Ухвала суду № 55469775, 02.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 р.Справа № 2-а-2018/08/2170

Категорія:8.2.10Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Романішина В.Л.

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «ім.Фрунзе»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «ім.Фрунзе»до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «ім.Фрунзе»звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000232000/0, №0000222000/0, №0000212000/0 від 04.08.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що накладення штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 04.08.2008р. №0000232000/0 в сумі 188,54 грн., №0000222000/0 в сумі 1343,5 грн. та №0000212000/0 в сумі 17809,98 грн. за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань по фіксованому сільськогосподарському податку є неправомірним, оскільки санкції застосовані з порушенням строків давності, передбачених ст.239 ГК України. Крім того, позивач зазначає, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.05.2008р. у справі про банкрутство ВАТ «ім.Фрунзе»№5/64 Б-08 визнано вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів, серед яких є і вимоги ДПІ у Цюрупинському районі, а тому виставлення нових вимог за спірними податковими повідомленнями-рішеннями після затвердження реєстру вимог кредиторів не допускається.

ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області проти позову заперечила посилаючись на те, що податкова інспекція правомірно, у відповідності до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за несвоєчасну сплату ВАТ «ім.Фрунзе»узгоджених податкових зобовязань нарахувала штрафні санкції у розмірі 10, 20 та 50 відсотків погашеної суми податкового боргу. Зазначила, що з порушенням провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном не повязується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у звязку з чим у нього виникають права та обовязки, виконання яких забезпечується на загальних засадах. В задоволенні позову просила відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.12.2008р. в задоволенні позову ВАТ «ім.Фрунзе»відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ВАТ «ім.Фрунзе»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В своїй скарзі апелянт зазначає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2008р. ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати фіксованого сільськогосподарського податку ВАТ «ім.Фрунзе», за результатами якої складено Акт №327/15-1/00413593. Перевіркою встановлено, що в порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон) ВАТ «ім.Фрунзе»несвоєчасно сплачено фіксований сільськогосподарський податок за період з 10.07.2005р. по 04.08.2008р.

За порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону ДПІ у Цюрупинському районі винесено податкові повідомлення-рішення від 04.08.2008р. №0000232000/0 на суму 188,54 грн., №0000222000/0 на суму 1343,5 грн. та №0000212000/0 на суму 17809,98 грн.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, зокрема, при затримці, що є більшою 24, 60 та 345 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10, 20 та 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, вірно дійшов до висновку про помилковість висновку позивача щодо порушення відповідачем, при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень, встановлених ст.250 ГК України строків застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань зі сплати податків і зборів, а також встановлює порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій за несплату або несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань.

Відповідно до ст.4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі субєктів господарювання, в яких орган державної влади або орган місцевого самоврядування не є субєктом, наділеним господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо субєктів господарювання.

Відносини в процесі контролю за дотримання податкового законодавства не належать до сфери господарської діяльності, а виникають у сфері управління і правове регулювання цих відносин здійснює спеціальне законодавство.

При розбіжності між спеціальним та загальним нормативним актом має застосовуватись спеціальний нормативний акт, тобто Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобовязань регулюється виключно нормами Закону, а відтак на вказані штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону, а не строки застосування адміністративно-господарських санкцій, які визначені ст.250 ГК України.

Колегія суддів не погоджується з твердженням апелянта, що вимоги щодо погашення суми штрафних санкцій відповідач мав би заявити в процедурі банкрутства, а в протилежному випадку санкції вважаються погашеними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що штрафні санкції згідно податкових повідомлень-рішень від 04.08.2008р. №0000232000/0, №0000222000/0 та №0000212000/0 застосовано до підприємства після припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що справу про банкрутство ВАТ «ім.Фрунзе»порушено 14.01.2008р., а штрафні санкції застосовані вже після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно довідки про відсутність заборгованості №3933/10/24-017 від 28.10.2008р. станом на 13.01.2008р. ВАТ «ім.Фрунзе»сплатило заборгованість, за яку було нараховано штрафні санкції, які застосовані до позивача у вигляді відсотків погашеної суми боргу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у Цюрупинському районі не є конкурсним кредитором у справі про банкрутство ВАТ «ім.Фрунзе»№5/64-Б-08 по сумах штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень №0000232000/0, №0000222000/0 та №0000212000/0.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195 ч.1, 197, 198 ч.1. п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «ім.Фрунзе»залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «ім.Фрунзе»до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000232000/0, №0000222000/0, №0000212000/0 від 04 серпня 2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

ОСОБА_1