13.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі №813/4282/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Ухвала у повному обсязі складена 02.02.2016 року.